Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання – Попович П. Я. – 8.4. Аналіз собівартості одиниці виробу
В умовах ринкових відносин проведення аналізу собівартості одиниці виробу важливе, по-перше, для формування ринку аналізованої продукції і залучення покупців; по-друге, для збереження і досягнення високої ефективності виробництва з метою виготовлення продукції з високою конкурентоспроможністю. У процесі аналізу розкриваються резерви зниження собівартості окремих виробів.
Проводять попередній і подальший (ретроспективний) аналізи. Завдання попереднього аналізу полягає у визначенні можливостей підвищення прибутку і рентабельності за рахунок прогнозного зниження собівартості одиниці продукції, а завдання подальшого аналізу – вивчити динаміку цього показника, оцінити рівень виконання прогнозу щодо виявлення резервів подальшого зниження собівартості.
Динаміку собівартості одиниці виробу вивчають шляхом порівняння її рівня за низку періодів. Важливим є вивчення структури собівартості одиниці виробу. Для цього визначають частку кожної статті (або групи статей) у повній собівартості досліджуваного виробу. Це дає можливість з’ясувати, чи є цей виріб матеріало – або трудомістким, що, у свою чергу, дає змогу розробити основні напрями пошуку резервів зниження собівартості. Структуру собівартості одиниці виробу вивчають за кілька звітних періодів (років, кварталів та ін.).
Рівень виконання прогнозного завдання оцінюють шляхом порівняння фактичної і нормативної собівартості виробу загалом і за статтями витрат, після чого складають аналітичну таблицю, за якою визначають економію або перевитрати за кожною статтею калькуляції. Наступним етапом аналізу є вивчення чинників зміни окремих статей або груп статей калькуляції.
У калькуляціях містяться розшифровки витрат за матеріалами й оплатою праці, ці дані дають змогу розрахувати частку впливу окремих чинників.
На витрати матеріалів впливають два чинники першого порядку:
А) зміна норм витрат;
Б) зміна цін.
Для їх розрахунку складають аналітичну таблицю за формою 4 (табл. 8.5).
Таблиця 8.5. Форма 4
Матеріал | Затрати на калькуляцію одиниці продукції | Відхилення | ||||
За прогнозом | За фактичних норм і прогнозних цін | За звітом | Всього (cm. 3 – cm. 1) | У т. ч. за рахунок змін | ||
Норм (cm. 2 – cm. 1) | Цін (cm. 3 – cm. 2) | |||||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Такі розрахунки можна проводити за всіма видами матеріалів або їх груп, незалежно від того, дефіцитні вони чи ні. Причинами відхилень від прогнозних норм можуть бути ще не зафіксовані їх зміни, зумовлені впровадженням нової техніки і технології, що є резервом зниження чинних норм; заміна матеріалів у результаті порушення технологічного процесу, відхилення від норм унаслідок нестандартності матеріалів та ін.
На зміну чинника цін впливають зміни рівня транспортно-заготівельних витрат, структури витрат матеріалів (співвідношення між окремими видами матеріалів, що мають різні ціни), частки відходів кон’юнктури ринку та ін.
Якщо у собівартості виробу значна частка матеріалів, використання яких пов’язане з утворенням зворотних і незворотних відходів, то вивчають вплив зміни таких чинників: кількість зворотних і незворотних відходів, чиста вага матеріалу та його ціна.
Під час аналізу витрат за статтею “Матеріали” варто мати на увазі, що залежно від виконання договорів щодо їх постачання та з інших причин підприємство може замість передбачених купованих матеріалів використовувати матеріали власного виробництва. У цьому разі за статтею “Куповані матеріали” буде економія, а за іншими – перевитрата. Може спостерігатися і зворотне явище, коли частину деталей, запланованих як деталі власного виробництва, замінюють купованими напівфабрикатами. У цьому випадку за статтею “Матеріали” буде відображена перевитрата. Тому за статтею “Куповані матеріали” необхідно визначити суму економії або перевитрат зумовлених зміною цін, умов і обсягу постачань та під час порівняння скоригувати відповідні прогнозні показники. Зміна витрат на оплату праці у собівартості виробу залежить від таких чинників:
А) зміна продуктивності праці (кількість загальновиробничих людино-годин, витрачених на одиницю виробу);
Б) зміна рівня оплати праці.
Для визначення цих чинників складають аналітичну таблицю за формою 5 (табл. 8.6).
Таблиця 8.6. Форма 5
Затрати на калькуляцію одиниці продукції | Відхилення | |||||
Матеріал | За фактичного виробництва і прогнозної оплати | У т. ч. за рахунок змін | ||||
За прогнозом | Фактично | Всього (cm. 3 – ст. 1) | Обсягів виробництва (cm. 2 – ст. 1) | Оплати праці (cm. 3 – ст. 2) | ||
А | 1 | 2 | З | 4 | 5 | 6 |
Зміна оплати праці може бути зумовлена відхиленням від тарифних ставок, розрядності робітників та ін.
Для глибшого аналізу змін щодо оплати праці вивчають бухгалтерські документи, в яких зафіксовані доплати за відхилення від нормативних умов роботи, оплата наднормових витрат та ін.
Відхилення у сумі комплексних витрат можуть бути зумовлені зміною:
– загальної суми витрат на виріб;
– кількості випущених виробів.
Для розрахунку складають аналітичну таблицю за формою 6 (табл. 8.7). У процесі аналізу комплексних статей витрат варто перевірити обгрунтованість застосованої бази їх розподілу і правильність розрахунків.
Таблиця 8.7. Форма 6
Матеріал | Затрати на калькуляцію одиниці продукції | Відхилення | ||||
За прогнозом | За фактичної кількості виробів і прогнозних затрат | Фактично | Всього (cm. 3 – cm. 1) | У т. ч. за рахунок змін | ||
Кількості виробів (cm. 2 – cm. 1) | Суми витрат (cm. 3 – cm. 2) | |||||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)