Теорія фінансів – Федосов В. М. – Тема 9. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Основні терміни та поняття

Фінанси домогосподарств, особисті (персональні) фінанси, домогосподар-ство, доходи домогосподарств, сукупні ресурси домогосподарств, загальні доходи домогосподарств, грошові доходи домогосподарств, витрати до-могосподарств, бюджет домогосподарств, сукупні ресурси домогосподарств, пенсія, стипендія, споживчі витрати домогосподарств, грошові витрати домогосподарств, неспоживчі витрати домогосподарств, інвестиціїу людський капітал

9.1. Доходи домогосподарств

Однією з основних ознак розвитку будь-якої країни, якості життя її населення є рівень доходів домогосподарств.

Домогосподарство як суб’єкт фінансових відносин потребує вивчення в межах теорії фінансів. З одного боку, домогосподарства впливають на стан державних фінансів сплачують податкові та неподаткові платежі до бюджетів різних рівнів; домогосподарства впливають на стан фінансів суб’ єктів господарювання, купуючи їхні цінні папери; домогосподарства впливають на стан банківського та страхового ринків шляхом купівлі відповідних продуктів. З іншого боку, домогосподарства отримують з бюджету та державних цільових фондів грошові виплати, виплату дивідендів та відсотків від підприємств та страхові відшкодування.

Лише на початку ХХІ ст. у фінансовій науці України було обгрунтовано виділення фінансів домогосподарств у окрему ланку фінансової системи України.

Під доходом розуміється максимальна кількість засобів споживання, які домогосподарство чи індивід можуть витратити за умови, що капітальна вартість майбутніх надходжень залишиться на попередньому рівні.

Доходи класифікують на первинні, соціальні трансферти, пенсії, приватні трансферти, інші грошові доходи. Відтворення доходів населення є складовою частиною процесу суспільного відтворення. Його стадіями є утворення, первинний розподіл і формування наявних та кінцевих доходів та їх використання на кінцеве споживання та нагромадження.

Дослідженню доходів присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Її не могли обійти своєю увагою найвидатніші економісти, соціологи, філософи сучасності та минулого.

Проблеми формування і використання доходів населення розглядаються в різних теоріях, деякі з них наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Теорії, що звертають увагу на роль доходів населення

Назва теорії Основні положення теорії щодо доходів населення

Теорія споживання

Досліджує вподобання індивідів на основі їхніх власних потреб, аналізує, як домогосподарство обирає той або інший товар, в якій кількості воно може його купити, враховуючи обмежений бюджет споживача і прагнення максимізувати власну вигоду.

Теорія утилітаризму

Є. Бентама

Згідно з теорією Є. Бентама, максимізація корисності і є психологічним принципом поведінки людей, яким вони керуються, намагаючись уникнути страждань і збільшити задоволення або щастя. Він вважав, що суспільство, в тому числі і законодавство, має грунтуватися на цьому принципі, щоб забезпечувати “найбільше щастя для найбільшої кількості індивідів”.

Концепція “базових потреб”

Я. Мінсер, Т. Шульц

Грунтується на трьох основних елементах:

1) розширенні, особливо в країнах з надлишком трудових ресурсів, трудомістких виробництв, які навіть за порівняно низької продуктивності праці можуть забезпечити зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), підвищення заробітної плати і доходів населення;

2) масштабній державній підтримці масової освіти, охорони здоров’я, соціальної допомоги бідним, здійснення програм громадської санітарії і гігієни, планування сім’ї;

3) залученні найширших верств населення до активної участі в розробці, плануванні та здійсненні соціальних програм, що в країнах, які розвиваються, значною мірою було викликано нестачею дипломованих спеціалістів і необхідністю виплачувати їм порівняно високу зарплату.

До “базових потреб” було віднесені товари та послуги, що виробляються державним сектором (охорона здоров’ я, освіта, в деяких країнах – житло), а також продукти, що зазвичай купуються за рахунок приватних доходів (їжа та одяг).

Концепція людського розвитку

(розроблена групою експертів ПРООН і набула поширення в світі з 1990 р.; в Україні з 19921993 рр.)

