Зовнішньоекономічні операції і контракти – Козик В. В. – 9.8. Штрафні санкції за порушення валютного законодавства
Одним з основних напрямків контрольно-економічної роботи підрозділів валютного контролю державних податкових органів є проведення перевірок суб’єктів підприємництва та застосування штрафних санкцій у разі виявлення порушень валютного законодавства.
До недавнього часу основною часткою таких штрафних санкцій була пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (90 днів). На виконання Указу Президента України від 27.06.99р. №734/99 “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” повноваження щодо застосування санкцій за порушення норм валютного законодавства розподілено між Національним банком України та Державною податковою адміністрацією України.
Національний банк України застосовує санкції, передбачені Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 “Про систему валютного регулювання та валютою контролю” (далі – Декрет), до банків та інших фінансово-кредитних установ, а органи податкової служби – до резидентів та нерезидентів України – суб’єктів підприємницької діяльності.
Наказом ДПА України від 04.10.99 р. № 542, зареєстрованим у Мін’юсті України 19.10.99 р. за № 712/4005, зі змінами та доповненнями, затверджено Порядок застосування штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства. Розглянемо більш докладно особливості застосування цих норм валютного законодавства та приклади порушень, а також питання застосування штрафних санкцій до резидентів та нерезидентів, за винятком банків та інших фінансово-кредитних установ.
Застосування штрафних санкцій у разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів
Згідно з правилами валютного регулювання одержання резидентами кредитів в іноземній валюті потребує отримання індивідуального дозволу Національного банку України:
– за Декретом № 15-93 від 19.02.93 р. “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” – індивідуальної ліцензії;
– за Указом – реєстраційного свідоцтва.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 р. № 959- XII “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон про ЗЕД) установлено, що ліцензія разова (індивідуальна) – це разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для Здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом ЗЕД на період не менше, ніж той, що є необхідним для здійснення операції.
Штрафні санкції за невиконання цих вимог:
– згідно з Декретом – штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей;
– згідно з Указом – штраф у сумі, еквівалентній 1 % розміру одержаного кредиту чи позики.
Сума штрафу в обох випадках перераховується у національну валюту України за офіційним обмінним курсом Національного банку України надень одержання кредиту,
Позики. При цьому зазначені договори підлягають подальшій обов’язковій реєстрації в Національному банку України. На виконання Указу Нацбанк України своєю постановою від 22.12.99 р. № 602 затвердив Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті, зареєстроване в Мін’юсті України 13.01.2000 р. за № 15/4236 (далі – Положення).
При підготовці кредитної угоди з нерезидентом юридична служба підприємства повинна враховувати такі положення:
– договір необхідно зареєструвати до фактичного одержання кредиту;
– отримання кредиту можливе лише в безготівковій формі;
– реєстраційне свідоцтво видається резиденту-позичальнику (без права передачі його третім особам) для реалізації тільки одного кредитного проекту;
– у випадку надходження кредиту на банківський рахунок за кордоном потрібна ліцензія Нацбанку України на відкриття рахунку в іноземному банку.
‘ У разі надходження від нерезидента на адресу резидента-позичальника кредиту і відсутності в уповноваженому банку документів, що свідчать про правомірність одержання резидентом кредитних коштів згідно з чинним законодавством, уповноважений банк, який є агентом валютного контролю, зобов’язаний протягом 3-х робочих днів з дати зарахування цих коштів на поточний рахунок клієнта повідомити про це орган податкової служби за місцем реєстрації резидента як платника податку. У разі одержання резидентами кредиту чи позики в іноземній валюті у сумі, що перевищує суму, Зазначену в реєстраційному свідоцтві, сума перевищення вважається сумою кредиту чи позики, отриманою без реєстрації договору. Резидент, який одержав кредит або позику без отримання реєстраційного свідоцтва, зобов’язаний здійснити реєстрацію договору та повідомити орган державної податкової служби. У разі неповідомлення протягом 60 днів з моменту встановлення порушення (складання акта перевірки) про таку реєстрацію орган податкової служби здійснює в установленому порядку подання матеріалів для застосування спеціальних санкцій відповідно до ст. 37 Закону про З ЕД.
