Економічна теорія – Білецька Л. В. – Криві постійних, змінних і валових витрат
Податок є потужним важелем державного регулювання ринку. В процесі збільшення або зменшення своєї величини він законів попиту і пропозиції не порушує, але певним чином модифікує їх дію – викликає зміщення кривих пропозиції товару, визначаючи тим самим переміщення точки ринкової рівноваги.
В цілому наслідки оподаткування негативно відбиваються як на споживачах, так і на виробниках товарів, що знаходить вияв у зростанні ціни товару і скороченні обсягів виробництва. Більш висока ціна скорочує обсяг споживчого попиту, внаслідок чого зменшується маса продажу товарів, що потрапили під оподаткування. Виробники за таких умов вимушені скорочувати виробництво і обсяги запропонованих на ринку товарів, попит на які став меншим. Адже більш високий податок спричиняє зменшення виробничих потенцій продуцентів (виробників), а знижений попит цю рецесійну (спадну) тенденцію посилює.
Таким чином, хоча при цьому порушення законів попиту і пропозиції не відбулося, але збільшений податок створив передумови до зміщення точки рівноваги попиту і пропозиції на новий, більш високий рівень.
Припустимо, що встановилася рівновага попиту і пропозиції на пшеницю при <2 = 12 млн бушелів, ціна рівноваги становить 3 дол. за бушель. Держава встановила податок на продаж в 1 дол. з кожного бушеля, що порушило рівновагу. Хто (виробник чи споживач) і в якому розмірі буде сплачувати податок?
Після введення податку споживачі, як і раніше, хочуть купити 12 млн бушелів пшениці по 3 дол. Але виробники тепер запропонують меншу кількість пшениці. Крива пропозиції зрушиться вліво і одночасно вгору тому, що тепер потрібно заплатити за кожну одиницю продукту більш високу ціну, ніж раніше. Нова ціна рівно-
І7і. .. D’ d’ o
Ваги встановиться в С – точці перетину кривої попиту И И і нової кривої пропозиції S S Пропозиція скоротилася, ціна виросла. З графіка видно, що ціна рівноваги виросла з 3 дол. до 3,7 дол. Обсяг продаж і купівель впав з 12 до 10 млн бушелів. Виробники пшениці сплачують тільки частину введеного податку. Вони отримують за кожний бушель: 3,7 дол. (ціна) – 1 дол. (податок) = = 2,7 дол. На кожному бушелі вони втрачають: 3 – 2,7 = 0,3 (дол.), і ця сума йде в рахунок податку. Споживачі втрачають: 3,7 дол. (нова ціна) – 3 дол. (стара ціна) = 0,7 дол. в рахунок боргу.
Суспільство стає біднішим, оскільки споживається менше пшениці.
Криві постійних, змінних і валових витрат
Постійні витрати (FC – Fixed Costs) фірми мають місце навіть у тому випадку, коли фірма нічого не виробляє, тобто їх величина не залежить від обсягу виробництва.
Види постійних витрат:
– відсоток з кредиту на купівлю обладнання;
– амортизаційні відрахування;
– орендна плата;
– витрати на капітальний ремонт;
– виплати податків;
– страхові внески;
– адміністративні витрати.
Змінні витрати (VC – Variable Costs) залежать від випуску продукції та змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва.
Види змінних витрат:
– витрати на сировину;
– витрати на паливно-мастильні матеріали;
– витрати на енергоносії;
– оплата праці.
При досягненні оптимального випуску продукції (в точці Q1 ) спостерігається відносна економія змінних витрат. Але при подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, тому що збільшення випуску потребує більш швидкого зростання витрат порівняно зі зростанням виробництва.
Сума постійних і змінних витрат при кожному даному обсязі виробництва утворює повні (валові, сукупні) витрати виробництва – TC (Total Costs).
Повні витрати (TC) є функцією від випуску продукції (Q).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)