Соціальна географія – Шевчук Л. Т
Дасть змогу людині бачити в Зовнішньохаотичному ході соціальних Подій визначеність задумів і вирішень” О. М. Алімов На сучасному етапі надзвичайно актуальне впровадження викладання соціальної географії не лише на географічних факультетах університетів, а й при
“Мине час, і наші нащадки будуть дивуватись, Що ми не знали таких очевидних речей” Сенека 1. Актуальність засвоєння знань розділу. Знання з дисципліни “Соціальна географія” дають можливість зрозуміти особливості поведінки людини, суспільства в конкретному
“Мине час, і наші нащадки будуть дивуватись, Що ми не знали таких очевидних речей” Сенека 1. Актуальність засвоєння знань розділу. Знання з дисципліни “Соціальна географія” дають можливість зрозуміти особливості поведінки людини, суспільства в конкретному
Визначення окремої наукової галузі знань як самостійної вимагає існування в складі її теоретичної основи чіткого визначення об’єкта, аспекту, методу, цілі та предмета дослідження. На це звертають увагу вітчизняні вчені-географи, котрі зробили вагомий внесок у
Соціальна географія входить до системи географічних наук. Що ж слід розуміти під системою географічних наук? Яке місце в цій системі належить соціальній географії? На думку Е. Алаєва, під системою наук слід розуміти поєднання різних
Економічна і соціальна, або суспільна географія (Г) Економічна географія (г); Загальна економічна географія (теорія розміщення і територіальної організації виробництва) (г); Регіональна економічна географія (г); Економічне районування (с); Галузева економічна географія (г); Географія промисловості (с);
Формування та виокремлення будь-якої галузі знань – тривалий процес, який вимагає розуміння суті наукових знань, їх відмінності від побутових. Однак для цього необхідно спочатку з’ясувати, що таке поняття “наука”. Наука – сфера дослідницької діяльності,
Кожна з наук виконує низку функцій. Всі науки мають аналогічні чи подібні функції і специфічні функції, які виконують саме ті, а не інші галузі знань. У складі першої групи функцій (аналогічні або подібні функції)
“Будь-яка школа славиться не Кількістю, а славою своїх учнів” М. Пирогов 1. Актуальність вивчення теми. Сучасний рівень знань соціальної географії визначається історією її розвитку. Без знання законів науки, вміння підбору, використання методів неможливі її
“Будь-яка школа славиться не Кількістю, а славою своїх учнів” М. Пирогов 1. Актуальність вивчення теми. Сучасний рівень знань соціальної географії визначається історією її розвитку. Без знання законів науки, вміння підбору, використання методів неможливі її
“Будь-яка школа славиться не Кількістю, а славою своїх учнів” М. Пирогов 1. Актуальність вивчення теми. Сучасний рівень знань соціальної географії визначається історією її розвитку. Без знання законів науки, вміння підбору, використання методів неможливі її
Істотний вплив на розвиток географії у XVIII-XIX ст. здійснив інтенсивний розвиток наук у Західній Європі. У низці університетів і вищих навчальних закладів були створені кафедри географії. Одну з перших кафедр географії – в Берлінському
Дослідження цього питання дало змогу виявити кілька цікавих моментів. Насамперед, поява такого словосполучення засвідчувала про, так би мовити, юридичне народження нової галузі знань. Скурпульозніший погляд на проблему показав, що поняття цієї галузі дуже розмиті
Дослідження цього питання дало змогу виявити кілька цікавих моментів. Насамперед, поява такого словосполучення засвідчувала про, так би мовити, юридичне народження нової галузі знань. Скурпульозніший погляд на проблему показав, що поняття цієї галузі дуже розмиті
Розвиток науки у будь-якому суспільстві перебуває під впливом соціальних цінностей і норм, які в ньому панують. Коли цінності та норми такі занижені, що не витримують критики, то і розвиток науки – вкрай паталогічний. Сказане,
Сучасний період розвитку соціальної географії почався після Другої світової війни, тобто після 1945 р. У книзі “Географія і географи” Р. Дж. Джонстон зазначає, що Друга світова війна стала взагалі точкою відліку, з якого “зручно
Сучасний період розвитку соціальної географії почався після Другої світової війни, тобто після 1945 р. У книзі “Географія і географи” Р. Дж. Джонстон зазначає, що Друга світова війна стала взагалі точкою відліку, з якого “зручно
Кожна самостійна галузь знань грунтується на власних законах і закономірностях, які є наслідком її розвитку. Проблемам законів суспільної географії присвячені праці сучасних відомих українських вчених М. Паламарчука, М. Пістуна, О. Шаблія, Я. Олійника, А.
