Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Нормативні вимоги економіки та моралі в сучасних процесах раціоналізації господарського життя

Нормативні вимоги економіки та моралі в сучасних процесах раціоналізації господарського життя Незважаючи на те що класична політична економія проголошувала “неетичний”, “ціннісно-нейтральний” характер економічного знання, її історичні трансформації доводять, що вона ніколи не втрачала своєї

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – “Топос” моралі в умовах сучасної економіки: індивідуальна та інституціональна етика

Незважаючи на те що діяльність суб’єктів сучасної економіки достатньо жорстко детермінується логікою економічної системи, вона завжди має моральнісне навантаження. Проблема полягає в тому, як конкретно виявляє себе мораль в економіці, де її місце та

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Ціннісно-нормативні орієнтири сучасного “суспільства добробуту”

Хоча класична політична економія розглядала діяльність економічних суб’єктів крізь призму власного інтересу, сьогодні вже не ставиться під сумнів те, що сучасна економіка не може бути орієнтованою на такий ціннісно-нормативний ідеал. В аксіоматику егоїзму не

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Імперативно-ціннісні засади прийняття рішень щодо управління господарчими процесами

В класичній економічній теорії лібералізму, заснованій на філософії егоїзму та індивідуалізму (А. Сміт, Д. Рікардо), основою та джерелом добробуту суспільства вважалося накопичення національного капіталу, а показником його рівня було зростання кількості благ на душу

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 4.4. Соціальна відповідальність суб’єктів господарства

Моральний статус корпорації як колективного суб’єкта Як вже зазначалося, активні процеси раціоналізації мислення та діяльності, які почалися в культурі Модерну, сприяли проголошенню в якості єдиної мети економічної діяльності постійну максимізацію власних інтересів з одночасним

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Моральний статус корпорації як колективного суб’єкта

Моральний статус корпорації як колективного суб’єкта Як вже зазначалося, активні процеси раціоналізації мислення та діяльності, які почалися в культурі Модерну, сприяли проголошенню в якості єдиної мети економічної діяльності постійну максимізацію власних інтересів з одночасним

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Етичні кодекси корпорацій як механізм соціальної відповідальності

Конкретизація моральних обов’язків корпорації перед своїми членами та “стейкхолдерами” відбувається в нормативно-ціннісних документах організацій – кодексах, хартіях, конвенціях, кредо та інш. Такі документи описують систему спільних цінностей та правил, яких слід дотримуватися в організації.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Міжнародні нормативні документи та їх значення для реалізації корпоративної соціальної відповідальності

Крім етичних кодексів організацій важливою нормативною базою, яка забезпечувала б реалізацію проспективної корпоративної соціальної відповідальності, є міжнародні документи. В першу чергу, – це документи ООН, які безпосередньо пов’язані з проблемами міжнародного бізнесу, так і

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Методи підвищення моральної компетенції персоналу та соціальні ініціативи компаній

Крім існуючої нормативної бази, яка може залишатися суто декларативною, існують ще інші методи підвищення етичної компетенції персоналу корпорацій. Все більшого розповсюдження набуває практика навчання персоналу всіх рівнів компанії – від керівництва до виконавців –

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 5. Політична етика

5.1. Політична етика – виклик соціально-політичної кризи. 5.2. Політика і мораль: схоже у відмінному. 5.3. Політична етика: пошуки визначення. 5.4. Влада як фокус взаємин політики і моралі. 5.5. Політика і чесність: чи можливе моральне

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.1. Політична етика – виклик соціально-політичної кризи

Ознайомлення з політичною етикою, в першу чергу, передбачає визначення її відношення до власне етики як науки про мораль. В той же час сфера політичного зобов’язує до звернення до політичної науки, зокрема політичної філософії, яка

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.2. Політика і мораль: схоже у відмінному

Протягом тривалого процесу становлення і розвитку політичної етики намітився ряд основних інтерпретацій взаємин політики та моралі як основної теоретичної проблеми, які по сьогодні впливають на етико-політичні дослідження і опосередковано на соціально-політичну практику. Так, до

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.3. Політична етика: пошуки визначення

Якщо звернутися до результатів деяких спроб систематичного висвітлення політичної етики, можна побачити різноманітність її визначень та різність означених об’єктів дослідження. Політична етика, за К. Г. Баллестремом, це – “частина практичної філософії, яка займається основними

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.4. Влада як фокус взаємин моралі та політики

Нарівні із спеціальними аспектами політичної етики в її проблематиці завжди були присутні моральні дилеми, пов’язані із притаманними політиці феноменами влади, насилля, конфлікту, брехні. Суть моральної дилеми в політиці у тому, що, виходячи із конкретності

