Теорія фінансів – Федосов В. М
За період вікової історії України вкотре проходять корінні зміни, які зачепили усі галузі економіки і суспільства. І якщо раніше такі зміни завжди були наслідком війн, то нині ніхто не заперечує цілісності України. Ми воюємо
За період вікової історії України вкотре проходять корінні зміни, які зачепили усі галузі економіки і суспільства. І якщо раніше такі зміни завжди були наслідком війн, то нині ніхто не заперечує цілісності України. Ми воюємо
За період вікової історії України вкотре проходять корінні зміни, які зачепили усі галузі економіки і суспільства. І якщо раніше такі зміни завжди були наслідком війн, то нині ніхто не заперечує цілісності України. Ми воюємо
Суспільство не може існувати без постійного відтворення їжі, одягу, житла, соціальної сфери. Із збільшенням чисельності населення планети, урбанізацією, загостренням протиріч усередині окремих держав і між ними, з розвитком прогресу, науки, удосконалюванням техніки та технологій
Фінансова інфраструктура відображає взаємозв’язок і взаємозалежність між економікою та фінансами. Така забезпечувальна сутність і роль фінансів характеризують їх як елемент економічної інфраструктури, що являє собою комплекс галузей, установ та механізмів, що забезпечують функціонування економіки.
Організаційна фінансова інфраструктура є досить розгалуженим і складним суспільним явищем, яке включає різні за змістом діяльності та призначенням установи й інституції, які забезпечують функціонування фінансів. Організаційна фінансова інфраструктура включає три складові: управлінську, інституційну та
Інструментальне наповнення фінансової інфраструктури складається із двох частин: фінансові інструменти управлінської та інституційної інфраструктури та інструментарій обслуговуючої інфраструктури. Фінансові інструменти являють собою відображення фінансових відносин, тобто їх характерною ознакою є забезпечення руху грошових потоків.
Серед засобів фіскальної політики основним, найбільш універсальним та дієвим фінансовим інструментом виступають Податки. Це пояснюється тим, що на відміну від решти інструментів, вони носять практично всеосяжний характер – зачіпають майже усіх юридичних осіб та
В основі монетарної (грошово-кредитної) політики держави лежить дуже важливий і дієвий інструмент – Регулювання грошової маси. Здійснюючи емісію (чи вилучення грошей з обігу) та використовуючи засоби монетарної політики, вона впливає на наповнення економіки та
Ринкові інструменти фінансової інфраструктури пов’ язані з функціонуванням фінансового ринку і діють через механізми ринкового ціноутворення на фінансові ресурси. Вони включають кредитні та депозитні операції комерційних банків, лізинг і факторинг, вкладення в цінні папери,
Основні терміни та поняття Фінансова система, валовий внутрішній продукт, державний бюджет, державний кредит, позабюджетні цільові фонди, аудит, фінансова політика, фінансові ресурси держави, фінансовий метод, правове забезпечення фінансової системи. 2.1. Теоретична сутність фінансової системи України
Основні терміни та поняття Фінансова система, валовий внутрішній продукт, державний бюджет, державний кредит, позабюджетні цільові фонди, аудит, фінансова політика, фінансові ресурси держави, фінансовий метод, правове забезпечення фінансової системи. 2.1. Теоретична сутність фінансової системи України
Ефективність формування та використання грошових коштів, які перерозподіляються через фінансову систему, за необхідністю визначає якість як поточних, так і довгострокових змін в економічній системі суспільства. Оскільки ринкове господарство грунтується на економічній відокремленості, матеріальній зацікавленості
Ефективне функціонування фінансової системи в Україні, здійснення цілеспрямованої фінансової політики за допомогою фінансового механізму залежить від організації фінансових взаємовідносин. Ці взаємовідносини відбуваються через систему державних органів та інститутів за допомогою форм і методів організації
Фінансові ресурси – сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’ єктів господарювання. Вони характеризують фінансовий стан економіки і водночас є джерелом її розвитку, формуються за рахунок різних видів грошових доходів, надходжень, відрахувань,
Основні терміни та поняття Меркантилізм, фізіократи, маржиналізм, монетаризм, кейнсіанство, нео-кейнсіанство, посткейнсіанство, “фіскальний дивіденд”, суспільне благо, неокласицизм, Ефект Пігу, неолібералізм, інституціоналізм, українська фінансова думка, наукова школа 3.1. Концепції державних фінансів у фундаментальних економічних теоріях 3.1.1.
