Психофізіологія – Кокун О. М

Психофізіологія – галузь науки, яка дуже швидко розвивається. Результати психофізіологічних досліджень знаходять надзвичайно широке застосування у різних сферах життєдіяльності людини. Це цілком закономірно, оскільки погляди щодо необхідності підходу до людини як цілісної біопсихосоціальної системи

Психофізіологія – галузь науки, яка дуже швидко розвивається. Результати психофізіологічних досліджень знаходять надзвичайно широке застосування у різних сферах життєдіяльності людини. Це цілком закономірно, оскільки погляди щодо необхідності підходу до людини як цілісної біопсихосоціальної системи

Точкою відліку сучасної психофізіології (на відміну від традиційної) можна вважати початок 60-х pp. XX ст. коли, зокрема, почали розвиватися методи викликаних потенціалів (ВП) і біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ), коли був зареєстрований ряд нових психофізіологічних

Точкою відліку сучасної психофізіології (на відміну від традиційної) можна вважати початок 60-х pp. XX ст. коли, зокрема, почали розвиватися методи викликаних потенціалів (ВП) і біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ), коли був зареєстрований ряд нових психофізіологічних

– Електро – і магнітоенцефалографія. – Метод викликаних потенціалів. – Реєстрація електричної активності шкіри. – Реєстрація показників серцево-судинної системи. – Реєстрація реакції очей. – Поліграфні дослідження. – Дослідження нейродинамічних властивостей людини. – Самооцінка психофізіологічного

Викликані потенціали (ВП) – це зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Ці біоелектричні коливання виглядають як послідовність з декількох позитивних і

Викликані потенціали (ВП) – це зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Ці біоелектричні коливання виглядають як послідовність з декількох позитивних і

Для виявлення динаміки емоційної напруги людини був створений спеціальний прилад – поліграф, що дозволяє одночасно реєструвати комплекс фізіологічних показників (ШГР, ЕЕГ, ЧСС, AT, плетізмограму й ін.). Ще одна відома назва цього приладу – “детектор

Тест САН Самооцінка вважається визнаним методом оцінки психофізіологічного (функціонального) стану людини. У прикладних дослідженнях досить широко використовується тест САН (самопочуття, активність, настрій). Він являє собою перелік 30 різних висловлювань, що мають характеризувати ці три

– Загальні властивості сенсорних процесів. – Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем. – Сенсорна система зору. – Сенсорна система слуху. – Вестибулярна система. – Сенсорна система шкіри. – Сенсорна система кістково-м’язового апарату. – Сенсорна система смаку.

Сенсорні системи – це анатомічно організована у структурах мозку система ядерних утворень і зв’язків, що слугує для віднайдення і кодування інформації певної модальності [1]. У нормі сенсорні системи здійснюють свою діяльність у тісній взаємодії

Система слуху є одним з найважливіших органів чуття людини. Роль слуху особливо сильно зросла в зв’язку з виникненням мови як засобу міжособистісного спілкування. Людина здатна чути тільки ті звуки навколишнього світу, що знаходяться в

Вестибулярна система бере участь у просторовій орієнтації людини, допомагає орієнтуватися в просторі при активному і пасивному русі (просторове орієнтування забезпечується спільно з зоровою системою, а разом з м’язовою – забезпечується збереження рівноваги тіла). За

Рецептори кістково-м’язового апарату (пропріорецептори) передають інформацію про рух тіла і його частин – положення суглобів, довжину і напругу всіх м’язів. М’язи містять три типи рецепторів, що є джерелом інформації про стан рухового апарату: первинні

– Психофізіологія уваги. – Психофізіологія пам’яті. – Психофізіологія мовлення. – Психофізіологія мислення. 4.1. Психофізіологія уваги Спільна особливість усіх пізнавальних процесів людини полягає в тому, що вони спрямовані і вибіркові у певний період часу. Ця

Пам’ять – це психофізіологічна функція, що забезпечує закріплення, збереження і наступне відтворення людиною її досвіду. За допомогою пам’яті людина накопичує інформацію про закономірності навколишнього світу, свої враження про нього. Пам’ять є найважливішою передумовою розвитку

Мовлення – це історично сформована в ході діяльності людей форма спілкування, опосередкована мовою. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння (мовленеву діяльність), так і його результат (мовленеві твори, що фіксуються пам’яттю чи письмом). Мовлення

– Поняття, класифікація і функції емоцій. – Теорії емоцій. – Індикатори емоцій. – Психофізіологічні механізми емоцій. 5.1. Поняття, класифікація і функції емоцій Емоції являють собою реакції людини і тварин на вплив внутрішніх і зовнішніх

До індикаторів емоцій, що зокрема використовується при їхньому вивченні, відносяться показники шкірно-гальванічної реакції (ШГР), серцево-судинної діяльності (частота серцевих скорочень, величина артеріального тиску), дихання, рухів очей, міміки, м’язової активності і температури поверхневих шарів шкіри, електроенцефалограми

– Поняття свідомості. – Теорії свідомості. – Психофізіологічні механізми свідомості. 6.1. Поняття свідомості Свідомість – це одне з основних понять філософії, соціології і психології, що означає здатність людини до ідеального відтворення дійсності за допомогою

– Поняття свідомості. – Теорії свідомості. – Психофізіологічні механізми свідомості. 6.1. Поняття свідомості Свідомість – це одне з основних понять філософії, соціології і психології, що означає здатність людини до ідеального відтворення дійсності за допомогою

– Поняття несвідомого. – Установки і неусвідомлювані мотиви. – Поведінкові автоматизми і стереотипи. – Підпорогове сприйняття. – Змінені стани свідомості. 7.1. Поняття несвідомого Під несвідомим розуміється вся сукупність змісту психічного життя, що недоступне безпосередньому

– Поняття несвідомого. – Установки і неусвідомлювані мотиви. – Поведінкові автоматизми і стереотипи. – Підпорогове сприйняття. – Змінені стани свідомості. 7.1. Поняття несвідомого Під несвідомим розуміється вся сукупність змісту психічного життя, що недоступне безпосередньому

Існує важлива обставина, загальна для усіх видів несвідомого: неусвідомлення не є негативним фактом, що розуміється як “психічне мінус свідомість”, а є результатом активних процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі. Це добре видно на

– Сон і його види. – Теорії сну. – Стадії сну. – Сновидіння. – Значення сну і потреба в ньому. 8.1. Сон і його види Сон являє собою особливий періодично виникаючий функціональний стан із