Кожна самостійна галузь знань грунтується на власних законах і закономірностях, які є наслідком її розвитку. Проблемам законів суспільної географії присвячені праці сучасних відомих українських вчених М. Паламарчука, М. Пістуна, О. Шаблія, Я. Олійника, А.
Закон системності полягає у тому, що світ, у якому ми живемо, є сукупність ієрархічно впорядкованих систем. Під системою розуміють множину пов’язаних між собою елементів, причому ця множина володіє стійкістю, автономністю і такими новими якостями,
На сучасному етапі інтенсивно формується понятійно-термінологічний апарат соціальної географії та регіональної соціальної географії. Значний внесок у його розвиток зробили вже згадувані сучасні українські географи О. Шаблій, Ф. Заставний, М. Пістун, Я. Олійник та ін.
Рівень розвитку тієї чи іншої галузі знань визначається також і багатством палітри методів, які вона застосовує у царині власних досліджень. У регіональній соціальній географії використовується низка наукових методів. Метод – це спосіб або засіб
У програмі соціологічного дослідження повинні бути сформульовані його мета і завдання. Мета соціологічного дослідження – це, по суті, очікуваний результат дослідження, який досягається внаслідок розв’язання головного завдання або важливої проблеми. За змістом мета може
Під практикою у найширшому філософському розумінні слова розуміють специфічну людську, свідому, доцільну, цілеорієнтовану, чуттєво-прикладну діяльність. Будь-яка ідея, гіпотеза, теорія мусить пройти апробацію на практиці, що виступає критерієм істини. Практика – основа пізнання. Отже, жоден
“Межі наукового пізнання і передбачення Передбачити неможливо” Д. Менделєєв 1. Актуальність вивчення теми. Нові теорії та створені на їх основі концепції дають змогу передбачати майбутнє та по-новому конструювати практичну діяльність. 2. Провідна ідея теми.
“Межі наукового пізнання і передбачення Передбачити неможливо” Д. Менделєєв 1. Актуальність вивчення теми. Нові теорії та створені на їх основі концепції дають змогу передбачати майбутнє та по-новому конструювати практичну діяльність. 2. Провідна ідея теми.
Актуальність створення і розроблення нових концепцій і теорій у соціальній географії безперечна: нові теорії та побудовані на їх основі концепції дають змогу по-новому конструювати практичну діяльність. Розроблення нової парадигми суспільно-географічної науки сприятиме активізації створення
Оскільки в межах нової парадигми науки суспільні територіальні системи розглядатимуться як живі, то необхідно визнати в складі їх структури поля та інтенсивно вивчати їх. На нашу думку, вивчення полів у суспільній географії – це
Історичні аспекти вивчення суспільного менталітету й інтелекту та формування і використання названих категорій. Інформаційно-технологічна революція, яка стартувала у 70-х роках XX ст. у США, стала фундаментальною основою світових процесів соціально-економічної реструктуризації 80-х років. Безумовно,
На нашу думку, суспільний менталітет і суспільний інтелект можна розглядати як елементи територіальної суспільної системи (ТСС) будь-якого ієрархічного рівня: цивілізації на планеті Земля, національної ТСС, регіональної ТСС, локальної ТСС. Це надзвичайно важливі елементи. Адже
У зв’язку з тривалою соціально-економічною кризою в Україні, яка затягнулася більше, ніж на десятиліття, дослідження суспільного економічного менталітету і суспільного економічного інтелекту надзвичайно актуальне: саме завдяки останнім можна суттєво активізувати економічне життя в країні.
