Прикладна етика – Аболіна Т. Г
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – ВСТУП
Соціокультурна ситуація початку XXI століття означена актуалізацією морально-етичних засновків цілого ряду соціальних практик. У просторі політики, економіки, медицини, біології, екології нагальною потребою висувається в сучасному світі ті моральні ціннісно-нормативні орієнтири, які мають сприяти продуктивності
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 1. Теоретичні та соціокультурні передумови виникнення прикладної етики
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики. 1.4. Основні принципи етичної регуляції в сучасному суспільстві. Останні десятиліття XX століття характеризуються
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 1.1. У витоків етики як практичної філософії
1.1. У витоків етики як практичної філософії. 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики. 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики. 1.4. Основні принципи етичної регуляції в сучасному суспільстві. Останні десятиліття XX століття характеризуються
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 1.2. Методологічні підстави прикладної орієнтації етики
У прикладній етиці найбільш методологічно плідним буде широке розуміння корисності як критерію універсальності принципів. Синкретичне розуміння корисного запліднювало витоки європейської інтелектуальної історії. У XIX – XX ст. воно збагачено Утилітариським розумінням (Д. С. Мілль,
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 1.3. Прикладна етика як нова стадія розвитку етики
Прикладна етика свідчить про нову стадію розвитку етики і моралі, на якій здійснюється їх органічний синтез і внаслідок цього етика всю систему свого обгрунтування пов’язує з граничними можливостями людського життя, не виходячи за його
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 1.4. Основні принципи етичної регуляції в сучасному суспільстві
В останнє десятиліття формуються якісно нові теоретичні концепції, в яких узагальнюються закономірності морального життя різних соціумів, функціонування переважаючої культурно-історичної форми суспільної моралі. В деяких випадках це відбувається у вигляді доповнення до сталих теорій, а
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 2. Біоетика
2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія становлення біоетики Уже стало аксіомою твердження про ще не знану людством складність і проблемність сучасного світу,
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 2.1. Історія становлення біоетики
2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія становлення біоетики Уже стало аксіомою твердження про ще не знану людством складність і проблемність сучасного світу,
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Передумови становлення
2.1. Історія становлення біоетики. 2.2. Предмет та основні принципи біоетики. 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, транс-плантологія. 2.1. Історія становлення біоетики Уже стало аксіомою твердження про ще не знану людством складність і проблемність сучасного світу,
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Біоетика як академічна дисципліна
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків передусім, усіх, хто завдяки професійній орієнтації мав справу з живими системами), так і в широких суспільних
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Біоетика як соціальний інститут
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків передусім, усіх, хто завдяки професійній орієнтації мав справу з живими системами), так і в широких суспільних
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – З історії становлення етичних комітетів
Особлива роль біоетики (в медичній інтерпретації) у забезпеченні реалізації майбутнього вимагала її популяризації як серед фахівців (біологів, медиків передусім, усіх, хто завдяки професійній орієнтації мав справу з живими системами), так і в широких суспільних
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Україна
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Росія
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Естонія
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Румунія
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Чеська Республіка
Початок створення етичних комітетів в Україні припадає на 1992 p., коли при Інституті медицини праці Академії медичних наук України (АМНУ) та Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ у зв’язку з міжнародними програмами, що виконувались
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 2.2. Предмет та основні принципи біоетики
На сьогодні біоетика є науковою дисципліною, котра не має однозначно виваженого та загальноприйнятого наукового апарату. Більше того, не існує чітко окресленого уявлення щодо предмета, статусу та функцій біоетики як у зарубіжній, так і вітчизняній
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 2.3. Дилеми біоетики: аборт, евтаназія, трансплантологія
Застосування названих принципів біоетики, при розумінні її предметного поля з медичною домінантою (чи в американському чи в західноєвропейському варіантах), в процесі обгрунтуванні морального вибору в конкретних ситуаціях часто породжує моральні дилеми (дилема – необхідність
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Аборт