Концепція як особлива теоретична система й орієнтована на практику державного управління методологія виходить із визнання неможливості звести суспільний прогрес до зростання грошового доходу чи примноження матеріального багатства. Вона виходить з первинної самоцінності розвитку людини, з того, що виробництво існує заради розвитку людей, а не люди – заради розвитку виробництва. Концепція людського розвитку, яка сформувалася за останні десятиліття, розглядає вдосконалення людини як основну мету суспільного поступу.

Концепція розширення можливостей вибору людини Амартьї Сен

Основна ідея цієї концепції – пропозиція оцінювати добробут за можливостями людей вести такий спосіб життя, який вони вважають належним, а не за рівнем доходу на душу населення чи іншими макроекономічними показниками. Згідно з цією концепцією, дохід має розглядатися не як кінцева мета, а як засіб розширення можливостей вибору людини в таких принципово важливих галузях життєдіяльності, як здобуття освіти, професійний розвиток, зміцнення здоров’я, економічна та громадська діяльність

Загальноекономічним стандартом для вивчення доходів і видатків населення є система національних рахунків (СНР). В основу методології дослідження доходів у СНР, розробленій ООН в 1993 році, покладена концепція Дж. Хікса, згідно з якою під доходом розуміється максимальна кількість засобів, які індивід може витратити протягом певного тижня за умови, що капітальна вартість майбутніх надходжень у грошовому виразі залишиться на попередньому рівні.

У системі національних рахунків доходи класифікують на первинні (заробітна плата, доходи від сільськогосподарської праці самозайнятих, доходи від несільськогосподарської праці самозайнятих, доходи від власності без доходів від вартості капітальних активів), соціальні трансферти (виплати з приводу нещасних випадків і короткочасних втрат працездатності; по тривалій втраті працездатності та інвалідності; у зв’язку з виходом на пенсію; на дітей та сімейні виплати; по безробіттю; по догляду за дітьми; на народження дитини; особам, що досягли певного віку; допомога військовим і ветеранам війни; інші), пенсії (державні та приватні), приватні трансферти (дітям на аліменти, інші види регулярних доходів за рахунок приватних осіб), інші грошові доходи.

Фінанси населення стосуються економічної категорії “домашнє господарство” (домогосподарство), як це прийнято світовою практикою планування фінансів різних рівнів. Згідно з рекомендаціями ООН, домогосподарс-твом вважається група осіб, які досягли між собою певних домовленостей щодо забезпечення власного споживання. Якщо воно складається з однієї особи, то вважається, що вона забезпечує своє споживання самостійно. Кілька осіб можуть об’ єднувати свої доходи повністю або частково. Домогоспо-дарством можна вважати таку групу осіб, які узгоджують свої споживчі витрати. Але це зовсім не означає, що необхідною є наявність єдиної спільної каси, в якій концентрувався б бюджет домогосподарства.

На мікрорівні найбільш адекватно виражає розмір доходу, так званий, сукупний дохід. Він є статистичним еквівалентом всього обсягу отриманих домогосподарством засобів існування незалежно від джерела їх утворення. Його встановлюють за допомогою вибіркового обстеження бюджетів домогосподарств. Це обстеження дозволяє збирати й аналізувати дані про рівень життя, доходи і споживання населення.

Дослідження доходів і видатків населення проводиться з метою:

– аналізу динаміки, рівня і складу доходів і видатків домогоспо-дарств;

– вивчення диференціації доходів та споживання;

– моделювання доходів, видатків і споживання домогосподарств;

– визначення взаємозв’ язку доходів домогосподарств та їх споживання, їхнього впливу на ефективність виробництва та інші соціально-економічні показники;

– аналізу платоспроможності населення як похідного значення від рівня доходів домогосподарств.

У процесі дослідження грошових доходів населення вивчають загальну масу економічних ресурсів, якими володіють і розпоряджаються домо-господарства. Не менше значення має оцінка потенційних можливостей домогосподарств щодо придбання товарів і послуг.