Основні терміни та поняття Меркантилізм, фізіократи, маржиналізм, монетаризм, кейнсіанство, нео-кейнсіанство, посткейнсіанство, “фіскальний дивіденд”, суспільне благо, неокласицизм, Ефект Пігу, неолібералізм, інституціоналізм, українська фінансова думка, наукова школа 3.1. Концепції державних фінансів у фундаментальних економічних теоріях 3.1.1.
Основні терміни та поняття Меркантилізм, фізіократи, маржиналізм, монетаризм, кейнсіанство, нео-кейнсіанство, посткейнсіанство, “фіскальний дивіденд”, суспільне благо, неокласицизм, Ефект Пігу, неолібералізм, інституціоналізм, українська фінансова думка, наукова школа 3.1. Концепції державних фінансів у фундаментальних економічних теоріях 3.1.1.
У період первісного нагромадження капіталу в XIV-XVIII ст. відбулися якісні і кількісні зміни в розвитку Англії. Завершився аграрний переворот, унаслідок чого земля опинилася в руках великих землевласників, відбулося масове розорення селянства. Промислова революція призвела
В основу класичного підходу до вивчення проблем державних видатків покладена концепція про продуктивну і непродуктивну працю. А. Сміт уперше в економічній теорії розробив трудову теорію вартості, згідно з якою праця є єдиним і загальним
В основу класичного підходу до вивчення проблем державних видатків покладена концепція про продуктивну і непродуктивну працю. А. Сміт уперше в економічній теорії розробив трудову теорію вартості, згідно з якою праця є єдиним і загальним
В основу класичного підходу до вивчення проблем державних видатків покладена концепція про продуктивну і непродуктивну працю. А. Сміт уперше в економічній теорії розробив трудову теорію вартості, згідно з якою праця є єдиним і загальним
Фрідріх Ліст – засновник історичної школи Німеччини Історична школа Німеччини формувалася у складних економічних і політичних умовах. Тоді, коли Англія перетворювалася на промислову майстерню світу, Німеччина була відсталою аграрною країною із дрібними середніми і
Фрідріх Ліст – засновник історичної школи Німеччини Історична школа Німеччини формувалася у складних економічних і політичних умовах. Тоді, коли Англія перетворювалася на промислову майстерню світу, Німеччина була відсталою аграрною країною із дрібними середніми і
А. Вагнер є видатним представником фінансового напряму нової історичної школи (одним з ідеологів катедер-соціалізму), яка набула помітного розвитку останньої чверті ХІХ ст. А. Вагнер залишив велику спадщину у фінансовій теорії, особливо у сфері державних
Історична школа Німеччини сформувала оригінальну концепцію до теорії державного кредиту. Карл Дітцель (1829-1884) у 1855 р. зазначав у своїй праці “Система державних позик”, що народ тим заможніший, а народне господарство тим процвітаюче і прогресуюче,
Предмет і сутність маржиналізму. На початку 70-х років XIX ст. на базі суттєвих зрушень і змін, що відбувалися в економіці західних країн, в економічній науці сталася, так звана, “маржиналістська революція”. До цього часу ринкова
У фінансові дослідження проникають маржиналістські поняття. Варто підкреслити, що під впливом маржиналізму розвиваються теорії корпоративних фінансів. Аналіз фінансових відносин на мікрорівні потребував нових підходів. У фінансові дослідження вводяться маржиналістські поняття: гранична ефективність інвестицій, гранична
У фінансові дослідження проникають маржиналістські поняття. Варто підкреслити, що під впливом маржиналізму розвиваються теорії корпоративних фінансів. Аналіз фінансових відносин на мікрорівні потребував нових підходів. У фінансові дослідження вводяться маржиналістські поняття: гранична ефективність інвестицій, гранична
Фінансова теорія Джона Мейнарда Кейнса. Англійський економіст Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) посідає особливе місце в історії розвитку економічної думки. Його книга “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”, випущена в 1936 р., мала величезний вплив
У 50-х – 60-х рр. ХХ ст. формується дуже впливова як у економічній теорії, так і в фінансовій практиці, школа послідовників Дж. Кейнса. “Хрестоматійний” напрям цієї школи називають ортодоксальним кейнсіанством, або неокейнсіанством. Її представники
Значна частина сучасних теорій державних фінансів базується на поєднанні вихідних положень фінансової науки ХІХ – початку ХХ ст. і кейнсіанської економічної концепції. Класична буржуазна політична економія обстоювала принцип обов’ язкової бюджетної рівноваги. Надалі, аргументуючи
Посткейнсіанскі теоретики виступили з радикальнішою економічною програмою розширення державного втручання. Фінансова концепція цього напряму заснована на таких положеннях. По-перше, ринкова економіка характеризується постійною нерівномірністю розвитку, пов’ язаною з недосконалістю інформації. Тому спостерігаються розбіжності в
Як напрямок світової економічної думки вона розвивається на стику маржиналізму й економічної теорії добробуту. Її засновниками є шведські економісти К. Віксель і Е. Ліндаль. Численні послідовники розвивали й удосконалювали цю теорію. З’ являються поняття:
Неокласицизм кінця ХІХ ст. Фінансова теорія Артура Сесіля Пігу У другій половині ХІХ ст. в економічній науці розвиваються неокласичні напрями. У Великобританії з’являється, так звана, Кембриджська школа, на чолі якої стає Альфред Маршалл (1842-1924).