Застосування названих принципів біоетики, при розумінні її предметного поля з медичною домінантою (чи в американському чи в західноєвропейському варіантах), в процесі обгрунтуванні морального вибору в конкретних ситуаціях часто породжує моральні дилеми (дилема – необхідність
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Аргументи, котрі не допускають аборту
Прихильники заборони аборту висувають найголовніший аргумент, як “Вимога совісті”. Громадянський закон, котрий легітимує аборт, втрачає моральну обов’язковість для совісті і породжує потребу протистояти такому закону з боку тих, хто бере безпосередню участь у здійсненні
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – З історії легалізації аборту
Прихильники заборони аборту висувають найголовніший аргумент, як “Вимога совісті”. Громадянський закон, котрий легітимує аборт, втрачає моральну обов’язковість для совісті і породжує потребу протистояти такому закону з боку тих, хто бере безпосередню участь у здійсненні
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Евтаназія
Сучасна наука успішно може боротися з багатьма хворобами, що донедавна вважались невиліковними, повертати людей до повноцінного життя зі стану клінічної смерті, забезпечувати виживання безнадійних новонароджених дітей, продовжувати термін життя за наявності смертельних хвороб, що
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Коротка історія суспільної та правової легітимації евтаназії
1906 р. – у США (штат Огайо) здійснена перша спроба прийняти закон, який би дозволяв евтаназію. 1935 р. – у Лондоні створено перше в світі Міжнародне товариство прихильників евтаназії. 1930-ті роки – у Німеччині
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Аргументи на користь евтаназії
По-перше, право людини на гідне життя, що конкретизується в праві на вільне самовизначення; виборі своєї долі; захисті від неефективного та негуманного лікування; в праві збереження особистої гідності, котра може бути важливішою за смерть; врешті
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Аргументи “проти” евтаназії
Евтаназія порушує принцип святості людського життя, оскільки основним аргументом на користь евтаназії є твердження про благість не самого життя як такого, а життя з певними якісними ознаками. Як стверджує A. A. Гусейнов, евтаназія в
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Трансплантологія
Трансплантологія – розділ медицини, що вивчає трансплантацію органів, і галузь медичної практики, котра здійснює трансплантацію. Трансплантація – спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту (реципієнт – особа, для лікування якої застосовується трансплантація) органа
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Коротка історія трансплантології
Трансплантологія – розділ медицини, що вивчає трансплантацію органів, і галузь медичної практики, котра здійснює трансплантацію. Трансплантація – спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту (реципієнт – особа, для лікування якої застосовується трансплантація) органа
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Моральні проблеми трансплантології
Перші операції з трансплантації органів викликали у світі подив, захоплення безмежними науковими та технічними можливостями, професійною унікальністю проведених операцій; отримували однозначну підтримку та схвалення і формували так звану трансплантаційну ейфорію. Але одне із найунікальніших
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 3. Екологічна етика
3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики. 3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект.
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики
3.1. Історія виникнення та становлення екологічної етики. 3.2. Поняття та предмет екологічної етики. 3.3. Концептуальні основи екологічної етики. 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики. 3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект.
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.2. Поняття та предмет екологічної етики
Екологічна етика як результат міждисциплінарного синтезу міститься на межі таких форм знання в культурі, як етика і екологія, поєднуючи в цілісний нормативно-ціннісний комплекс уявлення про природні системи та правила взаємодії з ними. Систему моральних
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.3. Концептуальні основи екологічної етики
Підгрунтям у становленні екологічної етики виступають ідеї звільнення природи, критичне ставлення до існування моральних традицій, збереження дикої природи, пошук узгодженого життя з природою. Яскравим прикладом саме такого природоохоронного розвитку екологічної етики є діяльність і
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Вчення В. Вернадського про ноосферу
В. І. Вернадський (1863- 1945) та його праці “Етика” (1880 р. – незавершена), “Декілька слів про ноосферу” (1944), “Наукова думка як планетарне явище” (1945) та інші мають велике значення для становлення екологічної етики, адже
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Коеволюція людини і природи” М. Моїсеєва
Вхід до епохи ноосфери, на думку російського вченого М. Моїсеєва (1917-2000), повинен відбутися не як біфуркаційний скачок, тому що будь-який біфуркаційний механізм може розвиватися у непередбаченому напрямі і привести в остаточному підсумку до загибелі