В Україні доходи домогосподарств розглядаються як основна складова сукупних ресурсів. Своєю чергою, сукупні ресурси домогосподарства складаються із загальних доходів, використаних заощаджень, приросту позик, кредитів, боргів, взятих домогосподарством, а також – повернених домогосподарству боргів. Вони поділяються на дві частини: загальні доходи та використані готівкові заощадження, сальдо боргів, позик і кредитів.

Складові сукупних ресурсів показані схематично на рис. 9.1.

Теорія фінансів   Федосов В. М.   Тема 9. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Загальні доходи складаються з грошових та натуральних надходжень (у вартісній оцінці). Вони поєднують грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних затрат на її виробництво), в порядку самозаготівель, вартість грошової допомоги та подарованих родичами та іншими особами продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суму пільг та субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива, а також – суму пільг на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжміського транспорту та зв’ язку.

Грошові доходи домогосподарства складаються:

– з суми грошових та натуральних (в грошовій оцінці) надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за винятком податку з доходів фізичних осіб та обов’ язкових відрахувань). До оплати праці належить заробітна плата, премії, інші винагороди, виплати і допомоги, отримані за основним і додатковими місцями роботи як у грошовій, так і в натуральній формах оплати відповідно чинного законодавства;

– з доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, до яких належать особисті доходи від підприємницької, фермерської та самостійної господарської діяльності громадян (без урахування видатків, пов’ язаних з цією діяльністю);

– з доходів від власності у вигляді процентів, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів;

– з надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих в порядку самозаготівель.

Доходи від особистого підсобного господарства мають дві складові:

1) грошові доходи від продажу сільськогосподарської продукції, виробленої в особистому підсобному господарстві та отриманої домогоспо-дарством в порядку самозаготівель;

2) вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель. При розрахунку цього доходу виключаються матеріальні витрати на виробництво продукції (транспортні витрати, витрати на купівлю кормів, сільськогосподарської техніки та обладнання, насіння, добрива, засобів захисту рослин, ліків для худоби тощо). До цього показника також входить вартість отриманих з особистого підсобного господарства продуктів харчування, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, подарованих родичам та іншим особам, а також – вартість спожитих продуктів, отриманих у порядку самозаготівель. Оцінка спожитих натуральних надходжень здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів у звітному періоді; – з соціальних допомог, пенсій, стипендій, грошових допомог від родичів і інших осіб та інших грошових доходів.

Пенсії – всі види трудових і соціальних пенсій: за віком, за інвалідністю, через з втрату годувальника, соціальні, військовослужбовцям та інші.

Стипендії – всі види стипендій, які виплачуються учням професійно-технічних навчальних закладів, студентам, які навчаються з відривом від виробництва у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, у т. ч. стипендії, які виплачуються підприємствами та організаціями, стипендії та інші виплати аспірантам, ординаторам.

Допомоги – всі види одноразових та щомісячних допомог, отриманих населенням з державного та місцевого бюджетів, фондів соціального захисту, від профспілкових організацій, за рахунок коштів підприємств та з інших джерел. Із загального обсягу допомог розрізняють:

1) допомогу по безробіттю – допомогу, яку отримують непрацюючі громадяни працездатного віку, які мають статус безробітних (зареєстровані в державній службі зайнятості);

2) допомогу малозабезпеченим сім’ям – адресну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, запроваджену з метою надання матеріальної підтримки найменш соціально захищеним верствам населення;

3) допомога на дітей – одноразова допомога у зв’язку з народженням дитини, допомога по догляду за дитиною у віці до 3 років, допомога сім’ям, які виховують дітей у віці від 3 до 6 років, грошові виплати матерям (батькам), які доглядають трьох і більше дітей віком до 16 років тощо;

4) інші допомоги – допомога сім’ям осіб, які загинули при виконанні службових обов’ язків, допомога на поховання, всі види допомог від місцевої влади, допомога по догляду за інвалідами, особами похилого віку тощо.

Допомога від родичів та інших осіб має дві складові:

1) допомогу грошима – гроші, отримані в подарунок від родичів, знайомих, інших осіб;

2) допомогу від родичів та інших осіб продовольчими товарами у вартісній оцінці, яка здійснюється за середніми цінами купівлі відповідних товарів у звітному періоді.

