Соціологія – Кузьменко Т. М. – Неформалізований (якісний, традиційний) метод аналізу документів
Аналіз документів – метод, який широко застосовується під час збору первинної соціологічної інформації.
Документом в соціології називають спеціально створений предмет, призначений для передавання та збереження інформації.
Документ – засіб збереження за допомогою спеціального носія інформаційних фактів, явищ, процесів об’єктивної реальності та розумової діяльності.
Аналіз документів – сукупність методичних прийомів, що застосовуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформації, необхідної для вирішення завдань дослідження.
Застосовуються два основних методи аналізу документів:
– Неформалізований (якісний, традиційний).
– Формалізований (кількісний, контент-аналіз).
Неформалізований (якісний, традиційний) метод аналізу документів
Під Традиційним, Класичним аналізом документів розуміють всю повноту розумових операцій, здійснюваних дослідником та спрямованих на інтерпретацію даних, які містяться в документах.
Дослідник п1Ри проведені традиційного аналізу документів, повинен з’ясувати*320:
*320: {Рабочая книга социолога. – М., 1983. – С. 289-308.}
– Що являє собою документ, який його історичний, соціально-психологічний контекст?
– Які чинники сприяли його появі?
– Хто автор, з якою метою він створив документ?
– Наскільки надійний документ?
– Яка достовірність зафіксованих даних, правдивість фактів, змісту подій, явищ тощо?
– Яка суспільна дія, громадський резонанс документа?
– Яку оцінку можна дати логічним, мовним і стильовим особливостям?
– Які висновки можна зробити щодо автора?
– Чи достатньо повна інформація, яка міститься в проаналізованому документі, наскільки ці відомості відповідають завданням дослідження, чи є потреба в додаткових матеріалах?
Недоліки: суб’ єктивізм, кількісні обмеження.
У традиційному аналізі документів розрізняють зовнішній та внутрішній.
Традиційний аналіз документів | |
Зовнішній | Внутрішній |
Аналіз “історичного контексту” (обставини, які сприяли появі документа); Мета – встановити вид документа, його форму, час та місце появи, автора, ініціатора, мету створення, наскільки він достовірний та надійний. | Дослідження самого документа: з’ясування відмінності між фактичним та літературним змістом; встановлення рівня компетенції автора, в питаннях, про які висловлюється; особистісне ставлення автора до фактів, що описує. |
Формалізований метод (контент-аналіз) – переведення в кількісні показники масової текстової інформації (чи зафіксованої на певних носіях) з подальшим її статистичним обробітком.
Метод якісно-кількісного аналізу документів полягає в:
O алгоритмізованому виділенні в тексті певних змістовних елементів згідно з метою та завданнями дослідження;
O Класифікації виділених елементів відповідно до концептуальної схеми;
O їх Підрахунку;
O кількісному поданні результатів.
Методика якісно-кількісного аналізу передбачає, насамперед, виорекмлення двох одиниць аналізу:
O Змістовних (якісних);
O Одиниць підрахунку.
Сутність контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти ознаки, властивості тексту (наприклад, частота вживання певних термінів), які можна легко підрахувати, які відображали б певні суттєві боки змісту. Зміст стає вимірюваним, доступним для точних операцій із підрахунку. Результати аналізу стають досить об’єктивними. Обмеженість формалізованого методу в тому, що не всі змістовні аспекти можна виміряти за допомогою формальних показників*321.
*321: {Рабочая книга социолога. – М., 1983. – С. 289-308.}
МЕТОД АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ*322 | |||
Переваги | Особливості застосування | Недоліки | |
O Стабільний стан об’єкта дослідження, можливість повторного звернення до об’єкта. O В об’єкті міститься не тільки інформація, а й Ставлення Авторів до неї. O Інформація упорядкована, структуро-вана, узагальнена. | O Інформація має вторинний характер, безпосередній контакт із реальністю відсутній. O Інформація залежить від позицій авторів документа. O Автор документа фіксує Не лише реальні, а й минулі події. O Зміст інформації залежить від її форми. | O Дослідження має Пасивний характер, Оскільки дослідник не має контакту з реальністю. O Висновки дослідження будуються на підставі Вторинної інформації. O Мова документа не збігається з мовою дослідження, тому можливий “камуфляж” форми документа. |
*322: {Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. – К., 2002. – С. 31-42.}
Спостереження – метод цілеспрямованого, планомірного, певним способом фіксованого сприйняття об’єкта, що досліджується; пряма реєстрація усіх фактів, що стосуються досліджуваного об’ єкта в процесі діяльності.
Спостереження характеризується:
> систематичністю;
> планомірністю;
> цілеспрямованістю.
Наукове спостереження*323:
*323: {Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М., 1998. – С. 194-210.}
– підпорядковується чіткій дослідницькій меті та чітким завданням дослідження;
– спостереження планується за попередньо обміркованою процедурою;
– усі дані спостереження фіксуються в протоколах та щоденниках за визначеною системою;
– одержана інформація повинна піддаватися контролю на обгрунтованість та стійкість.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)