Неокласицизм кінця ХІХ ст. Фінансова теорія Артура Сесіля Пігу У другій половині ХІХ ст. в економічній науці розвиваються неокласичні напрями. У Великобританії з’являється, так звана, Кембриджська школа, на чолі якої стає Альфред Маршалл (1842-1924).
Починаючи з 70-х рр. ХХ ст. у економічній науці відбувається ренесанс теорій ринкової економіки, які, на думку їх прихильників, мають внутрішній потенціал для вирішення проблем досягнення макроекономічної стабілізації. При цьому зазначається, що “видима рука
Розробляючи фінансову концепцію, представники неоконсервативного напряму виходили зі загальної неокласичної теорії. По-перше, на підставі концепції “економіки пропозиції” формується основна мета економічної та фінансової політики. Держава провадить фінансову політику на пом’ якшення податкового тягаря, що
У сучасній неокласичній школі економічної думки розвивається концепція “реального економічного циклу”. Її джерела спостерігалися в економічній літературі ще на початку ХХ ст., певні погляди з цієї проблеми висловлювали визначні вчені – Й. Шумпетер (1883-1950),
Теорія монетаризму М. Фрідмена Починаючи з кінця 60-х – початку 70-х рр. у країнах з ринковою економікою виникають серйозні проблеми в грошовому обігу. Інфляція, що швидко розвивалася, загострила питання формування капіталу, його нагромадження й
Теорія монетаризму М. Фрідмена Починаючи з кінця 60-х – початку 70-х рр. у країнах з ринковою економікою виникають серйозні проблеми в грошовому обігу. Інфляція, що швидко розвивалася, загострила питання формування капіталу, його нагромадження й
Виходячи з теоретичних передумов, М. Фрідмен визначає грошову політику регулювання економіки. На його думку, грошова політика повинна бути спрямована на досягнення відповідності між попитом на гроші і їх пропозицією. З цією метою він пропонує
Неолібералізм як напрям світової економічної думки відображає спадкоємність економічних концепцій і має своїм корінням ліберальні ідеї класиків англійської політичної економії А. Сміта і Д. Рікардо, теоретиків історичної школи Німеччини Ф. Ліста, М. Вебера (1864-1920)
Сутність нової парадигми. У 2001 р. Нобелівська премія з економіки була присуджена американським вченим Джорджу А. Акерлофу, Майклу Спенсу й Джозефу Е. Стігліцу за аналіз ринків та управління фінансами корпорації в умовах асиметричної інформації.
Сутність нової парадигми. У 2001 р. Нобелівська премія з економіки була присуджена американським вченим Джорджу А. Акерлофу, Майклу Спенсу й Джозефу Е. Стігліцу за аналіз ринків та управління фінансами корпорації в умовах асиметричної інформації.
В новій парадигмі особливо зазначається важливість банків – головних інститутів сучасної економіки. Дж. Стігліц зазначає, що нездатність зрозуміти ключові аспекти фінансових інститутів та їх нової ролі є головною причиною багатьох останніх невдач макроекономічної політики,
В новій парадигмі особливо зазначається важливість банків – головних інститутів сучасної економіки. Дж. Стігліц зазначає, що нездатність зрозуміти ключові аспекти фінансових інститутів та їх нової ролі є головною причиною багатьох останніх невдач макроекономічної політики,
В новій парадигмі зазначається, що у сферу асиметричної інформації потрапляють всі учасники економічних відносин. При цьому Дж. Стігліц говорить про складність контролю громадянами дій власного уряду. Податкові органи також не отримують всієї інформації від
Американський інституціоналізм ХІХ ст. Неоінституціоналізм кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. В кінці ХІХ століття в США з’явився новий напрямок в економічних дослідженнях – інституціоналізм, основоположником якого був Торстен Веблен (1857-1929). Він ввів
Американський інституціоналізм ХІХ ст. Неоінституціоналізм кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. В кінці ХІХ століття в США з’явився новий напрямок в економічних дослідженнях – інституціоналізм, основоположником якого був Торстен Веблен (1857-1929). Він ввів