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.4. Основні напрями та принципи екологічної етики
Екологічна етика як наукова галузь орієнтуючи на збереження природного і людського буття пропонує різноманітні підходи у вирішенні кризової ситуації сучасності, своєрідної глибокої кризи культури, що втілює в собі весь комплекс взаємодії людей один з
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Етика Землі” О. Леопольда
Екологічна етика як наукова галузь орієнтуючи на збереження природного і людського буття пропонує різноманітні підходи у вирішенні кризової ситуації сучасності, своєрідної глибокої кризи культури, що втілює в собі весь комплекс взаємодії людей один з
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Етика благоговіння перед життям” А. Швейцера
На початку XX ст. німецько-французький теолог, лікар і філософ Альберт Швейцер почав розглядати етичне мислення як створення життя, як виявлення духовного і внутрішнього зв’язку зі світом. Врятувати сучасне суспільство можливо лише за умови відмови
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.5. Сучасні екологічні рухи та громадські організації: етико-правовий аспект
Діяльність екологічних рухів та громадських організацій вимагає від суспільної свідомості перенести гуманне ставлення на все навколишнє середовище, яке починає сприйматися як живе, наділена суб’єктністю, душею, рідною людині та заслуговує на людське ставлення. Саме їх
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.6. Відкриті питання екологічної етики: цінності “внутрішні” та “зовнішні”
Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об’єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило, цінність пов’язують з людиною, а екологічна етика, розширюючи розуміння цінності до масштабу
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Матеріальні цінності
Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об’єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило, цінність пов’язують з людиною, а екологічна етика, розширюючи розуміння цінності до масштабу
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Нематеріальні цінності
Важливим поняттям в екологічній етиці є істинна цінність. Це цінність об’єкта, що є незалежною від інтересу або оцінки. Етичні вчення, як правило, цінність пов’язують з людиною, а екологічна етика, розширюючи розуміння цінності до масштабу
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 3.7. Відповідальність як підгрунтя екологічної етики
Проблема відповідальності є досить актуальною, так як саме вона фокусує важливі загальні проблеми етики. Класична проблема відповідальності в екологічному контексті приводить до зіставлення свободи для етики і особливо екологічної етики, що є не можливим
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 4. Економічна етика
4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства. 4.4. Соціальна відповідальність суб’єктів господарства. 4.1. Поняття та предмет економічної етики Виникнення та
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 4.1. Поняття та предмет економічної етики
4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства. 4.4. Соціальна відповідальність суб’єктів господарства. 4.1. Поняття та предмет економічної етики Виникнення та
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Виникнення та становлення етико-економічного знання
4.1. Поняття та предмет економічної етики. 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки. 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства. 4.4. Соціальна відповідальність суб’єктів господарства. 4.1. Поняття та предмет економічної етики Виникнення та
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 4.2. Економічна етика як теорія фактичної економічної поведінки
Поняття економічної культури та господарського етосу З’ясуванню нормативних вимог сучасного господарства та впровадженню моральних норм в економічну практику повинен передувати аналіз імперативно-ціннісного змісту фактичної економічної поведінки суб’єктів. Будь-яке економічне життя пов’язане з процесами виробництва
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Поняття економічної культури та господарського етосу
Поняття економічної культури та господарського етосу З’ясуванню нормативних вимог сучасного господарства та впровадженню моральних норм в економічну практику повинен передувати аналіз імперативно-ціннісного змісту фактичної економічної поведінки суб’єктів. Будь-яке економічне життя пов’язане з процесами виробництва
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Етичні цінності західноєвропейської економічної культури
Як відомо, спосіб виробництва матеріальних благ пов’язаний із способом життєдіяльності людини, її життєвими настановами. Господарська діяльність відображає життєві цінності суспільства, а концепти праці та багатства є необхідним елементом картини світу, яка задає імперативи поведінки,
Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 4.3. Економічна етика як нормативна теорія господарства
Нормативні вимоги економіки та моралі в сучасних процесах раціоналізації господарського життя Незважаючи на те що класична політична економія проголошувала “неетичний”, “ціннісно-нейтральний” характер економічного знання, її історичні трансформації доводять, що вона ніколи не втрачала своєї