Економічна теорія – Білецька Л. В. – Загальна економічна рівновага
Теорія рівноваги вважається однією з фундаментальних в економічній науці, її розробкою займалися багато відомих економістів. Умови часткової рівноваги грунтовно аналізував А. Маршалл. Проблему ринкової рівноваги в умовах недосконалої конкуренції аналізували Дж. Робінсон і Е. Чемберлін. Причини порушення рівноваги розглядав Дж. Кларк. Першу модель загальної економічної рівноваги розробив видатний швейцарський економіст Л. Вальрас.
Економісти-теоретики виявили взаємозалежності ринків і цін і розробили моделі загальної ринкової рівноваги. Вони грунтуються на уявленні, що будь-яка зміна ціни одного виду продукту, блага чи фактора призводить до змін у цінах пов’язаних із ними товарів і послуг.
Існує система цін, яка може набути рівноваги, якщо зміни цін розглядати водночас із змінами доходів і межами споживання в певний момент часу.
Кожен споживач вибудовує для себе ієрархію своїх потреб і визначає свій власний попит на ринку відповідно до своєрідної шкали.
Споживач може максимізувати корисність кожного блага, якщо розподілить свій грошовий дохід так, щоб остання його одиниця, витрачена, наприклад, на хліб, принесла б йому таку ж додаткову (граничну) корисність, як і остання одиниця, витрачена ним на молоко чи м’ясо. Якщо розділити граничну корисність блага на його ціну, одержуємо зважену (середню) граничну корисність.
Тому кожен споживач змінює межі споживання окремих благ доти, доки їх граничні корисності не будуть пропорційними до цін, або доки не дорівнюватимуть зваженій граничній корисності.
Правило максимізації корисності благ вимагає такої рівності:
МиХ _ Ми 2 _ Ми 3 _ _ МиП
Р І _ Р2 _ Рз __ Р П ‘
Де ми1,2,3 – гранична корисність окремих товарів; Р1,2,3 – їх ціни.
За таких умов споживач повністю використовує свій грошовий дохід. Тобто за цим рівнянням на ринку настане рівновага.
Загальна рівновага. Закон Вальраса
Основна особливість економіки – взаємозалежність її частин. Ріст цін на одні товари викликає зміну попиту на інші і т. д.
Взаємозамінність і взаємодоповнюваність товарів – два основних типи відносин взаємозалежності. Взаємозамінні (субститутні) товари служать однаковим цілям, хоча й не зовсім однаково (плащі й парасольки, вугілля та мазут та ін.). А взаємодоповнювані (компле-ментні) товари споживають разом (нитки і голки, машини і бензин і т. ін.). Якщо абстрагуватися від ефекту доходу, то зниження ціни одного з двох взаємозамінних товарів зменшить попит на інші, а у випадку взаємодоповнюваних товарів має місце протилежна зміна.
Таким чином, функція попиту чи пропозиції на будь-який товар включає в якості змінної не лише ціну цього товару, але й – з урахуванням можливого впливу – ціни всіх товарів. Попит на товар потенційно залежить від цін на всі решта товари.
Якщо виробляється п різних товарів, до яких крім споживчих товарів, засобів виробництва, різних послуг відносяться також облігації, акції, інші цінні папери, підприємства і т. д., гроші розглядаються також як один із товарів, то попит на 10-й товар визначається рівнянням
А0 _ Д0р, Р2,Рз,…,РП , А, М),
Де А – показник реальних активів (сільгоспугідь, різного роду підприємств і т. ін.),
M – запас готівкових грошей; Л, РЪ Ръ-Pn – Ціна товару; D – попит на товар.
В рівнянні в уявному вигляді не записаний дохід, який задається цінами на товари, послуги та ресурси. Функція пропозиції на 10-й товар має вигляд
SW = S10 {Pi, РГ, Рз,…, P N, A, M) .
Економіка знаходиться у стані загальної рівноваги, якщо пропозиція кожного товару рівна попиту на нього. Рівновага описується системою рівнянь
Si = Di, S2 = D2,…, SN = DN .
Оскільки відомі A і M, то система рівнянь розв’язується відносно цін р, Р2,…, PN, що задовольняють умови рівноваги.
Визначивши ціни, з системи рівнянь знаходимо кількість товарів, які обмінюються. Наведену систему можна розширювати, ускладнювати, включати інші змінні, що впливають на пропозицію та попит.
В умовах загальної рівноваги грошова вартість усіх товарів на боці пропозиції дорівнює загальній грошовій вартості товарів на боці попиту:
Nn
X P. S, =Е РР, . Дана тотожність і є закон Вальраса.