Юридична деонтологія – Гусарєв С. Д. – 4. Висунення гіпотез та відпрацювання теоретичних засад дослідження
Гіпотеза формується як припущення (висновок), в якому описуються чи інтерпретуються, тлумачаться форми існування явища та причини його виникнення, які не є повністю доведеними, тобто існуючі наукові ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не надають можливості достатньо повно та точно пояснити властивості явища. Вона є логічною конструкцією проміжною між існуючим та створюваним теоретичним знанням, яка будується з урахуванням наступних положень:
¨ інтуїтивність процесу висунення гіпотези поєднується з раціональними знаннями щодо фактів про об’єкт дослідження, вміннями їх аналізувати, узагальнювати та осмислювати;
¨ гіпотеза повинна відповідати меті та описувати чи інтерпретувати конкретний предмет дослідження, допускати теоретичну чи емпіричну перевірку, визначати фактори, що обумовлюють виникнення та зміну предмету дослідження;
¨ побудова гіпотези є своєрідним умовиводом, в якому хід думки йде від наслідків (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ;
¨ дослідження за своєю сутністю є процесом перевірки гіпотези, її обгрунтованння, підтвердження фактами, аргументами, дослідами.
5. Розробка програми і методики дослідження, його проведення.
У програмі дослідження вказуються послідовність і зміст його етапів.
Методика містить опис характеристик об’єкта і предмета, причин вибору та особливостей методів, прийомів, правил, засобів, умов їх застосування та проведення дослідження, фіксування та обробки його результатів.
Проведення дослідження – це безпосередня діяльність, яка спрямована на вивчення предмету дослідження. Зокрема, проведення порівняльно-правового дослідження передбачає:
1. Усвідомлення дослідником поставленого завдання.
2. Збір необхідного нормативно-правового матеріалу, літератури, статистичних даних, у тому числі міжнародно-правових
Документів, матеріалів зарубіжного досвіду регулювання визначених питань.
3. Обробку і аналіз зібраного матеріалу:
А) перевірку достовірності і повноти зібраних матеріалів:
¨ перевірку точності текстів нормативно-правових документів (їх відповідності контрольним примірникам або офіційним виданням);
¨ перевірку точності І повноти відображення внесених до них змін і доповнень;
¨ перевірку наявності нормативно-правових актів, посилання на які є в текстах призначених до вивчення нормативно-правових актів;
Б) розподіл зібраного матеріалу по основним питанням та розділам теми.
4. Проведення власне порівняльно-правового дослідження:
А) порівняння нормативно-правових рішень з подібних (однакових, схожих) питань, з’ясування їх загальних і відмінних ріс за
Кількісними характеристиками. Складання таблиць (при необхідності), які відбивають ці кількісні характеристики;
Б) якісну оцінку нормативно-правових рішень, що порівнюються, з точки зору їх відповідності існуючим потребам практики,
Забезпеченості фінансово-матеріальними засобами і співставлення цих рішень з наявними найбільш вдалими рішеннями
Однотипних питань;
В) оцінку нормативно-правових рішень, що порівнюються, з точки зору їх конституційності, законності, відповідності нормам
Міжнародного права;
5. Підготовку та оформлення результатів дослідження:
А) підготовку та оформлення підсумкових документів, які містять результати дослідження;
Б) розробку (при необхідності) рекомендацій зацікавленим органам з метою удосконалення правових норм, які регулюють
Дану сферу суспільних відносин;
В) обговорення (при необхідності) підготовлених підсумкових документів і рекомендацій у зацікавлених органах і установах.
Г) визначення переліку зацікавлених органів і установ, які необхідно ознайомити з результатами досліджень і направлення
До них відповідних матеріалів.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)