Педагогічна етика – Васянович Г. П
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити культуру. Постійно вдосконалювати себе і власні педагогічні якості має і вчитель, що зумовлено
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити культуру. Постійно вдосконалювати себе і власні педагогічні якості має і вчитель, що зумовлено
Елементи педагогічної етики трапляються у вченнях давніх філософів і педагогів, які намагались осмислити специфічні проблеми педагогічної моралі. її виникнення пов’язане з появою педагогічної професійної діяльності, зумовленої соціально-економічними причинами і духовним розвитком особистості та суспільства.
На сучасному етапі розвитку педагогічна етика стала відносно самостійною галуззю етичного знання. Це зумовлено передусім розширенням сфери педагогічного впливу в суспільстві, який орієнтує особистість здобувати освіту впродовж життя, актуалізацією соціальних інститутів держави, зростанням потреб
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має
Основними структурними елементами моральної свідомості вчителя на цьому рівні є етичні знання, ідеали, переконання та ін. Етичні знання – це особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення моральної дійсності, яка характеризується усвідомленням їх
Педагог є носієм не лише знань, умінь, навичок, а й моральних культури, духовності, краси. На нього покладається соціальна відповідальність за виховання молоді. Найбільш узагальнені моральні вимоги до особистості педагога та його діяльності містяться в
Як соціально-політична, педагогічна течія гуманізм сформувався в епоху Відродження. Першим гуманістом цієї епохи вважають італійського поета і мислителя Франческо Петрарку (1304-1374). Згідно з його поглядами, гуманізм – справжня віра в людину і її можливості,
Оптимізм характеризують життєрадісність, віра в майбутнє, успіх, схильність у всьому бачити хороше. Незважаючи на те що діти з оптимізмом сприймають світ, душевне піднесення в них відбувається самостійно, вчитель повинен уміти допомогти в цьому. Так,
Внутрішній світ особистості амбівалентний: характеризується автономністю і водночас залежить від соціального середовища (моральних взаємин, духу колективізму). Колективізм є властивістю особистості, що відображає рівень соціального й духовно-морального розвитку людини і виявляється в особистій відповідальності за
Інтегративною якістю особистості є громадянськість, сформованість якої дає змогу людині відчувати себе юридично, соціально, морально та політично дієздатною. До основних її елементів належать моральна і правова культури, виражені в почутті власної гідності, внутрішньої свободи
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання моральних і аморальних явищ педагогічної дійсності. До основних категорій етики належать добро і зло, справедливість і несправедливість,
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання моральних і аморальних явищ педагогічної дійсності. До основних категорій етики належать добро і зло, справедливість і несправедливість,
Найзагальнішими поняттями моралі та категоріями етики є добро і зло. Вони завжди актуальні, їх розуміння, спосіб тлумачення та аргументації сутності значно впливають на трактування інших категорій етики, оскільки становлять їх основу. Визначення цих категорій
Педагог із багаторічним досвідом і дитина, яка вперше йде до школи, готуються до зустрічі, сповненої добра і пізнання краси. Однак її зміст (формальна чи “добро-зустріч”) залежить передусім від учителя. Приязнь у погляді, добрий вираз
Український народ завжди шанував і надавав важливого значення слову. У Євангелії від Іоанна зазначено: “Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було слово”. Джерелом “добро-слова” вважають Бога. Зокрема, про це зазначав
Це діяльність людини, яка сприяє добробуту іншого індивіда, суспільства і реалізується під впливом морального мотиву” тобто безкорисливого бажання допомогти іншому в досягненні блага (наприклад, у задоволенні потреб, розв’язанні проблем, конфліктів та ін.). Водночас засоби,
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Однією з найважливіших категорій педагогічної етики є моральний обов’язок особистості. Через нього ідеал любові до дітей, вияв доброти, справедливості втілюються в конкретних справах навчально-виховного процесу. Обов’язок – показник рівня свідомості особистості вчителя щодо виконання
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов’язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги виконують вимоги законодавчих і нормативних актів (Конституції України, Закону України “Про мову”, Постанови Кабінету
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов’язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги виконують вимоги законодавчих і нормативних актів (Конституції України, Закону України “Про мову”, Постанови Кабінету
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов’язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення передусім спрямований на об’єктивний світ, його позитивну ознаку становить об’єктивність, а воля, як зазначав Г.