Аліменти – на утримання неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо. Також по цій статті враховуються допомога, які виплачується органами соціального забезпечення під час розшуку батьків, які ухиляються від сплати аліментів.

Натуральні надходження у вартісній оцінці містять:

Пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива – сума грошових нарахувань відповідно відсоткам пільг на оплату окремих житлово-комунальних послуг різним категоріям населення (інвалідам, учасникам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій, багатодітним сім’ям, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тощо) та сума нарахованих субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого, рідкого (побутового) палива.

Пільги на оплату санаторно-курортних путівок, послуг міжміського транспорту, зв’ язку – частина вартості путівки на оздоровлення та відпочинок, оплачена підприємством, організацією, органом соціального захисту тощо, сума пільг на оплату телефону та на проїзд в міжміському транспорті окремих категорій населення.

Використання заощаджень, позики та повернені домогосподарству борги – сума використаних в обстежуваному періоді готівкових заощаджень, зменшення вкладів у банківських установах тощо. Також враховуються позичені гроші та гроші, повернені домогосподарству.

На підставі цих вибіркових обстежень та балансів грошових доходів і витрат здійснюється статистичний аналіз матеріальної забезпеченості населення загалом, окремих соціальних груп (верств) населення та домогос-подарств. До показників, що визначають розмір доходів господарств, належать:

– середній розмір грошових доходів у розрахунку на одне домогос-подарство;

– середньомісячний грошовий дохід на душу населення, який розраховується діленням загального розміру грошових доходів за місяць на середню чисельність населення;

– середньомісячна номінальна заробітна плата робітників і службовців у галузях економіки (незалежно від форми власності та господарювання), яка розраховується шляхом ділення нарахованого місячного фонду оплати праці на середньомісячну чисельність робітників та службовців;

– середньомісячна реальна заробітна плата, яка розраховується діленням відповідної номінальної заробітної плати на індекс споживчих цін або множенням на індекс купівельної спроможності грошової одиниці.

Для певних соціальних груп визначаються суми та середній розмір призначених місячних пенсій за віком як співвідношення загальної суми призначених пенсій пенсіонерам, які перебувають на обліку в органах соціального захисту до загальної чисельності пенсіонерів.

Окрім середніх показників, використовуються відносні показники порівняння зі стандартом. Наприклад, співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій за віком та середньомісячної заробітної плати або порівняння середнього розміру призначених місячних пенсій за віком з мінімальним розміром пенсії.

Мінімальним розміром пенсії за віком вважається мінімальна грошова сума з урахуванням компенсаційних виплат у зв’ язку зі зростанням споживчих цін, отримання яких гарантовано умовами, передбаченими чинним пенсійним законодавством.

Не вводяться до доходів та ресурсів домогосподарства кошти, отримані одним членом домогосподарства від іншого (наприклад, дітям на кишенькові витрати), безготівкові дотації держави на виховання дітей в дошкільних закладах та навчання в загальноосвітніх школах, технічних ліцеях та вищих навчальних закладах, на лікування, на безкоштовний проїзд у громадському транспорті окремих категорій громадян.

Структура сукупних ресурсів домогосподарств в Україні наведена в табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Структура сукупних ресурсів домогосподарств в Україні за період 1999-2007 рр.

Назва показника

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

2006

2007

Сукупні ресурси в серед-

Ньому за місяць у розрахунку на одне домогос-подарство, грн.