Застосування штрафних санкцій, передбачених п.2 ст. 16 Декрету
Декретом установлено досить жорсткі правила, згідно з якими резиденти та нерезиденти здійснюють валютні операції. У випадку порушення цих правил застосовуються відповідні штрафні санкції. Існують такі види порушень:
1. Суб’єкти ЗЕД здійснюють операції, які потребують отримання індивідуального дозволу НБУ, без нього.
За це порушення передбачено штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку України на день здійснення таких операцій.
Згідно з Декретом Нацбанком України надаються ліцензії на:
– вивезення, переказування, пересилання в Україну валюти України;
– надання та одержання резидентами кредитів в іноземній валюті;
– використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
– розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України;
– здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів;
– здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами України в межах торговельного обороту у валюті України.
2. Резиденти порушують порядок розрахунків, установлений ст.7 Декрету. У цьому випадку застосовується штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Нацбанку України на день здійснення таких операцій.
3. Резиденти не виконують вимоги щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які перебувають за межами України. Невиконання резидентами цих вимог є порушенням валютного законодавства і тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Нацбанком.
Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна що перебувають за межами України. Форму декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту і знаходяться за межами України, терміни її подання затверджено наказом Мінфіну України від 25.12.95 р. № 207 та зареєстровано в Мін’юсті України 11.01.96 р. за № 18/1043.
Згідно з Указом Президента України від 06.11.97 р № 1246/97 “Про внесення змін до Указу Президента України від 18.06.94 р. № 319 “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України” визначено, що декларування суб’єктами підприємницької діяльності здійснюється лише за наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Невиконання цих вимог тягне за собою накладення штрафу, з урахуванням Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 р. № 49 та зареєстрованого в Мін’юсті України 04.04.2000 р. за № 209/4430:
– за порушення термінів декларування – у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожен день порушення;
– за порушення порядку декларування штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приклад порушення. Підприємство “А” станом на 01.04.2000 р. мало прострочену (“90 днів”) дебіторську заборгованість у сумі, яку погашено 04.01.2001 р. Термін подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за межами України, – 25.04.2000 р. Декларацію подано до податкового органу 20.11.2000 р.
Розрахунок штрафних санкцій:
– розмір штрафу – один неоподатковуваний мінімум доходів громадян за кожен день – 17 грн.;
– кількість прострочених днів (з 26.04.2000 р. по 20.11.2000 р.) – 209 днів;
– сума штрафу – 17 грн. х 209 – 3553 грн.
Приклад порушення. Підприємство “А” не внесло до декларації про валютні цінності станом на 01.04.2000 р. прострочену дебіторську заборгованість (“90 днів”) у сумі 10 тисдол. СШ А. Декларацію про валютні цінності подано до податкового органу своєчасно.
Розрахунок штрафних санкцій:
– розмір штрафу – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– неоподатковуваний мінімум 17 грн;
– сума штрафу – 340 грн.
Слід врахувати, що розміри штрафних санкцій за несвоєчасне подання, приховування, перекручування звітності про валютні операції та невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна згідно з Декретом, установлюються та змінюються Нацбанком України.
Контрольні запитання
1. Які документи є підставою для бухгалтерських записів з обліку зовнішньоекономічних операцій?
2. Охарактеризуйте особливості грошового обліку зовнішньоекономічної діяльності.
3. Як здійснюються розрахунки в іноземних валютах?
4. Які документи слід подати у банк для проведення розрахунків у вільно конвертованій валюті?
5. Опишіть порядок відображення експортної операції у бухгалтерському обліку ‘ (метод нарахування та касовий метод).
6. Опишіть порядок обліку попередньої оплати за продукцію, що підлягає відправленню на експорт.
7. Опишіть умови відшкодування ПДВ при експорті продукції.
8. Які Імпортні товари не оподатковуються податком на добавлену вартість?
9. Що є об”єктом оподаткування ввезених на територію України товарів?
10.Як може визначити митну вартість митниця у випадку відсутності рахунку-фактури?
