Педагогіка – Пальчевський С. С. – Перші стадії раннього дитинства
Особистість починається з любові. Уперше про це у вітчизняній психології ствердив С. Д. Максименко. На його думку, якщо виходити з тези “Початок особистості – вчинок”, виникає суперечність, оскільки вчинок, взятий у розумінні О. М. Леонтьєва і В. А. Роменця, ніколи не може бути початком особистості, бо для того, щоб здійснити його, уже потрібно бути особистістю. Зважаючи на це, доцільно звернути увагу на етапи першопочатку людини, увага до яких останнім часом зумовлює розвиток пренатальної та перинатальної педагогік.
Прийнято вважати, що пренатальний (франц. – дородовий) період – час від стадії прийняття майбутніми батьками рішення дати життя новій людині до її народження. Перинатальний період (післяродовий) розпочинається з 28 тижня вагітності матері й завершується першими тижнями після народження дитини. Очевидно, доцільно ці два періоди розглядати як два етапи і хоч би частково співвідносити їх із фазою новонародженості.
Відомо, що в східних культурах народження дитини рахувалося не від часу появи її на світ, а від дня зачаття. Як доводить пренатальна педагогіка, це недарма. Педагог покликаний пропагувати серед молодих батьків пренатальні знання, а не пасивно чекати, коли в його клас увійде дитина, доля якої могла б бути хоч би трішки кращою. Для цього хоч би у найзагальніших рисах слід знати ті “вершинні” якості дитини та умови їхнього формування, які стосуються пренатального періоду.
Для майбутньої дитини має значення її свідоме й бажане зачаття у взаємній любові батьків, оскільки в такому випадку в новому створінні до кінця розкривається і кристалізується та потенційна і вселюдська любов, яка втілена – відбита в батьках (С. Д. Максименко). Безпосереднє значення для дитини має завчасна відповідна підготовка батьками свого здоров’я, відмова від шкідливих звичок. Доведено, що бажані діти народжуються з більшою масою тіла, рідше хворіють, мають кращі характеристики у психомоторному розвитку. У випадку ж вагання матері між рішеннями: припинити вагітність чи народити дитину; включаються механізми самознищення, внаслідок чого дитина народжується хворобливою. Ученим удалося зафіксувати прояви елементарних емоційних реакцій ще ненародженого немовляти. Найрухливіші діти у віці 16-22 тижнів уже знаходять свої ніжки, пальчики і ссуть їх, потягаються, чешуться, позіхають. Згодом вони все активніше “досліджують” свій життєвий простір, затуляються долонькою від яскравого світла, плавно рухаються під спокійну музику, відповідно реагують, коли вступають із ними в розмову. У цей час “гарна погода в домі” – обов’язкова умова нормального розвитку плоду.
Фаза новонародженості є початковою ланкою раннього дитинства. У цей період створюються передумови становлення особистості. Час народження є першою кризою, яка пов’язується з переходом від біологічного типу розвитку до соціального. У цей період бажаним є зниження контрасту між комфортними умовами внутрішньоутробного існування і жорсткими умовами, з якими новонароджена дитина стикається в перші хвилини своєї появи на світ. Є дані, що подолання цієї кризи збільшує тривалість життя людини у півтора рази.
Анатомо-фізіологічні ознаки новонародженої дитини: вага – приблизно 3,5 кг, довжина тіла – 48-50 см. М’язи, кістки дуже слабкі. Нервові механізми не сформовані. Однак нервова система морфологічно складена. Вага головного мозку – приблизно 372-400 г. У корі головного мозку – така сама кількість нервових клітин, що й у мозку дорослої людини, однак вони ще швидко втомлюються, тому дитина багато спить.
Завершення цієї фази пов’язують із так званим “комплексом оживлення” – позитивною емоційною реакцією дитини на дорослу людину, виникнення умовних рефлексів на окремі подразники, слуховою та зоровою зосередженістю, диференційованим ставленням до фізичних предметів (зосередженість) і до людей (усмішка).
