Педагогіка – Пальчевський С. С. – Молодший шкільний вік
Молодший шкільний вік – період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до навчання в основній школі Вона передбачає: елементарні знання, уміння й навички із предметів, узагальнені навчальні вміння: елементарні комунікативні вміння; мотивацію продовження навчання на II ступені; відповідність віковим нормам фізичного й психічного розвитку; знання елементарних моральних правил поведінки.
Анатомо-фізіологічний аспект глобальної зрілості молодшого школяра характеризується такими особливостями: рівномірний фізичний розвиток упродовж усього часу в молодших класах; підвищення імунітету; поява стійкішої частоти серцевих скорочень; розвиток м’язової системи, що веде до збільшення м’язової сили; збереження частішого дихання, ніж у дорослих, що потребує слідкування за чистотою повітря; розвиненість усіх органів чуття; збереження здатності очей швидко змінювати завдяки еластичності кришталика свою форму, що за умови, якщо не виправляти пози під час сидіння, призводить до підвищення очного тиску і короткозорості; наближення ваги мозку до ваги мозку дорослої людини; ускладнення аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку.
Психічний аспект глобальної зрілості молодшого школяра і його зв’язок із пізнавальною діяльністю. Навчання стає основним видом діяльності учнів. Збільшується швидкість процесу сприймання, яке стає довільнішим і цілеспрямованішим. Зростає кількість сприйнятих об’єктів, розширення обсягу їхнього запам’ятовування. Розвивається здатність розрізняти висоту звуків. Формується під впливом навчання логічна пам’ять, зростає продуктивність, обсяг, міцність, точність запам’ятовування навчального матеріалу. Змінюється співвідношення між мимовільним і довільним запам’ятовуванням на користь останнього. Розвивається словесно-логічна пам’ять. Розвиток уяви спрямовується в напрямі від репродуктивних її форм до творчого осмислення уявлень. З’являється здатність до мовчазного читання, що розвиває самоконтроль та увагу.
Навчальний аспект глобальної зрілості молодшого школяра. Виділення цього аспекту зумовлюється тим, що навчання в цей час стає провідним видом діяльності. Показники навчальної зрілості цілком доступні для діагностики. Вони включають: елементарні знання, уміння й навички з предметів освітнього стандарту початкової школи; узагальнені навчальні вміння, пов’язані з розвитком загальних здібностей; пізнавальні інтереси і мотивацію продовження навчання на П ступені школи; знання елементарних моральних понять і правил поведінки, розвиток елементарних комунікативних умінь.
Соціальний аспект глобальної зрілості молодшого школяра. Розвиток як головної потреби набуття певного суспільного становища, реалізації суспільно значущої діяльності – навчання. Поява таких рис характеру, як відповідальність, товариськість, колективізм, які формуються у процесі колективних занять. Усвідомлення обов’язків. Розуміння необхідності їхнього виконання. Опосередкованість усієї системи взаємин дитини з дорослими навчанням. Поява таких психічних новоутворень, як усвідомлення себе суб’єктом пізнання посередництвом прийняття ролі учня, усвідомлення авторитету і ролі вчителя, наявність готовності виконувати шкільні вимоги.
Підлітковий вік (11-15 років).
Вершинним досягненням цього періоду є особистісна зрілість як готовність до усвідомленого і відповідального вибору подальшого освітнього шляху. Вона передбачає: володіння системою знань, необхідних для навчання на базовому чи підвищеному стандарті освіти; сформованість високої мотивації досягнення успіху у вибраному профілі освіти; сформованість “Я – концепції” учня, самооцінки і здатності до саморегуляції поведінки та діяльності; сформованість психофізіологічних знань учня про себе; гуманістичну позицію у спілкуванні та взаємодії з людьми різного віку.
Анатомо-фізіологічний аспект глобальної зрілості середнього школяра характеризується результатами переходу через стадію статевого дозрівання і стадію статевої зрілості. Збільшення мускулатури серця і його об’єму вдвічі при сталому діаметрі судин, що нерідко викликає порушення серцевої діяльності. Збільшення маси тіла в 1,5 разу. Окостеніння хребта, грудної клітки, тазу продовжується, тому можливі їхні викривлення. Дихання частіше, ніж у дорослого, але неглибоке, оскільки легені розвинуті ще недостатньо, а організм потребує багато кисню. Продовжується внутрішньоклітинне вдосконалення кори головного мозку, збагачуються асоціаційні зв’язки між різними його ділянками. Посилено формуються нові динамічні стереотипи, які прискорюють формування нових умінь, навичок, звичок.
