Мислення є соціально зумовленим, пов’язаним із мовленням психічним процесом пошуку і відкриття суттєво нового, опосередкованого й узагальненого відображення дійсності під час її аналізу і синтезу. Виникає воно на основі чуттєвого пізнання і виходить далеко

Роль наочно-дійового мислення постійно змінюється у житті дітей дошкільного віку. З кожним роком вони стають дедалі самостійнішими обирають і застосовують способи, прийоми розв’язування практичних завдань, змінюють відношення практичної дії до розумової. Із переходом мислення

Словесно-логічне мислення за своєю природою є понятійним. Передумови для розвитку логічного мислення, засвоєння дій із словами, числами, як зі знаками, що замінюють реальні предмети і ситуації, виникають наприкінці раннього дитинства, з формуванням знакової функції

Розвиток мислення дитини-дошкільника зумовлюється і ускладненням його практики, засвоєнням способів розумової діяльності. Велику роль при цьому відіграє мовлення. Збагачення словника, засвоєння граматичних структур, уміння слухати, розуміти і будувати речення – необхідні умови розвитку логічних

Дошкільний вік характеризується інтенсивним розвитком здатності до запам’ятовування і відтворення. Результати мислення фіксуються, зберігаються і відтворюються у корі головного мозку. Цей період залишає багато яскравих спогадів на все життя. Пам’ять дошкільника зазвичай має мимовільний

Дітям старшого дошкільного віку доступні не лише механічне запам’ятовування, а й елементи логічного, що виявляється під час їхньої роботи із зрозумілим текстом. Як правило, вони відтворюють у середньому 4-8 добре знайомих слів, 1-2 –

Творча діяльність не можлива без уяви, яку дошкільники використовують постійно у різноманітних ситуаціях: граючись, розповідаючи казки, розмовляючи про своє майбутнє тощо. Завдяки уяві дошкільник адаптується у соціумі, спілкується нарівні з дорослими. Як правило, він

Уява дітей дошкільного віку є зазвичай мимовільною, її предметом є те, що дуже схвилювало, захопило, привабило дитину: прочитана казка, переглянутий мультфільм, нова іграшка. Мимовільна уява – цілеспрямоване відтворення і Перетворення отриманих раніше вражень. Образи

Творчий характер уяви залежить від володіння дітьми способами перетворення, які вони використовують у грі, художній діяльності. У дошкільному віці діти інтенсивно опановують засоби і прийоми уяви. Вони ще не створюють нові фантастичні образи, а

У Дошкільному віці суттєвих змін зазнає емоційно-вольова сфера дітей. Період дошкільного дитинства можна назвати віком пізнавальних емоцій, до яких відносяться почуття здивування, зацікавлення, допитливість. Діяльність дітей, стосунки з дорослими й одно* літками, реакції на

Почуття 3-4-річної дитини, хоч і яскраві, але дуже ситуативні і нестійкі. Так, любов дитини до матері спонукає малюка обнімати її, цілувати, вимовляти ніжні слова, але ще не може бути постійним джерелом вчинків, які б

Емоції дитини пов’язані з внутрішнім світом дитини і різними соціальними ситуаціями розуміння, переживання яких викликає у неї певні емоційні стани. Внаслідок порушення соціальних ситуацій (зміна режиму, способу життя тощо) у дитини може виникнути стресовий

У дошкільному віці виникає і активно розвивається воля дитини, що виявляється у заучуванні та усвідомленні рухів, становленні основних етапів вольової дії, оволодінні дитиною своєю поведінкою, свідомому управлінні своєю діяльністю, вмінні планувати, підпорядковувати дії досягненню

Суспільство є інститутом, який завжди продукує образ особистості, процес розвитку якої спрямований на осягнення соціуму, його предметів і відношень, історично вироблених форм і способів спілкування з природою і норм людських взаємин. Однак дитина самореалізується,

Симпатія до дітей, що з’являється у ранньому віці, з часом стає потребою у спілкуванні з ними. Розвивається ця потреба на основі спільної гри, виконання трудових доручень тощо. Для 4-5-річних дітей відчутним покаранням є позбавлення

Дорослі й однолітки впливають на дитину у процесі діяльності, у якій вона має різні стосунки, випробовує свої можливості і вміння, оцінює себе, розвивається як особистість, набуває навичок взаємодії. Найважливіше значення для розвитку особистості дитини

Мотиваційна сфера дошкільника розвивається активно, формуються різні типи мотивів поведінки, виникають нові, типові для дошкільного віку. Формування самосвідомості знаходиться у взаємозв’язку з розвитком мотиваційної сфери. На основі їх розвитку у дитини з’являється усвідомлення свого

У період дошкільного дитинства відбувається формування нових видів мотивів, пов’язаних з ускладненням діяльності дітей. Такими є пізнавальні і змагальні мотиви. Пізнавальні мотиви дитини Виявляються у перших дитячих питаннях (“що це?”, “а як?”, “для чого?”),

Формування мотиваційної сфери в дітей дошкільного віку нерозривно пов’язане з ігровою діяльністю. Під час гри відбувається Підпорядкування мотивів (підкорення ситуативних мотивів значущим), а також формування мотивів, пов’язаних із виконанням дитиною взятих на себе обов’язків

Виникнення і ровиток самосвідомості, формування Я-концепції залежать від дорослого, який організовує, діяльність дитини, у процесі спілкування створює зразки оцінювальної діяльності. Гра є сюжетним і рольовим втіленням перспективи Я-образу, а через нього – самооцінки дитини.

Дошкільний вік є найсприятливішим періодом для морального розвитку дітей. Уже в ранньому дитинстві дитина засвоює багато предметних дій, вивчає способи використання предметів. Це формує її як носія суспільного способу виконання дій, зразка, в яким

Порушення дошкільником моральних норм може бути свідомим і несвідомим. Під час несвідомого порушення дитина діє під впливом ситуативних бажань. Така поведінка є її віковою особливістю, що свідчить про несформованість механізмів моральної поведінки, а також

Основою індивідуальності дитини є її природні особливості, обумовлені комбінаціями генів, певними анатомофізіологічними особливостями організму, головного мозку, органів чуття, властивостями нервової системи (типом вищої нервової діяльності, який є фізіологічною основою темпераменту). Про належність дитини до

Сила, інертність, рухливість нервових процесів мають спадковий характер. Для вивчення ролі спадковості у походженні темпераменту використовують близнюковий метод. Дані, отримані при зіставленні властивостей темпераменту в однояйцевих і різнояйцевих близнюків, які виховуються в різних і

Урахування у вихованні і навчанні дітей їхніх індивідуально-типологічних особливостей дає змогу правильно спроектувати їх мету, обрати оптимальні виховні впливи. Ігнорування ж може стати основною причиною розвитку у дошкільників негативних рис: у сангвініка – розпорошеності