332,0

422,9

520,8

608,1

708,6

911,8

1321,4

1611,7

2012,1

Структура сукупних ресурсів домогосподарств

Відсотків

Грошові доходи

63,8

68,1

75,8

80,0

81,1

85,1

86,4

87,6

89,0

– оплата праці

34,1

37,1

40,8

42,8

44,9

45,2

46,0

48,4

50,6

– доходи від підприєм-

Ницької діяльності та са-мозяйнятості

2,6

2,4

3,1

3,2

3,4

4,4

4,9

4,6

5,2

– доходи від продажу

Сільськогосподарської продукції

3,8

5,3

5,5

5,0

5,4

4,8

4,6

3,8

3,6

– пенсії, стипендії, соціа-

Льні допомоги, надані готівкою1

16,2

15,9

18,0

20,4

18,4

22,2

24,0

23,7

23,0

– грошова допомога від

Родичів, інших осіб та інші грошові доходи

7,1

7,4

8,4

8,6

9,0

8,5

6,9

7,1

6,6

Вартість спожитої про-

Дукції, отриманої з осо-

Бистого підсобного гос-

Подарства та від самозаготівель

23,0

17,1

13,1

10,3

9,5

7,0

6,0

5,4

4,8

Пільги та субсидії безго-

Тівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива

3,7

2,9

2,5

2,0

1,4

0,9

0,5

0,6

Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг2

0,9

0,9

0,7

0,7

1,0

0,9

0,6

0,6

0,5

Аналіз структури сукупних ресурсів за даними табл. 9.2 свідчить, що грошові доходи домогосподарств зросли на 16% з 1999 р по 2007 р. і складають відповідно 63,8%. та 89,0%. Основною їх складовою залишається оплата праці, яка також зросла до 50,6% (2007 р.) порівнянно з 34,1% у 1999 р. Знизився відсоток у структурі сукупних ресурсів вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель з 23,0 до 4,8% відповідно. Зменшилися різні пільги та субсидії з 3,7 до 0,7% у 2007 р., порівнянно до 1999 р.

Зміна показників диференціації життєвого рівня населення України наведенав табл. 9.3.

Таблиця 9.3

Диференціація життєвого рівня населення України

Назва показника

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006 2007

Чисельність насе-

Лення із серед-

Ньодушовими за-

Гальними доходами у місяць,

Нижчими прожи-

Ткового мінімуму: млн. осіб

39,2

39,9

39,8

35,2

30,3

25,3

23,1

13,2

У % до загальної

Чисельності населення

80,2

82,7

83,3

76,2

65,6

55,3

50,9

29,3

У % до попереднього року

101,5

100,0

88,4

86,1

83,5

91,3

57,1

Довідково: розмір

270,12

311,3

342,0

342,0

362,233

423,0

472,04

532,0

Прожиткового мі-

Німуму (у середньому на одну

Особу в місяць, Грн.)

Квінтильний коефі-

Цієнт диференціації загальних доходів населення, разів

2,4

2,3

2,5

2,4

2,3

2,4

2,4

2,4

2,0

Квінтильний кое-

Фіцієнт фондів (по загальних доходах), разів

4,2

4,4

4,6

4,5

4,4

4,6

4,6

4,7

3,6

Аналіз показників життєвого рівня населення України за даними табл. 9.3 свідчить, що чисельність населення із середньодушовими сукупними витратами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму, зменшилася з 80,2% у 2000 р. до 29,3% у 2007 р.

Квінтильний коефіцієнт диференціації загальних доходів населення зменшується з 2,4 до 2,0 разів відповідно з 1999 до 2007 рр.

Квінтильний коефіцієнт фондів також зменшується з 4,2 у 1999 р. до 3,6 разів у 2007 р.

Таким чином, зростає диференціація населення України за показником сукупних доходів, що свідчить про ієрархічність соціальних структур та формування нових груп носіїв стандартів якості життя.

В умовах сучасної економіки основними факторами нерівності домо-господарств за розміром сукупних та грошових доходів є відмінності в індивідуальних здібностях; первісний добробут домогосподарств та їхні інвестиційні можливості; диференціація в оплаті кваліфікованої та некваліфікованої праці; демографічні особливості та мобільність домогос-подарств; розвиток системи соціального захисту; попит на кваліфіковану працю; нерівність між міським та сільським населенням; особливості приватизації підприємств; лібералізація цін, зарплати, торгівлі та ринку; лібералізація фінансових ринків; заробітки в тіньовій економіці; податкова реформа; реформа системи соціального захисту; нерівність в оплаті праці за галузями та регіонами; розширення території бідності. Сукупність цих чинників утворює соціально-економічний механізм формування величини доходів домогосподарств та їх диференціацію.



Теорія фінансів – Федосов В. М. – Тема 9. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