Мета та завдання лекції Метою даної лекції є описання та аналіз основних напрямів праворозуміння у сучасній суспільно-політичній і державно-правовій думці, а також з’ясування того впливу, який здійснює конкретний підхід до розуміння права на юридичну
Мета та завдання лекції Метою даної лекції є описання та аналіз основних напрямів праворозуміння у сучасній суспільно-політичній і державно-правовій думці, а також з’ясування того впливу, який здійснює конкретний підхід до розуміння права на юридичну
Загальні зауваження Проблема праворозуміння – це центральна проблема юридичної науки, і не лише ТДП. Якщо дещо скорегувати позицію В. Нерсесянца (замість словосполучення “філософія права” написати словосполучення “юридична наука”), то тоді з ним можна повністю
Загальні зауваження Проблема праворозуміння – це центральна проблема юридичної науки, і не лише ТДП. Якщо дещо скорегувати позицію В. Нерсесянца (замість словосполучення “філософія права” написати словосполучення “юридична наука”), то тоді з ним можна повністю
До основних теорій, які можна віднести до вузького розуміння права, слід назвати: – юридичний позитивізм; – “чисту” теорію права Г. Кельзена; – нормативне розуміння права; – історичну школу права. Юридичний позитивізм Теорія юридичного позитивізму
До основних теорій, які можна віднести до вузького розуміння права, слід назвати: – юридичний позитивізм; – “чисту” теорію права Г. Кельзена; – нормативне розуміння права; – історичну школу права. Юридичний позитивізм Теорія юридичного позитивізму
Однією з найвпливовіших юридичних теорій, які можна віднести до вузького розуміння права є “чиста теорія права” Г. Кельзена на основі якої склалася течія, яку у вітчизняній літературі називають юридичний нормативізм. Засновником та головним розробником
Нормативне розуміння права як особливий напрям юридичної теорії виник у СРСР. Як пише М. Байтін “наприкінці 30-40-х років XX ст. було вироблено нормативне розуміння й визначення права як системи діючих у державі юридичних норм”.
Ще однією концепцією вузького розуміння права є історична школа права. Ця течія виникла в першій чверті XIX ст. і майже повністю витіснила пануючу на той час природну школу. Відомими представниками цієї школи права були
Усі розглянуті вище теорії можуть бути віднесені до вузького розуміння права в межах прийнятої за основу для викладення матеріалу даної лекції класифікації. Якщо узагальнити наведений матеріал та виокремити найбільш вагомі недоліки та переваги вузького
Зазначені вище недоліки вузького розуміння права, які проявляються як в теоретичній, такі практичній площині, породили у правовій думці підходи, які в межах наведеної раніше класифікації, об’єднується у т. зв. “широкий” (або плюралістичний) підхід до
Зазначені вище недоліки вузького розуміння права, які проявляються як в теоретичній, такі практичній площині, породили у правовій думці підходи, які в межах наведеної раніше класифікації, об’єднується у т. зв. “широкий” (або плюралістичний) підхід до
Досить поширеним напрямом у праворозумінні є соціологічна школа права. Як певна наукова система ця школа склалася у кінці XIX – першій третині XX ст. в Європі, а потім отримала розвиток у США. Представники цієї
Психологічна теорія права виникла в середині XIX ст.” але більшого поширення досягла на початку ХХст. її представником у вітчизняній юридичній думці був Л. Петражицький. На Заході положення цієї теорії розвивали Г. Тард, В. Вунд
В останній час в юридичній науці здійснюються спроби щодо визначення поняття права поєднати декілька підходів до його розуміння. Такі спроби мають місце як у західній, так і у вітчизняній науці. Наприклад, Р. Шайнер вважає,
В останній час в юридичній науці здійснюються спроби щодо визначення поняття права поєднати декілька підходів до його розуміння. Такі спроби мають місце як у західній, так і у вітчизняній науці. Наприклад, Р. Шайнер вважає,
Концепцію ненормативного розуміння права висунув М. Байтін, який вважає, що: – нормативне розуміння права відповідно сучасним умовам перетерплює істотних змін, потребує осмислення нових для нього моментів. Один з них полягає в необхідності пізнання права
Ще однією теорією, що може бути віднесена до інтегративного праворозуміння, є комунікативна концепція права. Дана концепція запропонована російським ученим із Санкт-Петербурга А. В. Поляковим. У її рамках право обгрунтовується як особлива форма комунікації, що
Ще однією теорією, що може бути віднесена до інтегративного праворозуміння, є комунікативна концепція права. Дана концепція запропонована російським ученим із Санкт-Петербурга А. В. Поляковим. У її рамках право обгрунтовується як особлива форма комунікації, що
Широкий підхід до права є досить поширеним у юридичній науці. Його характерною рисою є те, що всі теорії, концепції і т. д., обгрунтовуючи широке праворозуміння, прагнуть перебороти негативні особливості вузького розуміння права. Однак домогтися
Широкий підхід до права є досить поширеним у юридичній науці. Його характерною рисою є те, що всі теорії, концепції і т. д., обгрунтовуючи широке праворозуміння, прагнуть перебороти негативні особливості вузького розуміння права. Однак домогтися
Підбиваючи певний підсумок розгляду питання про напрями праворозуміння, які мають місце в юридичній науці слід зазначити, що: – кожний підхід до праворозуміння має свої сильні й слабкі сторони. У зв’язку з цим домінування того
Підбиваючи певний підсумок розгляду питання про напрями праворозуміння, які мають місце в юридичній науці слід зазначити, що: – кожний підхід до праворозуміння має свої сильні й слабкі сторони. У зв’язку з цим домінування того
Одним із системо утворюючих понять юридичної теорії є поняття “зміст права”. При цьому, як правильно зауважує Л. Спірідонов “зміст права тлумачиться в юридичній літературі по-різному. Виникаючі тут протиріччя щодо тлумачення пояснюються передусім неоднаковим право
Одним із системо утворюючих понять юридичної теорії є поняття “зміст права”. При цьому, як правильно зауважує Л. Спірідонов “зміст права тлумачиться в юридичній літературі по-різному. Виникаючі тут протиріччя щодо тлумачення пояснюються передусім неоднаковим право
Використовуючи вищезазначене, можна визначитись і з питанням стосовно ознак права. Отже, ознаки права можна, як і у випадку з державою, поділити на: – обов’язкові, тобто ті, які притаманні будь-яким державам незалежно від форми, типу
На основі всього вищевикладеного можна стверджувати, що: – праворозуміння – це погляди та оцінки соціальних суб’єктів стосовно права, його соціальної сутності, призначення, цінності та форм його прояву, які визначають поведінку (пасивну чи активну) цих
Цей курс лекцій з “Проблем теорії держави і права. Основи” є самостійною працею, хоча і передбачає появу продовження. Цим продовженням, сподіваюсь, стане курс лекцій, в якому на базі вже висунутих в “Основах” тезах розвернеться
Методологія не є простим механічним поєднанням методів, прийомів, методик і т. п. пізнання. Методологія – це певним чином упорядкована логічна система взаємозв’язку і взаємодії феноменів, що її формують. І цей момент не варто ігнорувати