Помічається прояв акселерації (від лат. Acceleration – прискорення). На думку дослідників, вона полягає не лише в прискоренні росту та статевого дозрівання, а й у прискоренні темпу психічного розвитку.
Основні гіпотези виникнення явища акселерації:
1. Геліогенна теорія: стимуляція розвитку дітей за рахунок сонячного випромінювання, оскільки в останні десятиліття час перебування їх на сонці зріс. Однак це явище помічається й у північних районах, де сонячна радіація значно нижча.
2. Теорія гетерозії: народження дітей внаслідок помітно зрослої кількості міжнаціональних шлюбів.
3. Теорія урбанізації: розвиток міст і переселення до них сільського населення прискорюють статевий розвиток, що позитивно впливає на ріст і визрівання організму.
4. Нітритивна теорія: акселерація як результат поліпшення харчування, його вітамінізації.
5. Теорія опромінювання: створення внаслідок розвитку атомної енергетики, випробування ядерної зброї фонів випромінювання в дозах, які стимулюють поділ клітин.
Протилежним процесу акселерації є процес ретрадації – фізичного й інтелектуального відставання дитини в розвитку через алкоголізм батьків, спадкові хвороби, народження дітей у пізньому віці.
На думку вчених, зараз спостерігається вповільнення темпів акселерації в усьому світі, незалежно від якості харчування. Пояснюють це тим, що людство розвивається по спіралі.
Психічний аспект глобальної зрілості середнього школяра. Навчання, яке залишається основним видом діяльності, характеризується довільністю, розвитком активності й самостійності. Сприйняття поступово набирає рис плановості та різнобічності. У підлітка з’являється прагнення бути уважним, здійснювати самоконтроль та саморегуляцію. Спостерігається поглиблення і диференціація пізнавальних інтересів підлітків. Зростає обсяг уваги, вдосконалюються вміння розподіляти і переключати її. Провідною потребою стає вибіркове спілкування з однолітками, які мають певні якості особистості. Основним чинником становлення особистості є спілкування. Центральним психічним новоутворенням цього віку стає почуття дорослості, що зумовлює прояви “максималізму самостійності’. Відбувається відкриття власного “Я”, що веде до зацікавленості власним внутрішнім світом та внутрішнім світом інших людей.
Навчальний аспект глобальної зрілості молодшого підлітка. Випускник основної школи володіє системою предметних знань, необхідних для навчання на основі базового стандарту певної середньої освіти. Визначається високою мотивацією досягнення успіхів у вибраному профілі навчання. Мас вироблену здатність зосереджуватися на змісті навчальної діяльності та відволікатися від сторонніх подразників. Здатний до самостійного опрацювання значних обсягів інформації. Уміє користуватися словом, вбачаючи в ньому свою інтелектуальну силу й ознаку авторитету. З’являється цікавість до крилатих висловів, яскравих метафор.
Соціальний аспект глобальної зрілості молодшого підлітка. Характеризується “другим народженням особистості” (перше спостерігається в дитини 2-3-х років). У цей вік відбувається перетворення особистості підлітка на зрілу особистість, яке, однак, ще не завершується. Становище, у якому молодший підліток вже не дитина, але ще не дорослий, призводить до бурхливого перебігу емоцій, переживань, настроїв. Динаміка й характер такого перебігу зумовлюються стосунками з тими, хто довкола. Поступово зміцнюється сила волі. Зростає прагнення самоствердження. У колективі створюються умови для глибшого самоусвідомлення і перетворення підлітка на суб’єкт виховання. Зростає роль дружби і товаришування. З’являється потреба в особливій увазі та любові до себе. Важливими рисами особистісної зрілості молодшого підлітка є також сформованість психофізіологічних знань про себе та гуманістична позиція у спілкуванні та взаємодії з людьми різного віку.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)