11. Як оприбутковуються імпортні товари суб’єктами господарської діяльності? 12.Для чого необхідна індивідуальна ліцензія Національного банку України? ІЗ. Опишіть порядок бухгалтерського обліку придбання товарів і розрахунків з іноземними постачальниками.
14Як обліковуються бартерні операції?
15.Як оподатковуються ПДВ бартерні операції?
Література
1. Закон Української PCP (із змінами та доповненнями) “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91 p. № 959-ХІІ.
2. Закон Української PCP “Про митну справу в Українській PCP” від 25.06.91 р. № 1262-ХІІ.
3. Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 р.
4. Закон України “Про, транзит вантажів” від 20.10.99 p. № 1172-XIV.
5. Митний кодекс України. – К., 2001.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. № 65 “Про ставки митних зборів” (із змінами та доповненнями).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 “Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України”.
8. Постанова Верховної Ради України “Про введення в дію Митного кодексу України” від 12.12.91 р.№ 1970-а XII.
9. Наказ ДМКУ від 08.04.92 р. >6 73 “Про створення митних установ”.
10. Балабанов И. Т., Балабанов AJН. Внешнеэкономические связи: Учебн. пособие.
– М.: Финансы и статистика, 1998. – 512 с.
11. Будзинский В. Реализация контракта по импорту согласно INС OTE RM S 90.-Львов: Слово, 1993.-90 с.
12. Бровков С. М.,РуденкоЛ. В. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі: світовий досвід та українська практика. – К.: ТОВ ” Агенство “Україна”, 2001. – 380 с.
13. Ваш зарубежный партнер. – М.: 1992. – 136 с.
14. Внешнеэкономические контракты. Сборник. Автор-составитель Феонова Л. А.
– М.: СП “Мосвет”, 1994. – 224 с.
15. Герчикова И. Н. Маркетинг и международное коммерческое дело. – М.: Внешторгиздат, 1990.- 236 с.
16. Гофман Н. М., Маховикова ГЛ. Основы внешнеэкономической деятельности. – СПб: Питер, 2001. – 208 с.
17. Грачев Ю. Н. Типичные ошибки во внешнеторговых договорах. – М.: Изд. журнала “Внешнеэкономический бюллетень”, 1996. – 32 с.
18. Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебно-практ. пособие. Б-ка журн. “Внешнеэкономический бюллетень”. – М.:3АО “Бизнес-школа “Интел-Синтез*, 2000. – 544 с.
19. Гребельник ОЛ. M итно-тарифна політика за умов трансформації економічної ситеми: Монографія. – К: КНЕУ, 2001. – 488с.
20. Деловой контракт с зарубежным партнером. Сост. и общ. ред. А. В. Плотникова. – К: Либра. 1993.-184 с.
21. Дудчак В. І., Мартпинюк ОМ. Митна справа: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2002 -310с.
22. Дэниеле Джон Д., Радеба Ли X. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. – М.: “Дело Лтд”, 1994. – 784 с.
23. Ершов АД. Основы управления и организации в таможенном деле: Учебное пособие. – СПб.: СПбИВЭСЭП, Санкт-Петербургский имени В. Б. Бобкова филиал РТА, О-ва “Знание”, 1999. – 362с.
24. Жданов А. Практическое руководство по внешнеэкономической деятельности.
– СПб: Питер, 2001. – 224 с.
25. Захаров К. В. и др. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций. – К.: ИНЭСК, 2001. – 237 с.
26. Киреев АЛ. Международная экономика. В 2-х ч. Учеб. пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 1999. – 904.C.
27. Козик В. В., Пайкова Л А., Даниленко н. б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 277 с. – (Вища освіта XXI століття).
28. Козик В. В., Ланкова Л А. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. – Львів:ДУ “Львівська політехніка”,1997. – 151 с.
29. Козик В. В., Папкова ЛА., Карп’як Я. С. Зовнішньоекономічні операції та контракти. Навч. посібник. – Львів: Оксарт, 1998. – 256 с.
30. Контракт с инофирмой. Энциклопедия международных контрактных отношений/ Под ред. М. Б. Биржакова, 2-е изд. – СПб.: ОЛБИС-САТИС, 1995. – 608 с.
