Цілеспрямований розвиток здібностей є найбільш складною і суперечливою проблемою формування знань, умінь і навичок як основних складових, що визначають готовність дитини до діяльності й усвідомленої поведінки. Прагнення розв’язати її зумовлене постійно зростаючою потребою суспільства
Цілеспрямований розвиток здібностей є найбільш складною і суперечливою проблемою формування знань, умінь і навичок як основних складових, що визначають готовність дитини до діяльності й усвідомленої поведінки. Прагнення розв’язати її зумовлене постійно зростаючою потребою суспільства
Важливу роль у житті людини відіграють здібності до практичної діяльності. До цієї категорії зараховують організаторські і конструктивно-технічні здібності. Зачатки організаторських здібностей дитини можна спостерігати уже наприкінці раннього віку. Особливо яскраво вони проявляються та інтенсивно
Важливу роль у житті людини відіграють здібності до практичної діяльності. До цієї категорії зараховують організаторські і конструктивно-технічні здібності. Зачатки організаторських здібностей дитини можна спостерігати уже наприкінці раннього віку. Особливо яскраво вони проявляються та інтенсивно
При вивченні здібностей дитини ні в якому разі не можна ставити “діагноз”. Адже обдаровані діти мають лише потенційні можливості, які лише за сприятливих умов проявлятимуться. Ранні прояви спеціальних здібностей зустрічаються зрідка: найчастіше вони акцентуються
Головне завдання дошкільного закладу, педагогів, психолога та батьків – створити сприятливі умови для прояву й розвитку здібностей малят, для їхнього всебічного гармонійного розвитку, подбати про можливість подальшого вибору – осмисленого й виваженого. Необхідно також
Прояви обдарованості характеризуються індивідуалізованістю, що виявляється у своєрідному поєднанні різних сфер психіки у обдарованої людини. Вона не залежить від матеріального та соціального статусу сім’ї. Якщо у родині умови сприятливі, робиться усе можливе для всебічного
Соціально-психологічна готовність дитини до шкільного навчання передбачає сформованість у неї якостей, завдяки яким вона зможе працювати разом з іншими людьми, підкоряючись вимогам дитячої групи, поступаючись партнерам спілкування і захищаючи інтереси та гідність власних. Старший
Соціально-психологічна готовність дитини до шкільного навчання передбачає сформованість у неї якостей, завдяки яким вона зможе працювати разом з іншими людьми, підкоряючись вимогам дитячої групи, поступаючись партнерам спілкування і захищаючи інтереси та гідність власних. Старший
Соціально-психологічна готовність дитини до шкільного навчання передбачає сформованість у неї якостей, завдяки яким вона зможе працювати разом з іншими людьми, підкоряючись вимогам дитячої групи, поступаючись партнерам спілкування і захищаючи інтереси та гідність власних. Старший
У школі дитина переходить до систематичного засвоєння основ наук, наукових понять, що спричиняє особливий розвиток пізнавальної сфери дошкільника. У 6-річному віці помітно вдосконалюються пізнавальні процеси. На 25-30% поліпшуються гострота зору, розрізнення кольорів та їх
Наприкінці дошкільного періоду дитина починає усвідомлювати своє становище як таке, що не відповідає її можливостям, її вже не задовольняють доступні у грі засоби, що наближають до життя дорослих. Психологічно дитина переростає гру, хоч ще
Наприкінці дошкільного періоду дитина починає усвідомлювати своє становище як таке, що не відповідає її можливостям, її вже не задовольняють доступні у грі засоби, що наближають до життя дорослих. Психологічно дитина переростає гру, хоч ще
У загальному рівні розумового розвитку дитини, володінні вміннями і навичками, необхідними для вивчення передбачених освітніми програмами предметів, виявляється інтелектуальна готовність до навчання у школі. При оцінюванні розумової готовності дитини до школи враховують її загальну
Соціальна готовність до школи передбачає і належну сформованість у дитини вміння вибудовувати свої взаємини з педагогом та однолітками. Вихователь, який систематично спостерігає за поведінкою дітей у групі дошкільного закладу, знає, хто з них уміє
Дошкільний вік має внутрішні закономірності психічного розвитку, порушення яких може спричинити непоправну шкоду. Одним із таких порушень є намагання деяких педагогів працювати з дошкільниками з використанням притаманних шкільному навчанню методів, ігноруючи привабливі для дітей
Абрамова Г. С. Возрастная психология. — М.: Академический проект, 2001. Аверин В, А. Психология детей и подростков. – СПб., 1998. Аксарина Н. М. Воспитание детей раннего возраста. – М.: Педагогика, 1977. Амонашвили Ш. А.