До початку дошкільного дитинства дитина має певний, хоч і дуже обмежений, запас графічних образів, що дає їй змогу зображувати окремі предмети. Однак ці зображення мають з предметами дуже віддалену подібність. Уміння впізнавати у малюнку

Із розвитком малювання у дитини виникає потреба використовувати колір. У цьому окреслюються такі дві тенденції: 1) довільне використання кольору. Дошкільник може розфарбувати предмет будь-якими фарбами, які часто не відповідають реальному його кольору. Наприклад, у

Зображувальна діяльність специфічно впливає на розвиток дітей. Завдяки їй дитина переходить від дифузних (невизначених) графічних образів, які виступають як ознаки подібних груп предметів. Розвиток зображувальної діяльності вимагає від дитини вдосконалення сприймання і мислення, уміння

Основними типами конструктивної діяльності є конструювання за зразком, конструювання за даними умовами, конструювання за задумом. Конструювання за зразком. Суть цього конструювання полягає у відтворенні в конструкції запропонованого як зразок предмета. Найпростіший спосіб такого конструювання

На відміну від праці дорослих трудова діяльність дошкільника не створює об’єктивно значущого продукту, однак має велике значення для його психічного розвитку. Це зумовлено передусім тим, що підготовка дитини до майбутньої трудової діяльності починається задовго

Одним із способів формування у дитини прагнення до трудової діяльності є ознайомлення з працею дорослих, її видами, знаряддями праці, результатами. Знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою знань про соціальну дійсність, вони зумовлюють

Проблема навчальної діяльності є однією з центральних у віковій і педагогічній психології. Навчання дітей у дошкільних закладах – підготовчий етап початкової шкільної освіти. Воно не замінює ні гри, ні трудової діяльності, а тісно пов’язане

У дошкільних закладах підготовка дітей до навчальної діяльності здійснюється насамперед на заняттях. Основною умовою розвитку передумов навчальної діяльності є спеціально організований зміст навчання і відповідні йому методи та форми. Тому об’єктом засвоєння у дошкільному

У процесі спільної діяльності, інших видів взаємодії люди обмінюються пізнавальною, оцінною інформацією (думками, почуттями, враженнями), що дає їм змогу узгоджено планувати, реалізовувати, контролювати, коригувати свої дії, задовольняти особистісну потребу одне в одному. У цьому

Розвиток спілкування у дошкільному закладі М. Лісі-на розглядає як зміну якісно своєрідних цілісних утворень, що являють собою генетичний рівень комунікативності, які є формами спілкування. Упродовж перших 6-ти-7-ми років життя дитина опановує ситуативно-особистісне, ситуативно-ділове, позаситуативно-пізнавальне

Криза 3-х років змінюється стабільним станом. Однак і надалі чергуватимуться періоди відносного спокою і емоційного напруження, що значною мірою залежить від стилю спілкування дорослого з дитиною. 3-річна дитина починає відчувати свою самостійність, що втішає

Професійна діяльність вихователя неможлива без ефективного педагогічного спілкування, покликаного максимально сприяти психічному розвитку дітей. Педагогічне спілкування – система взаємодії педагога з дітьми з метою здійснення на них виховного впливу, формування педагогічно доцільних взаємин, створення

Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запам’ятовує, розв’язує певні завдання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам’ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів

Завдяки пізнавальним психічним процесам дитина одержує знання про навколишній світ та про себе, засвоює нову інформацію, запам’ятовує, розв’язує певні завдання. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам’ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів

Увага дітей, особливо молодшого дошкільного віку, загалом мимовільна, тобто виникає без усвідомлення її мети. Дошкільники керуються інтересами, які швидко змінюються, їхня увага залежить від відчуття задоволення або незадоволення, об’єкта зосередження, значною мірою обумовлюється інтересом,

Мимовільна і довільна увага дошкільників взаємопов’язані, іноді переходять одна в одну. Наприклад, дитина повинна зібрати з деталей конструктора літак. Спочатку їй важко зосередитися на виконанні завдання, але потім воно стає все більш привабливим, і

Усі психічні функції розвиваються за безпосереднього впливу мовлення, яке стимулює і поглиблює розвиток. Розвиток мовлення продовжує здійснюватись за активної участі дорослих. Мовлення – процес спілкування, опосередкований мовою. У дошкільному віці дуже інтенсивно розвиваються комунікативні

Мовленнєве спілкування дошкільника відбувається за законами рідної мови, які є певною системою фонетичних, лексичних, граматичних та інших законів і правил спілкування. Розвиток мовлення неможливий без засвоєння звукової культури мовлення, яка є основою оволодіння мовою,

Оволодіння мовленням, яке успішно відбувається у дошкільному віці, суттєво випереджає усвідомлення мовної діяльності і лексичного складу мовлення. Тривалий час у процесі спілкування дитина орієнтується не на нього, а на предметну ситуацію, яка визначає розуміння

Завдяки зв’язку з мисленням мовлення дитини є важливим засобом планування і регулювання її практичної поведінки. У цьому полягає його Планувальна функція, яка Виникає у 4-5-річних дітей. Вона є провідною особливістю мовного розвитку дошкільнят, який

Завдяки зв’язку з мисленням мовлення дитини є важливим засобом планування і регулювання її практичної поведінки. У цьому полягає його Планувальна функція, яка Виникає у 4-5-річних дітей. Вона є провідною особливістю мовного розвитку дошкільнят, який

У дошкільному віці відбувається збагачення і порядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння специфічними формами сприймання і мислення, бурхливий розвиток уяви, формування довільної уваги і пам’яті. Пізнання дитиною навколишнього світу за допомогою відчуттів і сприймання створює

Пізнання властивостей предметів пов’язане із засвоєнням сенсорних еталонів і розвитком дій сприймання. Провідну роль у сенсорному розвитку дитини відіграє ознайомлення із сенсорними еталонами і способами їх використання. Засвоєння сенсорних еталонів значно розширює сферу пізнання

Значні зміни у дошкільний період відбуваються у сприйманні дітьми простору за його головними ознаками. Сприймання простору – Відображення відстані, розміру, форми рельєфу оточуючих об’єктів, що діють на аналізатори. Уже в ранньому віці дитина добре

Згідно з теорією психології художнє сприймання є результатом індивідуального розвитку особистості. Під час слухання літературних творів дитина не бачить намальованих на сторінках книги подій, вона повинна їх уявити, спираючись на власний досвід. Від якості