31. Линдерт ПХ. Экономика мирохозяйственных связей. Пер. с англ. /Общ. ред. и предисл. О. В. Ивановой. – М.: Прогресс, 1992. – 520 с.
32. Маринич МА. Введение во внешнюю торговлю. – Минск.: Тзхналогія, 2000.
– 265 с.
33. Медведев AT. Международная передача технологии: Учеб.-метод. пособие по дисц. внешнеэкон. специализации: В 2-х ч. – СПб: Изд-во СПбИЭИ, 1992. – 39 с-(Сер. “Орг. и планир. внешнеэкон. деят. предприятия”/ СПбИЭИ. Вып. 9).
34. Медведев А. Г. Технико-экономическое обоснование внешнеэкономических операций и международных проектов: Учеб.-метод. пособие по дисц. внешнеэкон. специализации: В 2-х ч. – СПб: Изд-во СПбИЭИ, 1992. – 78 с. – (Сер. “Орг. и планир. внешнеэкон. деят. предприятия”/ СПбИЭИ. Вып. 8,9)
35. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги: Пер. с англ. – К.:Торг.-изд. бюро BHV. 1994. – 480 с.
36. Міжнародні угоди і звичаї: Збірник нормативних актів. – Львів: Каменяр, 1992. -192 с.
37. Міжнародний комерційний арбітраж.- К.: ТПП України, 1995. – 200 с.
38. МонтаньеЖан-Клод. Контракт: Учебное пособие. Гренобль: Пресс Юниверситер де Гренобль. – Н. Новгород: Изд-во Нижегородского университета, 1999. – 149 с.
39. Ноздрева Р. Б. и др. Организация и управление внешнеэкономической деятельностью: 17-модульная програма для менеджеров “Управление развитием организации”. Модуль 10 – М.: ИНФРА-М, 2000. – 363 с.
40. Организация и техника проведения внешнеэкономических операций (конспект лекций). М.: ПРИОР, 2000. – 160 с.
41. Организация и техника внеишеэкономических операций: Сборник задач / В. В. Покровская, Е. В. Разлетовская, А. Н. Головина, ЕЛ Андреева; под ред. В. В. Покровской.
– М.: Юристь, 1999. – 96с.
42. Основи митної справи: Навч. посіб. / За ред. П. В. Пашка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. – 318 с: іл. – (Митна справа в Україні).
43. Покровская В. В. Международные коммерческие операции них регламентация. Внешнеторговый практикум. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 326 с.
44. Попов С. Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. – М.: Ось-89,1999. – 288 с.
45. Предприятие на внешних рынках: Внешнеторговое дело: Учебник / Под ред. С. И. Долгова, И. И. Кретова. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 784с.
46. Сергеев В. И. Логистка в бизнесе: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 608с -(Серия “Высшееобразование”).
47. Синецкий Б. И. Внешнеэкономические операции: организация и техника: Учебник. – М.:МО,1989.-384 с.
48. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. – М.: Юристь, 1998. – 659 с.
49. Слепое В А., Гордиенко В. И. Международные торговые расчеты: Учебное пособие / Рос. экон. акад. им. Г. В. Плеханова. – М.: ФКБ-П РЕСС, 1998. -168 с.
50. Справочник предпринимателя. Серия 1. Внешнеэкономическая деятельность. Международные документы по внешнеэкономической деятельности. – М.: Скарабей, 1993. – 207 с.
51. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та практики зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. для студентів виш. та серед, спец. навч. закл. – К.: AT “Август”, 2001. – 422 с.
52. Типовые договоры с зарубежным партнером. – СПб: Закон и бизнес, 1994. -111с.
53. ФеоноваЛА. Внешнеэкономические контракты. Сборник. – М.: Приор, 1994. – 224 с.
54. Фещенко В. В., Фещенко В. М. Универсальный справочник коммерсанта / Под ред. Седых В. Ф., Ищенко В. В. – К.: LIBRA, 1994. – 135 с.
55. Френклін Р. Рут, Антон ФШпенко. Міжнародна торгівля та інвестиції” Основи, 1998.
56. Хойер В. Как делать бизнес в Европе. – М.: Прогресс, 1991. – 253 с.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)