Інвестиційний аналіз – Боярко І. М. – ТЕМА 5. Методи оцінювання інвестиційних проектів
5.1. Комплекс методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.
5.2. Чисті грошові надходження та чиста поточна вартість інвестицій.
5.3. Термін окупності інвестицій.
5.4. Показники простої рентабельності інвестицій та внутрішня норма доходності дисконтованих інвестицій.
5.5. Індекс прибутковості інвестицій.
5.6. Максимальний грошовий видаток.
5.7. Метод кінцевої вартості майна. Модифікована чиста поточна вартість.
5.1. Комплекс методів оцінки ефективності інвестиційних проектів
Рішення щодо доцільності реальних інвестицій та індивідуальної прийнятності умов їх здійснення для певного інвестора приймаються суб’єктами господарювання за допомогою комплексу методів оцінки ефективності відповідних інвестиційних проектів.
Як правило, кожен метод оцінки інвестиційних проектів передбачає використання одного або декількох показників (критеріїв) ефективності, які, відповідно, прийнято класифікувати на абсолютні та відносні. Абсолютні показники ефективності інвестиційних проектів можуть вимірюватися у вартісних та часових одиницях. Відносні показники формуються як співвідношення вартісних показників, які характеризують результат від інвестування та витрати, які необхідно здійснити для його отримання.
Сучасна теорія та практика інвестиційного аналізу використовують багато різних методів та прийомів оцінки інвестиційних проектів, які за характером інструментарію, що використовується, можна поділити на дві групи – формалізовані та неформалізовані (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Класифікація методів оцінки інвестиційних проектів
Формалізовані методи засновані на використанні математичного апарату для розрахунку показників ефективності, що забезпечує високий рівень об’єктивності та достовірності прийнятих на їх основі інвестиційних рішень, а неформальні – на використанні евристичних підходів, результат яких в значній мірі зумовлюється якістю організації роботи експертів, спрямованої на усунення об’єктивного суб’єктивізму їх індивідуальних оцінок. В багатьох випадках робота інвестиційного аналітика передбачає певне поєднання формалізованих та неформалізованих методів, ступінь якого залежить від різних обставин, насамперед, від повноти та якості вихідної інформації про умови інвестування.
Основу методології оцінки інвестиційних проектів становлять формалізовані методи, які в свою чергу за способом зіставлення різночасових грошових витрат та результатів поділяються на:
– статичні методи, в яких не враховується зміна вартості грошей з часом;
– динамічні методи, які здебільшого базуються на дисконтуванні майбутніх грошових надходжень та витрат.
Система показників, покладених в основу статичних та динамічних методів оцінки ефективності інвестиційних проектів наведена в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1
Система показників оцінки ефективності інвестиційних проектів
Статичні методи | Динамічні методи |
Термін окупності інвестицій | Термін окупності інвестицій з урахуванням дисконтування |
Проста (бухгалтерська) рентабельність інвестицій | Внутрішня норма прибутковості (доходності) |
Чисті грошові надходження | Чиста поточна вартість |
Індекс прибутковості інвестицій | Індекс прибутковості дисконтованих інвестицій |
Максимальний грошовий відтік (потреба в додатковому фінансуванні) | Максимальний грошовий відтік з урахуванням дисконтування |
Ці показники та відповідні їм методи оцінки й інтерпретації використовуються при визначенні ефективності:
– незалежних інвестиційних проектів, коли потрібно зробити висновок про прийнятність певного проекту;
– взаємовиключних проектів, коли необхідно здійснити вибір одного з альтернативних проектів.
Всі формалізовані методи побудовані на таких базових припущеннях (принципах):
– первинні інвестиції при реалізації будь-якого проекту генерують грошовий потік, елементи якого в агрегованій формі (за сальдо грошового потоку) являють собою або чисті надходження, або чисті видатки грошових коштів. Зауважимо, що в окремих випадках як спрощення в інвестиційному аналізу замість грошового потоку використовується послідовність прогнозних значень чистого проектного прибутку;
– даний умовний грошовий потік розглядається як потік постну-мерандо, чисті надходження та чисті видатки якого припадають на кінець періоду;
– аналіз здійснюється за однакові базові періоди будь-якої тривалості (рік, квартал, місяць тощо), враховуючи при цьому узгодженість величин елементів грошового потоку, відсоткової ставки та тривалості аналізованого періоду;
– інвестований капітал, як і грошовий потік приводиться до одного (базового) моменту часу, зазвичай, до періоду здійснення перших інвестицій.
– ефективність використання інвестованого капіталу оцінюється на основі порівняння грошового потоку, який формується в процесі реалізації проекту, та початкових вкладень. Проект вважається ефективним, якщо цей потік достатній для відшкодування всієї суми інвестиційних витрат та забезпечує очікувану віддачу від вкладеного капіталу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)