Стадія немовляти відзначається провідною потребою у спілкуванні, а провідною діяльністю стає спілкування.
Анатомо-фізіологічні ознаки: зріст 70-75 см, вага 9-10 кг. Вага мозку 9-10 кг. Прорізуються молочні зуби. Вага мозку досягає 850-900 г. Швидко розвиваються аналізатори.
У корі півкуль головного мозку відбуваються процеси аналізу і синтезу зовнішніх сигналів. У дев’ять місяців діти розрізняють основні кольори, форми тіл. Починають відповідати дорослому звуками, повторюючи ті, які чують від нього. Наприкінці першого року діти розуміють до 10-20 слів. Поступово слово дорослого починає регулювати їхню поведінку. Вони починають вимовляти перші слова: “мама”, “тато”, “на”, “дай” та ін. Коли в першому півріччі в основному відбувається сенсорний розвиток, то у другому прискорюється розвиток моторики. На шостому місяці дитина сидить. У вісім-десять місяців дитина вже самостійно стоїть. На кінець року робить перші кроки. Суть спілкування між дорослим і дитиною у цей час – обмін емоціями. На основі цього формується певне психічне новоутворення, що є передумовою розвитку особистості та свідомості.
Ранній дитячий вік триває від одного до трьох років. Зростає незалежність дитини від дорослого, що завершується відомою кризою трьох років.
Анатомо-фізіологічні ознаки: зріст 80-90 см, вага 14,8-15 кг. За перший рік життя дитина виростає на 20-25 см, за другий – на 10-12 см, за третій – на 7 см. До двох років прорізуються всі 20 молочних зубів. До третього року життя вага мозку сягає 1000 г, що становить 2/3 мозку дорослої людини. Ритмічніше функціонує серце. Підвищується працездатність нервової системи.
Центральна лінія психічного розвитку дитини в цей час визначається предметною маніпулятивною діяльністю, у процесі якої формуються такі види діяльності, як: спілкування, пізнання, праця у формі самообслуговування. Від двох до трьох років у дитини з’являється потреба в самостійності (“Я сам!”). Таким чином з’являється “Я”, зароджується самосвідомість особистості.
Перед дошкільний вік знаходиться в межах 3-5 років. У цей час як у зовнішньому, так і у внутрішньому житті людини відбуваються значні зміни.
Анатомо-фізіологічні особливості. Темп фізичного розвитку на третьому році уповільнюється. За рік маса тіла в середньому збільшується на 2 кілограми, а зріст – на 7-8 см. Зростає м’язова сила, рухливість. Нервова система продовжує бути вразливою.
Удосконалюються сенсорні можливості дитини. Вона чітко розрізняє всі спектральні кольори. Розвивається тактильна і кінетична чутливість, фонематичний і музикальний слух. Переважає мимовільне запам’ятовування. Властиве активне дійове мислення – легше що-небудь зробити, аніж розповісти про це. Підвищується стійкість мимовільної уваги, збільшується її обсяг. Стійкість уваги – це проміжок часу, упродовж якого дитина може зосереджуватися на певному виді діяльності. Якщо у трирічному віці її тривалість 25-27 хвилин, то в перед дошкільному – 50 хвилин. Виявляється вона лише в грі. Засобом формування перших виявів довільної уваги стає слово дорослого. Розвивається мовлення. Швидко поповнюється активний словниковий запас дитини (1500-2000 слів), засвоюється граматична будова мови. Дитина починає вживати багатослівні складні речення.
Зберігається висока чутливість до емоційного спілкування. Виникає потреба у спілкуванні з однолітками. Предметні дії засвоюються шляхом наслідування дорослих. Розгортаються сюжетно-рольові ігри, у ході яких діти, дотримуючись визначених правил, виконують певні ролі. Основні життєві потреби дітей цього віку – увага, любов та доброта дорослих, ігри та спілкування з однолітками, яскраві переживання, які, однак, здатні швидко стомлювати.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)