Українське цивільне право – Заіка Ю. О. – 7.5. Цінні папери
Здебільшого цивільні правовідносини виникають з приводу наявних речей (договір купівлі-продажу, дарування, поставка тощо). Водночас можуть існувати цивільні правовідносини, де речі, як об’єкт, відсутні взагалі (послуги з охорони) або будуть лише створені у процесі реалізації правовідносин (будівництво дачі). До числа таких правовідносин і належать правовідносини, спрямовані на виконання робіт та надання послуг.
Відмінність між роботою та послугами полягає у тому, що в першому випадку наслідок дій виступає у вигляді певного матеріального результату (пофарбований паркан, викопана криниця, відремонтований телевізор тощо), при наданні послуг такий результат може бути і відсутній, тобто його не можна “взяти у руки” чи побачити.
Послуги поділяються на фактичні (перевезення вантажів) юридичні (реалізація майна за договором комісії) та комплексні, тобто включають і юридичні дії, і фактичні (договір транспортної експедиції).
7.4. Гроші
Офіційною грошовою одиницею в Україні є гривня, законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території держави.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків в Україні допускається у випадках і в порядку, передбачених законом.
Гроші, як об’єкт цивільних прав, мають ряд характерних рис.
1. За своєю природою гроші належать до родових та подільних речей, але вони можуть бути й індивідуалізовані, наприклад, коли виступають як речові докази.
2. На відміну від звичайних речей, властивості грошей визначаються не кількістю грошових знаків, а кількістю грошових одиниць, які у них виражені.
3. Гроші можуть виступати як самостійний об’єкт цивільно-правових відносин (договір дарування, договір позики, кредитний договір), а можуть бути еквівалентним об’єктом цивільно-правових відносин (договори купівлі-продажу, перевезення, підряду).
4. Гроші не можуть бути витребувані від добросовісного набувача (ст. 389 ЦК).
7.5. Цінні папери
Об’єктами сучасного цивільного обороту окрім матеріальних речей, виступають також майнові права, що виражені у певних документах, які називаються цінними паперами. Вони визнаються об’єктами договорів купівлі-продажу, зберігання, застави та інших правочинів.
Незважаючи на те, що з окремими цінними паперами ми зустрічалися в художній літературі (наприклад, векселі видавали судновласник Моррель у романі О. Дюма “Граф Монте-Крісто” і заповзятливий Френк Каупервуд, ними змушений був розраховуватися із своїм братом – Миколою Антоновичем, дослідник Арктики капітан Татаринов, їх викупляв безжалісний Гобсек) до легального поняття “цінні папери ” вітчизняний законодавець вперше звернувся у ст. 31 Основ цивільного законодавства Союзу PCP і союзних республік 1991 р. Згідно ст; 194 ЦК України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником, та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. З цього поняття випливають такі ознаки цінних паперів: 1) це документ, що посвідчує певне майнове право, яке можна реалізувати шляхом використання паперу;
2 ) цей документ має суворо формальний характер, тобто повинен мати визначену форму і встановлені реквізити. Цінні папери випускаються на спеціальних бланках з певним ступенем захисту;
3) цінні папери є оборотоздатними документами, тобто можуть переходити від однієї особи до іншої. При передачі цінного паперу до нового власника переходять усі права, що закріплюються у цінному папері.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)