Економічна теорія – Чепінога В. Г. – 5.3. Пропозиція та її детермінанти
Другою домінантою ринку є пропозиція – та кількість благ, яку виробник може і бажає поставити на ринок за визначеною ціною протягом певного періоду часу. Цю залежність можна показати у вигляді певної шкали (див. таблицю 5.2).
Таблиця 5.2. Співвідношення між ціною і величиною пропозиції
Ціна 1 кг м’яса (грн) | 25 | 35 | 40 | 50 | 60 |
Величина пропозиції | 100 | 120 | 150 | 200 | 250 |
Схема 5.6. Графік кривої пропозиції
З таблиці видно, яку кількість продукту продавці готові продати за різними цінами. При цьому чітко простежується залежність між ціною та тією кількістю продукту, яку при такому рівні ціни продають виробники. Ця залежність є прямою і називається законом пропозиції. Останній виражає суттєвий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та величиною пропозиції: чим вища ціна, тим за інших рівних умов більше товару виробники готові виробити і запропонувати на ринок протягом певного періоду часу. І навпаки: чим нижча ціна, тим менше товарів буде вироблятися і поставлятись на ринок. Залежність між ціною і величиною пропозиції зображається графіком (див. схему 5.6).
Крива Б показує залежність між ціною та величиною пропозиції. В будь-якій точці цієї кривої певній ціні відповідає певна величина пропозиції. Крива 8 піднімається вгору і вправо, бо підвищення ціни супроводжується збільшенням величини пропозиції.
Отже, коли йдеться про окремого виробника, його пропозиція залежить від рівня ціни. Це його індивідуальна пропозиція. Але на ринку однорідний товар пропонується багатьма виробниками. Загальна кількість товару, який пропонують всі продавці на даному ринку, формує ринкову пропозицію. Остання залежить не тільки від ціни, а й від інших чинників: кількості виробників даного товару, цін на ресурси, з яких виробляються блага, рівня технічної оснащеності виробництва, величини податків та субсидій, очікування зміни цін, ціни на взаємопов’язані товари. Це нецінові фактори (або детермінанти) пропозиції. їх зміна за умови незмінності ціни зумовлює зміну в обсягах пропонованих на ринку товарів. Якщо на ринку з’являються нові продавці товарів, то при незмінній ціні буде запропоновано більший обсяг товару, а отже, пропозиція збільшиться. А при зменшенні продавців відбувається протилежний процес.
На пропозицію впливають і ціни на ресурси. Щоб виготовити певну кількість товару, потрібні ресурси. Вони платні, тому виробництво вимагає певних затрат на придбання ресурсів. Якщо ціна на них зростає, то для виготовлення попередньої кількості товару потрібно більше затрат на придбання ресурсів. Виготовлений товар буде дорожчим і за незмінної ціни його виготовлення стане невигідним. Отже, пропозиція такого товару на ринку буде зменшуватись. Відповідно, зменшення цін на ресурси приведе до зменшення їх затрат на кожну нову одиницю товару, а отже, їх виробництво збільшиться, відповідно, зросте і пропозиція на ринку.
Суттєвим фактором пропозиції є рівень технологічної оснащеності виробництва. Нова техніка, прогресивна технологія дають можливість підвищувати ефективність виробництва, а отже, зменшувати витрати ресурсів на одиницю продукції. За умови незмінності цін на ресурси витрати виробництва зменшуються, що дозволяє виробляти більше продукції і збільшувати її пропозицію на ринку.
На пропозицію суттєво впливають податки та субсидії. Податки є вирахуванням з доходів, що одержують виробники від реалізації продукції, їх підвищення за незмінної ціни товару приводить до зменшення доходу виробників, що робить виготовлення товарів невигідним, а отже, зменшує їх пропозицію. Впливають на пропозицію і дотації. Останні є грошовими коштами, які держава надає підприємствам для покриття різниш між їх доходами та витратами. Дотації знижують витрати виробника, що робить такі товари вигідними для виробника, а отже, позитивно позначається на збільшенні виробництва таких товарів.
Кількість продукції, що постачається на ринок, перебуває також під впливом очікування зміни цін у майбутньому. Якщо передбачається зростання цін у перспективі, то власнику товарів вигідніше не поставляти товар на ринок зараз, а “притримати” його і реалізувати у майбутньому, бо це принесе йому більший дохід. Крім того, очікування зростання цін у майбутньому може стимулювати розширення виробничих потужностей, що дозволить збільшити обсяги виробництва, а отже, і пропозицію товарів на ринку.
Пропозиція залежить і від зміни цін на взаємопов’язані товари. Якщо, наприклад, ціни на свинину зростають, то буде більше вироблятись м’яса птиці, що означає збільшення його пропозиції, оскільки виробникам буде вигідніше використовувати ресурси саме для виробництва м’яса птиці.
Схема5.7. Графік зміщення кривої пропозиції під впливом нецінових факторів
Отже, на пропозицію, як і на попит, впливають дві групи факторів – цінові та нецінові. Залежно від цього виділяють поняття зміни величини пропозиції і зміни у пропозиції. Збільшення або зменшення пропозиції залежно від зміни ціни за інших рівних умов називається зміною величини пропозиції. Збільшення або зменшення пропозиції під дією нецінових факторів іменується зміною у пропозиції. Ці процеси по-різному відображаються на графіку кривої пропозиції (див. схему 5.6). При зміні величини пропозиції зміни цін зумовлюють переміщення точки на кривій пропозиції Б вгору (якщо величина пропозиції збільшується) або вниз (коли величина пропозиції зменшується). Зміни у пропозиції відображаються зміщенням кривої пропозиції вліво при зменшенні пропозиції або вправо при збільшенні пропозиції (див. схему 5.7).
З графіка видно, що збільшення пропозиції під впливом нецінових факторів приводить до зміщення кривої Б вправо у позицію Б2, тоді як зменшення пропозиції зміщує її вліво у позицію 8,.
Пропозиції, як і попиту, притаманна еластичність. Вона показує ступінь залежності між зміною обсягу пропозиції та ціни. Якщо виробники чутливі до зміни цін, пропозиція еластична, якщо відносно нечутливі – пропозиція нееластична. Мірою цієї залежності є коефіцієнт еластичності пропозиції, що визначається за такою формулою:
Якщо Е > 1, то пропозиція еластична, при Е^ < 1 – нееластична. Еластичність пропозиції залежить від проміжку часу, який виробник має для реагування на конкретну зміну ціни. Чим більший такий проміжок, тим вища мобільність ресурсів, тобто можливості їх переміщення з виробництва одних благ на інші. А тому еластичність пропозиції вища там, де більшою є мобільність ресурсів. Відповідно до цього критерію розрізняють три періоди: найкоротший ринковий період, короткостроковий та довгостроковий. У першому періоді пропозиція нееластична, бо практично немає можливості зміни ресурсів на виготовлення нових товарів. Прикладом можуть бути товари, що швидко псуються, наприклад ягоди, бо їх зберігати довго не можна, оскільки вони втрачають свої їстівні властивості. Тому навіть суттєва зміна цін на таку продукцію майже не позначається на її пропозиції. У другому та третьому періодах пропозиція еластична, причому міра її еластичності вища у довгостроковому періоді, бо протягом цього періоду можливості зміни ресурсів ширші. Досвід західних країн свідчить, що коефіцієнт еластичності пропозиції має тенденцію до збільшення, тобто з підвищенням цін на певну величину дещо більшою мірою відбувається зростання виробництва продукції.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)