Економічна теорія – Білецька Л. В. – Крива граничної корисності
Корисність продукту (здатність задовольняти потреби) різна для різних людей і являє собою суб’єктивне поняття.
Корисність – U (Utility) – це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг. Якщо є конкретний продукт, який поділений на декілька частин, то корисність кожної наступної частини зменшується в міру того, як все повніше й повніше задовольняється потреба.
Більша або менша корисність продукту залежить від особливого відношення, яке існує між частинами блага, й інтенсивності потреб, для задоволення яких вони застосовуються.
В нашому прикладі корисність відобразимо кількісно. Так, початкова корисність першої одиниці продукту, яка відображає інтенсивність потреби в ньому, дорівнює 10; друга – 8; третя – 6. Тоді загальна корисність, як сума корисностей окремих одиниць продукту, дорівнює 10, 18, 24. Темпи її збільшення уповільнюються. Корисність останньої одиниці продукту є гранична корисність. Залежність між сукупною корисністю і кількістю продукту, що споживається, виражається функцією корисності. Тобто функція корисності – це співвідношення між обсягом товарів та послуг, що споживаються, і рівнем корисності (задоволеності від споживання товару), якого досягає споживач.
Функція корисності:
И =F (є, o аУ),
Де U – корисність;
QX – кількість товару X, що споживається за певний період;
QY – кількість товару Y, що споживається за певний період.
На осі OX відкладемо кількість продукту X , а на осі OY – загальну корисність (TU ). Коли кількість продукту дорівнює OM , досягається максимум загальної корисності.
Крива граничної корисності
Гранична корисність MU (Marginal Utility) – це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Функцію граничної корисності можна одержати з функції загальної корисності TU (Total Utility). Сукупна (загальна) корисність TU зростає у процесі споживання, але вона зростає все меншою й меншою мірою. Це означає, що гранична корисність (MU) – додаткова корисність від споживання кожної додаткової одиниці товару – знижується.
Згідно з законом спадної граничної корисності, величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається. Це дозволяє пояснити закон спадного попиту.
Крива граничної корисності має від’ємний нахил і свідчить про те, що корисність одиниць продукту, які споживаються одна за другою, поступово зменшується, тому що росте ступінь задоволення потреби. Коли кількість продукту буде дорівнювати Ом, тоді гранична корисність буде дорівнювати нулю. Таке благо перестає бути економічним.
Індивід несе збитки при споживанні одиниці продукту з від’ємною граничною корисністю.
Гранична корисність продукту, коли споживач має деяку його кількість
Функція граничної корисності И Є неперервна і диференціюється, представлена кривою. Споживач спочатку володіє кількістю Ом продукту, а АХ – приріст деякої його кількості. На осі ОУ Відкладається гранична корисність.
Переходячи від споживання кількості Ом До (Ом + АХ) ,спо-живач повніше задовольняє потребу. Збільшення задоволення потреби представлено площею М5Рм + АХ, яка відображає граничну корисність продукту.
Якщо АХ стає нескінченно малою величиною, то М + АХ Намагається співпасти з М і площа МБРМ + АХ, буде співпадати з ординатою М5. Ця ордината і являє граничну корисність продукту, коли його кількість, що є в розпорядженні у споживача, рівна ОМ . Гранична корисність не є властивістю якоїсь особливої одиниці продукту. Будь-яка одиниця продукту може мати “граничну” корисність.