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.5. Політика і чесність: чи можливо моральне виправдання політичної брехні

Одним із поширених звинувачень на адресу політики та політиків є визначення її як “брудної справи”. Така думка має свої підстави – власне характер реальної політичної практики. Політика, уособлюючи владу, провокує тих, хто цю владу

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 5.6. Мораль у політичних конфліктах

Сфера політики – це постійна можливість виникнення конфліктів. Більше того, саме в політиці конфлікти ініціюються як вияв реальних протиріч соціального життя. Власне політика є діяльністю по упорядкованому регульованому розв’язанню конфліктних ситуацій. Отже, морально-етична складова

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 6. Етика соціолога

6.1. Професійна діяльність соціолога в контексті актуалізації професійної етики. 6.2. Етика соціолога у світлі ціннісних вимог до наукової діяльності. 6.3. Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні. 6.4. Морально-правова регламентація професійної діяльності

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.1. Професійна діяльність соціолога в контексті актуалізації професійної етики

У сучасних умовах людина повинна стати справжнім суб’єктом соціального і духовного життя. її становлення як особистості передбачає, крім створення необхідних об’єктивних умов, засвоєння філософсько-світоглядної, економічної, політичної, правової, естетичної і моральнісної культури, всіх історично непересічних

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Поняття професіоналізму. Етичний аспект професіоналізму

Професіоналізм – сукупність досягнутих індивідом теоретичних знань, практичного досвіду і професійних навиків у визначеній поділом праці сфері людської діяльності. Професія – це готовність до виконання суспільно доцільної діяльності, що перетворює світ і максимально розкриває

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Професійна етика

Етика як наука досліджує свій предмет з конкретно-історичних, філософсько-світоглядних позицій у тісному взаємозв’язку з соціальними відносинами; вона розкриває закони виникнення й історичного розвитку моралі, її сучасний стан і функції, аналізує соціальну сутність моральності, обгрунтовує

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Моральнісна культура особистості

Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов’язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Відповідальність особи

Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов’язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Конкретність професійної етики

Ключовою ланкою професійної етики є моральнісна культура, якій відводиться особливе місце в структурі внутрішнього світу людини. Це пов’язано з її активним, діяльним характером. Така спрямованість чітко вирізняється як притаманна саме даному типу духовної культури.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.2. Етика соціолога у світлі ціннісних вимог до наукової діяльності

Варто зважати і на таку сучасну тенденцію як потреба правової і моральної регламентації будь-якої професійної діяльності. На прикладі професійної діяльності соціологів особливо помітні проблеми у взаємовідносинах представникі цієї професії і суспільства, що виявилися результатом

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Особливості наукової діяльності. Основні ціннісні принципи науки

Варто зважати і на таку сучасну тенденцію як потреба правової і моральної регламентації будь-якої професійної діяльності. На прикладі професійної діяльності соціологів особливо помітні проблеми у взаємовідносинах представникі цієї професії і суспільства, що виявилися результатом

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.3. Проблема професіоналізму соціолога в умовах соціальних трансформацій в Україні

Українська соціологія доперебудовного періоду Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту. 1.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Українська соціологія доперебудовного періоду

Українська соціологія доперебудовного періоду Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту. 1.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Соціологія в умовах українських суспільних трансформацій

Українська соціологія доперебудовного періоду Стосовно змін, що сталися у соціологічній спільноті України, то варто відзначити, що до трансформацій соціальної системи вітчизняна соціологія засвідчувала наявність у ній сталих формальних і неформальних атрибутів соціального інституту. 1.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 6.4. Морально-правова регламентація професійної діяльності соціологів

Стосовно моральної і правової регламентації професійної діяльності соціолога, то тут соціологія виявилась під тиском ряду проблем, як загальнонаціональних, так і породжених новою роллю, яку соціологія почала відігравати в суспільстві. До загальнонаціональних проблем, насамперед, варто

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Розділ 7. Етика юриста

7.1. Предмет етики юриста. 7.2. Мораль і право: спільне і відмінне. 7.3. Моральні якості судді. 7.4. Моральні якості прокурора. 7.5. Моральні якості адвоката. 7.6. Поняття фрустрації. Проблема професійних деформацій. 7.1. Предмет етики юриста Підвалини

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.1. Предмет етики юриста

7.1. Предмет етики юриста. 7.2. Мораль і право: спільне і відмінне. 7.3. Моральні якості судді. 7.4. Моральні якості прокурора. 7.5. Моральні якості адвоката. 7.6. Поняття фрустрації. Проблема професійних деформацій. 7.1. Предмет етики юриста Підвалини