Терміни “віртуальна реальність”, “віртуальний”, “віртуальна економіка” останнім часом набули такого поширення, що створили враження про паралельне існування ще одного світу – віртуального. Чи існує цей світ насправді? Якщо так, то що він собою являє?
У XXI ст. особливо інтенсифікується вдосконалення та збагачення новими термінами і поняттями понятійно-термінологічного апарату соціальної географії та регіональної соціальної географії. Воно відбуватиметься в кількох напрямах: 1. У першій половині XXI ст. низка досліджень у
“Нова людина має і мову нову” Г. Сковорода 1. Актуальність засвоєння знань розділу. Передбачення розвитку окремих відносно самостійних наук – складових соціальної географії дають змогу зрозуміти підходи до побудови стандартів соціальної дійсності, особливості поведінки
“Нова людина має і мову нову” Г. Сковорода 1. Актуальність засвоєння знань розділу. Передбачення розвитку окремих відносно самостійних наук – складових соціальної географії дають змогу зрозуміти підходи до побудови стандартів соціальної дійсності, особливості поведінки
Елементи знань географії людської діяльності викристалізовувалися в різних дисциплінах упродовж багатьох років. Проте як самостійна галузь знань географія діяльності населення почала розвиватися нещодавно. Назву цієї дисципліни ми вперше запропонували 1994 р. у навчальному посібнику
В межах географії культури слід розглянути всі підходи до вивчення сфери культури. Різні вчені неоднозначно трактують зміст понять “сфера культури”, “культура” й інші дотичні до цих понять терміни. Це, з одного боку, зумовлене тим,
Сакральна географія – соціально-географічна наука, вкрай потрібна сучасному суспільству: лише завдяки знанням, які формуються в її царині, можна побудувати самостійну і в політичному, і в духовному сенсі державу, виховати морально стійке і духовно багате
В праці “Основи медичної географії” окреслено “паспортні дані” медичної географії як самостійної галузі соціальної географії, визначено її завдання на найближчий і віддаленіший періоди XXI ст.*167. *167: {Шевчук Л. Т. Основи медичної географії. – С.
Рекреаційна географія – це ще одна самостійна галузь знань соціальної географії. Рекреація (лат. recreatio – відновлення) – розвага, відпочинок, зміна дії, які характеризують не лише процес і заходи з відтворення сил людини, а й
В XXI ст. відбувається розвиток і диверсифікація видів об’єктів соціальної сфери, що, безумовно, приведе до збагачення структури соціальної географії, самостійних галузей знань соціальної географії, регіональної соціальної географії. Робляться спроби передбачити шляхи такого розвитку й
“Земля не належить нам. Це ми належимо Землі… Ми не плетемо павутину життя. Ми просто ниті в ній. І що б ми не робили з цією павутиною, Ми робимо це самі з собою”. Автор
“Земля не належить нам. Це ми належимо Землі… Ми не плетемо павутину життя. Ми просто ниті в ній. І що б ми не робили з цією павутиною, Ми робимо це самі з собою”. Автор
Розвиток комп’ютерних технологій, інформатизація наукової діяльності – потужний фактор інтенсифікації та поглиблення регіональних соціально-географічних досліджень. Наприкінці XX ст. з’явилася низка праць географів різних країн світу, присвячена особливостям застосування комп’ютерних технологій у географічних дослідженнях. Більшість
У XXI ст. при виконанні соціально-географічних досліджень загалом і регіональних соціально-географічних досліджень зокрема стрімко зростає роль програмних продуктів, які повинні забезпечити відносну автономність роботи геоінформаційних систем і користувачів цих систем, можливість використання програмних продуктів
На сучасному етапі особливо актуальною проблемою стає забезпечення захисту інформації. її необхідно розв’язувати у таких напрямах: 1. Захист інформації, яку науковці використовують у процесі досліджень, а також захист результатів досліджень у вигляді інтелектуальної власності.
У XXI ст. суттєво інтенсифікується удосконалення застосування соціологічних і експериментальних методів і в соціальній географії, і, безумовно, у регіональній соціальній географії. Як уже зазначалося, надзвичайно важливо використовувати ентропійний аналіз соціальних систем, оскільки саме він