Педагогіка – Пальчевський С. С. – Проблеми формування особистості у педагогічних поглядах Р. Оуена
Роберт Оуен (1771-1858) був одним із найяскравіших представників соціалізму-утопізму, який виник як реакція на бурхливий розвиток капіталізму з його нещадною експлуатацією трудівників і “прокляттям людства” – працею. Разом з іншими соціал-утопістами Ш. Фурьє, А. Сен-Сімоном, подібно до просвітителів XVIII ст., вирішального значення надавав вихованню і перевихованню людей з метою підняття суспільства на вищий ступінь його розвитку.
На восьмому році життя отримав початкову освіту. Багато часу і енергії витрачав на самоосвіту. Вже у віці 20 років став управителем однієї з найбільших паперопрядильних фабрик Манчестера, а у 1800 р. – подібної фабрики у Нью-Ленарке, в Шотландії. Вирішивши покращити життя робітників, відкриває школу для маленьких дітей (від року до шести), до складу якої входили яслі та дитячий садок, початкову школу від 6 до 10 років та вечірню школу для підлітків, зайнятих удень на виробництві. Для дорослих робітників вечорами організовував лекційні заняття та культурні розваги. У ролі вихователів були молоді робітник і робітниця, які хоч і не мали спеціальної освіти, але відзначалися природними педагогічними даними. Хлопчики оволодівали основами ремесла, займалися садівництвом, а дівчатка освоювали крій та шиття, кулінарію.
З початку 1816 р. Роберт Оуен відкриває “Новий інститут для утворення характеру”, який об’єднує всі раніше створені ним освітні заклади. Таким чином, уперше в історії були створені дошкільні освітні заклади – яслі та дитячий садок. “Новий інститут” став широко відомим. Познайомитися з його роботою приїжджали вчені, державні та громадські діячі.
Захопившись “вільною Америкою”, у 1825 році у штаті Індіана організовує на соціалістичних засадах общину, Нова Гармонія” з проголошеною у ній суспільною власністю та загальнообов’язковою працею, у відповідності з якою розподілялися продукти праці. Усі колоністи володіли однаковими правами на їжу, одяг, житло і виховання. Навчання поєднувалося з продуктивною сільськогосподарською і промисловою працею. Дослід виявився приреченим на невдачу. Серед колоністів з часом розгорілася ворожнеча, результатом якої став розподіл майна колонії.
У 1828 році, повернувшись в Англію, Роберт Оуен включається у наростаючий кооперативний рух. Однак і тут його чекали невдачі. Створений з його допомогою “Великий національний союз професій” швидко розпався. Новий досвід створення у 1839 році комуністичного селища Гармоні-Холл з відкритою у ньому школою успіхом не увінчався. Оуена замовчувала преса. Він збіднів у результаті витрат на експерименти.
Його досвід виховання відзначався: з’єднанням навчання з виробничою працею на індустріальній основі; реалізацією ідеї суспільного виховання дітей з перших років їхнього життя; поєднанням розумового і фізичного виховання; вихованням дітей у дусі колективізму; виключенням із навчальних програм релігійної освіти; спрямуванням освіти і виховання на формування раціонального характеру; вилученням із виховної системи всіх видів покарань і нагород; вилученням дитини для виховання із сімейної обстановки з раннього віку; наданням великого значення науці як виховному засобу.
Вислови Роберта Оуена про виховання: “Завдяки вихованню у віддаленому майбутньому недосконале людство перетвориться на нову расу”; “Вина за злочинний характер лежить не на індивіді, а на системі, серед якої він виховувався”.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Визначте і проаналізуйте основні проблеми Європейської педагогічної науки і практики в кінці XVIII – на початку XIX століть.
2. Зробіть порівняльний аналіз педагогічних систем Й. Песталоцці, А. Дістервега, Й. Гербарта.
3. Обгрунтуйте причини появи педагогічних ідей та проектів німецьких педагогів-філантропістів.
4. Поясніть причини невдач соціально-педагогічних експериментів Р. Оуена.
Завдання для самостійної роботи
1. Розкрити зміст одинадцяти правил організації навчального процесу за працею Й. Песталоцці “Про народність освіти та індустрії”.
Рекомендована література
1. Волкова Н. И Педагогіка. – К., 2003. – С. 556-565.
2. Дистервег Ф. А. Избранные педагогические произведения. – М, 1956.
3. Левківський М. В. Історія педагогіки. – К., 2003. – С. 58-57.
4. Песталоцци ИТ. О народности образования и индустрии. // Педагогическое наследие. – М., 1988. – С. 324-325.
5. Песталоцци ИТ. Избранные педагогические произведения. В 3 т. – М., 1961.
6. Фіцула М. М. Педагогіка. – К., 2000. – С. 475-480.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)