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.2. Мораль і право: спільне і відмінне

Важливим етапом становлення предмета етики юриста було осягнення важливої проблеми співвідношення, взаємозв’язків моралі і права. Власне з цього починалися наукові дискусії цій проблемі в 19б0-х – 1970-х роках присвячено низку публікацій. Не вдаючись до

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Релігійні концепції походження моралі

Для цієї групи концепцій характерним є тлумачення моралі як божественного за походженням явища. Уявлення про добро і зло, моральні закони, дані людині Богом. Саме добро постає в контексті релігійних концепцій як втілення божественної волі.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Натуралістичні концепції походження моралі

Найяскравіше, мабуть, виразив суть натуралістичних концепцій походження моралі видатний учений Ч. Дарвін. Він вважав, що мораль є не чим іншим як Результатом еволюції інстинктів стадних тварин. Вона необхідна виду у боротьбі за виживання. Позицію

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Соціально-історичні концепції походження моралі

Соціально-історична природа моралі визнавалися представниками різних філософських напрямів і шкіл. До їх числа можна віднести давньогрецького філософа Аристотеля (384-322 до н. е.), англійського філософа Т. Гоббса (1588-1679), французького філософа Ж.-Ж. Руссо (1712-1778), соціолога Е.

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.3. Моральні якості судді

Законодавство про суд і судочинство має моральні підвалини і спрямоване на захист моральних цінностей, яких дотримується суспільство. Стаття 6 Конституції України закріплює принцип поділу влади і самостійності судової гілки влади разом з законодавчою та

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.4. Моральні якості прокурора

Стаття 121 Конституції України окреслює завдання прокуратури як єдиної системи. На прокуратуру покладаються: – підтримання державного обвинувачення в суді; – представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; – нагляд за

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Основні вимоги до професійної поведінки прокурора

Стаття 5. Підтримання честі і гідності професії. Прокурор повинен підтримувати честь і гідність своєї професії, свою професійну компетентність на належному рівні. У своїй діяльності завжди відповідати найвищим етичним та естетичним вимогам, сумлінно виконувати службові

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Основні вимоги до поведінки прокурора у межах судочинства

Стаття 10. Дотримання принципу законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом. При здійсненні повноважень у судочинстві прокурор зобов’язаний своєчасно вживати у межах своєї компетенції заходів до усунення порушень закону,

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Основні вимоги до позаслужбової поведінки прокурора

Стаття 10. Дотримання принципу законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом. При здійсненні повноважень у судочинстві прокурор зобов’язаний своєчасно вживати у межах своєї компетенції заходів до усунення порушень закону,

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.5. Моральні якості адвоката

Діяльність всіх юридичних інститутів держави оцінюється, в першу чергу, по тому, наскільки надійно вони захищають права людини. Ратифікувавши Європейську Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (1950), Україна прийняла на себе зобов’язання забезпечити

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Норми адвокатської етики, визнані і закріплені у міжнародній практиці

Загальна декларація прав людини (ст. 11), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (ст. 14) проголошують принцип презумпції невинуватості особи, звинуваченої у скоєнні злочину, гарантують їй використання всіх можливостей для захисту. Зміст цих

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Норми адвокатської етики, закріплені в національному законодавстві

Загальна декларація прав людини (ст. 11), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (ст. 14) проголошують принцип презумпції невинуватості особи, звинуваченої у скоєнні злочину, гарантують їй використання всіх можливостей для захисту. Зміст цих

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Норми адвокатської етики, які здобули визнання у документах, що не мають нормативно-правового характеру – кодексах, положеннях, правилах і т. п

Загальна декларація прав людини (ст. 11), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права людини (ст. 14) проголошують принцип презумпції невинуватості особи, звинуваченої у скоєнні злочину, гарантують їй використання всіх можливостей для захисту. Зміст цих

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – Етичні норми адвокатської діяльності, не закріплені в офіційних документах

Зміст цих норм формується під впливом почуття громадянського обов’язку, цінностей професійної діяльності, совісті, уявлень про добро і зло, справедливість, гуманізм, відповідальність, рівня розвитку внутрішньої культури. Як зазначено в Правилах адвокатської етики, надзвичайна важливість функціонального

Прикладна етика – Аболіна Т. Г. – 7.6. Поняття фрустрації. Проблема професійних деформацій

На стадії попереднього розслідування і під час розгляду судом карних справ досить часто виникають труднощі пізнавального характеру. Збираючи докази, приводячи їх у систему, що відтворює скоєний злочин, встановлюючи судову істину, відповідні професіонали-юристи наштовхуються на