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов’язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення передусім спрямований на об’єктивний світ, його позитивну ознаку становить об’єктивність, а воля, як зазначав Г.
Моральна відповідальність характеризує особистість з погляду виконання нею моральних вимог. Моральна відповідальність педагога – особистісна якість, яка полягає в усвідомленні моральної потреби виконання соціальних норм (зокрема, особистісних), а також здатність індивіда адекватно сприймати справедливу
Моральні вимоги до педагога передбачають абсолютність. Одна з позитивних вимог – бути справедливим. Це поняття відображає загальне співвідношення цінностей, розподіл їх між індивідами, порядок людського життя, який відповідає уявленням про сутність людини та її
У сучасній педагогічній літературі багато уваги приділено питанням заохочення і покарання учнів, пов’язаних із проблемою справедливості. їх досліджували у своїх працях К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Г. Ващенко та ін. В. Сухомлинський постійно
У сучасній педагогічній літературі багато уваги приділено питанням заохочення і покарання учнів, пов’язаних із проблемою справедливості. їх досліджували у своїх працях К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Г. Ващенко та ін. В. Сухомлинський постійно
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Категорія “щастя” є однією з провідних в етиці. Наукове обгрунтування його сутності та змісту складне, адже скільки людей, стільки й уявлень про щастя. Сучасний “Словник з етики” (1989) зафіксував таке значення цього поняття: благополуччя,
Щастя кожної особистості полягає у відчутті своєї потрібності іншим людям. Педагог завжди повинен усвідомлювати власне покликання – творення людини. Це має надавати йому сил і наснаги, бажання жити та творити. Сенс буття вчителя залежить
Щастя кожної особистості полягає у відчутті своєї потрібності іншим людям. Педагог завжди повинен усвідомлювати власне покликання – творення людини. Це має надавати йому сил і наснаги, бажання жити та творити. Сенс буття вчителя залежить
Сенс життя педагога розкривається в його різноманітті та багатогранності. Так, учитель повинен реалізовуватись у праці, добрих взаєминах із колегами, громадському та інтимному бутті тощо. Відповідно він має володіти грунтовними знаннями з предмета, який викладає,
4.1. Сутність моральної самосвідомості особистості педагога В умовах спілкування і спільної трудової діяльності з іншими людьми виникає самосвідомість особистості. Вона передбачає виокремлення суб’єктом самого себе як носія певної активної позиції щодо навколишнього світу. Самосвідомість
4.1. Сутність моральної самосвідомості особистості педагога В умовах спілкування і спільної трудової діяльності з іншими людьми виникає самосвідомість особистості. Вона передбачає виокремлення суб’єктом самого себе як носія певної активної позиції щодо навколишнього світу. Самосвідомість
Моральну самосвідомість педагога характеризують його честь і гідність. Уперше поняття “честь” і “гідність” спостерігаються в досократиків (Гомер, Гесіод, Солон, Фалес, Пері-андр, Піттак, Анаксімандр, Геракліт, Піфагор). У їхніх творах простежується тенденція до тотожності морально гідної
Педагогічна діяльність здійснюється безпосередньо в суспільстві і регулюється ним. Моральні вимоги, які соціум пред’являє вчителю, з часом інтегруються в його почуття морального обов’язку. Це почуття потребує морального самоконтролю, здійснення якого забезпечує совість. Совість (сумління)
5.1. Роль і місце вчинку в моральній діяльності педагога Сутність буття людини з притаманною їй моральною характеристикою виявляється в практичній діяльності. Упродовж розвитку наукової думки цю тезу по-різному усвідомлювали філософи, соціологи, психологи, етики та
5.1. Роль і місце вчинку в моральній діяльності педагога Сутність буття людини з притаманною їй моральною характеристикою виявляється в практичній діяльності. Упродовж розвитку наукової думки цю тезу по-різному усвідомлювали філософи, соціологи, психологи, етики та
Моральний сенс співвідношення цілей і засобів людської діяльності є соціологічною і науково-педагогічною проблемою. Адже моральні цілі і мотиви поведінки особистості парадоксально взаємодіють із засобами, які вона для цього використовує. Добрі наміри зазвичай призводять до
Тематично-змістовий аспект моральної проблематики професійної діяльності педагога відображений у співвідношенні її мотивів і наслідків. Результат людської діяльності часто не збігається не лише з поставленою метою, а й із мотивом. Цю суперечність учені розв’язують по-різному.