Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами – Гогіташвілі Г. Г. – 6.6. Методика оцінки економічної ефективності СУОПР
Економічні методи управління охороною праці мають важливе значення, особливо в умовах переходу підприємств до ринкових відносин. Нещасні випадки і захворювання на виробництві, погані умови праці дуже негативно впливають на економічну ефективність підприємства, його прибуток і рентабельність. У нових умовах господарювання фонд заробітної плати й матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку (доходу), і тому кожний керівник і працівник підприємства зацікавлений у попередженні таких випадків. Крім того, економічні методи передбачають виплату премій за відсутність випадків травматизму та захворювання, а також за високий рівень охорони праці.
Економія від впровадження системи управління охороною праці утворюється за рахунок таких джерел:
– зменшення кількості захворювань і травм і, як наслідок, зниження втрат робочого часу (у вигляді умовно звільнених робітників та економії їхньої заробітної плати з відрахуванням);
– зменшення оплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах унаслідок переведення працівників у нормальні умови праці;
– зменшення збитків через професійні захворювання і травматизм;
– скорочення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці.
Приклад. Розрахувати економічний ефект від успішного управління охороною праці для умовного підприємства.
1. Для визначення економії від зниження виробничо-зумовленої захворюваності треба знайти відсоток захворюваності З (у робочих днях) по відношенню до робочого часу одного робітника в 2002-2003 рр.:
При умовному звільненні двох робітників економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування – Ер за рахунок підвищення продуктивності праці
2. Економія за рахунок переведення робітників, оплата яких здійснювалась за ставками робіт зі шкідливими умова ми праці, у нормальні умови
Заходи з охорони праці дали змогу в 2003 р. поліпшити умови праці 64 працівникам. Якщо 35 з них поліпшили умови завдяки впровадженню СУОПП, то
Крім економії з основної заробітної плати й соціального страхування, завдяки переведенню робітників зі шкідливих умов праці на нормальні, варто врахувати також зменшення оплати додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах, Ел (6 днів по 6,28 грн).
Сумарна економія від переведення робітників у нормальні умови праці завдяки заходам, що передбачені системою:
3. Збиток, заподіяний підприємству профзахворюваннями і травматизмом.
Досвід показує, що матеріальні збитки підприємства понад чотири рази перевищують виплати за лікарняними листками. Враховуючи, що при травматизмі, який пов’язаний з виробництвом, виплати за лікарняними листками дорівнюють середній заробітній платі, можна прийняти (підприємство оплачує лікарняні до п’ять днів, решту – фонд страхування):
Для повного обліку необхідно додати зниження збитків завдяки зменшенню витрат на стаціонарне Зо та амбулаторне З лікування. Витрати на стаціонарне лікування в середньому становлять близько 6,0 грн на день; вартість амбулаторного лікування – 0,81 грн на день. Тоді
4. Плинність кадрів на підприємстві за 2002 р. становила 21,1 %. Однак кількість осіб, які звільнилися через несприятливі умови праці, зменшилася і становила відповідно 6,96 % у 2002 р. і 6,33 % – у 2003 р. Відсоток зменшення плинності кадрів через поліпшення умов праці становить 0,63 %, тобто 6 робітників (947 * 0,63 = 5,96).
Структура річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці
Найменування груп показників економії | Складові річної економії |
Від зменшення Професійної захворюваності | – заробітної плати; – за рахунок собівартості продукції; – коштів за рахунок зменшення виплат за тимчасовою непрацездатністю |
Від зменшення випадків травматизму | – заробітної плати; – за рахунок собівартості продукції; – коштів за рахунок зменшення виплат за тимчасовою непрацездатністю |
Від зниження плинності кадрів | – за рахунок собівартості продукції; – збільшення прибутку; – у витратах на підготовку кадрів |
Від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах | – заробітної плати; – витрат на лікувально-профілактичне харчування; – витрат на безплатне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів |