Педагогічна етика – Васянович Г. П
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 1. Загальні засади педагогічної етики
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити культуру. Постійно вдосконалювати себе і власні педагогічні якості має і вчитель, що зумовлено
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога
1.1. Моральна культура і духовна творчість педагога Людина як духовна істота завжди прагне досконалості, що надає їй сили духу, можливості творити культуру. Постійно вдосконалювати себе і власні педагогічні якості має і вчитель, що зумовлено
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 1.2. Джерела педагогічної етики
Елементи педагогічної етики трапляються у вченнях давніх філософів і педагогів, які намагались осмислити специфічні проблеми педагогічної моралі. її виникнення пов’язане з появою педагогічної професійної діяльності, зумовленої соціально-економічними причинами і духовним розвитком особистості та суспільства.
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 1.3. Предмет, структура, функції і завдання педагогічної етики
На сучасному етапі розвитку педагогічна етика стала відносно самостійною галуззю етичного знання. Це зумовлено передусім розширенням сфери педагогічного впливу в суспільстві, який орієнтує особистість здобувати освіту впродовж життя, актуалізацією соціальних інститутів держави, зростанням потреб
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 2. Моральна свідомість особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Почуттєвий рівень моральної свідомості
2.1. Структура моральної свідомості особистості педагога Мораль як соціальне явище має складну структуру. У сучасній етичній науці до основних її компонентів належать моральна свідомість, моральна діяльність та моральні відносини. Водночас кожен структурний компонент має
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Раціонально-теоретичний рівень моральної свідомості
Основними структурними елементами моральної свідомості вчителя на цьому рівні є етичні знання, ідеали, переконання та ін. Етичні знання – це особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення моральної дійсності, яка характеризується усвідомленням їх
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 2.2. Принципи педагогічної моралі
Педагог є носієм не лише знань, умінь, навичок, а й моральних культури, духовності, краси. На нього покладається соціальна відповідальність за виховання молоді. Найбільш узагальнені моральні вимоги до особистості педагога та його діяльності містяться в
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Принцип педагогічного гуманізму
Як соціально-політична, педагогічна течія гуманізм сформувався в епоху Відродження. Першим гуманістом цієї епохи вважають італійського поета і мислителя Франческо Петрарку (1304-1374). Згідно з його поглядами, гуманізм – справжня віра в людину і її можливості,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Принцип педагогічного оптимізму
Оптимізм характеризують життєрадісність, віра в майбутнє, успіх, схильність у всьому бачити хороше. Незважаючи на те що діти з оптимізмом сприймають світ, душевне піднесення в них відбувається самостійно, вчитель повинен уміти допомогти в цьому. Так,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Принцип колективізму
Внутрішній світ особистості амбівалентний: характеризується автономністю і водночас залежить від соціального середовища (моральних взаємин, духу колективізму). Колективізм є властивістю особистості, що відображає рівень соціального й духовно-морального розвитку людини і виявляється в особистій відповідальності за
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Принцип громадянськості та патріотизму
Інтегративною якістю особистості є громадянськість, сформованість якої дає змогу людині відчувати себе юридично, соціально, морально та політично дієздатною. До основних її елементів належать моральна і правова культури, виражені в почутті власної гідності, внутрішньої свободи
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3. Основні категорії педагогічної етики
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання моральних і аморальних явищ педагогічної дійсності. До основних категорій етики належать добро і зло, справедливість і несправедливість,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3.1. Загальна характеристика категорій етики
3.1. Загальна характеристика категорій етики Етична наука теоретично грунтується на відповідних категоріях, за допомогою яких здійснюється пізнання моральних і аморальних явищ педагогічної дійсності. До основних категорій етики належать добро і зло, справедливість і несправедливість,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3.2. Добро і зло у професійній діяльності педагога
Найзагальнішими поняттями моралі та категоріями етики є добро і зло. Вони завжди актуальні, їх розуміння, спосіб тлумачення та аргументації сутності значно впливають на трактування інших категорій етики, оскільки становлять їх основу. Визначення цих категорій
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – “Добро-зустріч”
Педагог із багаторічним досвідом і дитина, яка вперше йде до школи, готуються до зустрічі, сповненої добра і пізнання краси. Однак її зміст (формальна чи “добро-зустріч”) залежить передусім від учителя. Приязнь у погляді, добрий вираз
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – “Добро-слово”
Український народ завжди шанував і надавав важливого значення слову. У Євангелії від Іоанна зазначено: “Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було слово”. Джерелом “добро-слова” вважають Бога. Зокрема, про це зазначав
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – “Добро-дія”
Це діяльність людини, яка сприяє добробуту іншого індивіда, суспільства і реалізується під впливом морального мотиву” тобто безкорисливого бажання допомогти іншому в досягненні блага (наприклад, у задоволенні потреб, розв’язанні проблем, конфліктів та ін.). Водночас засоби,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Удавана доброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Корислива псевдодоброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Гедоністична (грец. hedone – задоволення, насолода) псевдодоброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Конформна (лат. сonformis – подібний) псевдо доброта
Зовнішніми її ознаками е: усміх-неність, ненастирливість, підлабузництво, улесливість, імітація простодушності, щедрість у дрібницях, уміння поступитися іншому в тому, що самому не потрібно або без чого можна обійтися. Сучасний американський соціолог Ральф Кіз це явище
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3.3. Моральний обов’язок педагога
Однією з найважливіших категорій педагогічної етики є моральний обов’язок особистості. Через нього ідеал любові до дітей, вияв доброти, справедливості втілюються в конкретних справах навчально-виховного процесу. Обов’язок – показник рівня свідомості особистості вчителя щодо виконання
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Суперечність між належним і сутнісним у виконанні морального педагогічного обов’язку
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов’язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги виконують вимоги законодавчих і нормативних актів (Конституції України, Закону України “Про мову”, Постанови Кабінету
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Суперечність між свободою і необхідністю у виконанні морального педагогічного обов’язку
На практиці трапляються випадки, коли деякі вчителі, усвідомлюючи свій обов’язок, не виявляють активності у його реалізації. Також не завжди педагоги виконують вимоги законодавчих і нормативних актів (Конституції України, Закону України “Про мову”, Постанови Кабінету
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Суперечність між волею і розумом у виконанні морального педагогічного обов’язку
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов’язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення передусім спрямований на об’єктивний світ, його позитивну ознаку становить об’єктивність, а воля, як зазначав Г.
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Суперечність між розумом і почуттями у виконанні морального педагогічного обов’язку
Воля особистості вчителя є важливою складовою свідомості обов’язку, яка виражає активність, думкою, що переходить у дію. Оскільки процес мислення передусім спрямований на об’єктивний світ, його позитивну ознаку становить об’єктивність, а воля, як зазначав Г.
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3.4. Моральна відповідальність педагога
Моральна відповідальність характеризує особистість з погляду виконання нею моральних вимог. Моральна відповідальність педагога – особистісна якість, яка полягає в усвідомленні моральної потреби виконання соціальних норм (зокрема, особистісних), а також здатність індивіда адекватно сприймати справедливу
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3.5. Педагогічна справедливість
Моральні вимоги до педагога передбачають абсолютність. Одна з позитивних вимог – бути справедливим. Це поняття відображає загальне співвідношення цінностей, розподіл їх між індивідами, порядок людського життя, який відповідає уявленням про сутність людини та її
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Заохочення – покарання – справедливість
У сучасній педагогічній літературі багато уваги приділено питанням заохочення і покарання учнів, пов’язаних із проблемою справедливості. їх досліджували у своїх працях К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Г. Ващенко та ін. В. Сухомлинський постійно
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Збудливий тип
У сучасній педагогічній літературі багато уваги приділено питанням заохочення і покарання учнів, пов’язаних із проблемою справедливості. їх досліджували у своїх працях К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський, Г. Ващенко та ін. В. Сухомлинський постійно
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Нестійкий тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Гіпертимний тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Демонстративний тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Сензитивний тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Замкнутий тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Астенічний тип
Соціологи та психологи виокремлюють групу дітей, які сприймають дійсність як джерело розваг, для яких усе існує функціонально, на рівні задоволення потреб. Типовими мотивами їх дій є бажання “розслабитись”, забутись і переключитись. У спілкуванні з
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 3.6. Щастя як вища моральна цінність особистості педагога
Категорія “щастя” є однією з провідних в етиці. Наукове обгрунтування його сутності та змісту складне, адже скільки людей, стільки й уявлень про щастя. Сучасний “Словник з етики” (1989) зафіксував таке значення цього поняття: благополуччя,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Свідомість осмисленості вчителем власного буття
Щастя кожної особистості полягає у відчутті своєї потрібності іншим людям. Педагог завжди повинен усвідомлювати власне покликання – творення людини. Це має надавати йому сил і наснаги, бажання жити та творити. Сенс буття вчителя залежить
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Цілісність буття особистості вчителя
Щастя кожної особистості полягає у відчутті своєї потрібності іншим людям. Педагог завжди повинен усвідомлювати власне покликання – творення людини. Це має надавати йому сил і наснаги, бажання жити та творити. Сенс буття вчителя залежить
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – Повнота буття вчителя
Сенс життя педагога розкривається в його різноманітті та багатогранності. Так, учитель повинен реалізовуватись у праці, добрих взаєминах із колегами, громадському та інтимному бутті тощо. Відповідно він має володіти грунтовними знаннями з предмета, який викладає,
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 4. Моральна самосвідомість особистості педагога
4.1. Сутність моральної самосвідомості особистості педагога В умовах спілкування і спільної трудової діяльності з іншими людьми виникає самосвідомість особистості. Вона передбачає виокремлення суб’єктом самого себе як носія певної активної позиції щодо навколишнього світу. Самосвідомість
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 4.1. Сутність моральної самосвідомості особистості педагога
4.1. Сутність моральної самосвідомості особистості педагога В умовах спілкування і спільної трудової діяльності з іншими людьми виникає самосвідомість особистості. Вона передбачає виокремлення суб’єктом самого себе як носія певної активної позиції щодо навколишнього світу. Самосвідомість
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 4.2. Честь і гідність педагога
Моральну самосвідомість педагога характеризують його честь і гідність. Уперше поняття “честь” і “гідність” спостерігаються в досократиків (Гомер, Гесіод, Солон, Фалес, Пері-андр, Піттак, Анаксімандр, Геракліт, Піфагор). У їхніх творах простежується тенденція до тотожності морально гідної
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 4.3. Совість (сумління) педагога
Педагогічна діяльність здійснюється безпосередньо в суспільстві і регулюється ним. Моральні вимоги, які соціум пред’являє вчителю, з часом інтегруються в його почуття морального обов’язку. Це почуття потребує морального самоконтролю, здійснення якого забезпечує совість. Совість (сумління)
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 5. Моральні проблеми педагогічної діяльності
5.1. Роль і місце вчинку в моральній діяльності педагога Сутність буття людини з притаманною їй моральною характеристикою виявляється в практичній діяльності. Упродовж розвитку наукової думки цю тезу по-різному усвідомлювали філософи, соціологи, психологи, етики та
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 5.1. Роль і місце вчинку в моральній діяльності педагога
5.1. Роль і місце вчинку в моральній діяльності педагога Сутність буття людини з притаманною їй моральною характеристикою виявляється в практичній діяльності. Упродовж розвитку наукової думки цю тезу по-різному усвідомлювали філософи, соціологи, психологи, етики та
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 5.2. Співвідношення моральних цілей і засобів у педагогічній діяльності
Моральний сенс співвідношення цілей і засобів людської діяльності є соціологічною і науково-педагогічною проблемою. Адже моральні цілі і мотиви поведінки особистості парадоксально взаємодіють із засобами, які вона для цього використовує. Добрі наміри зазвичай призводять до
Педагогічна етика – Васянович Г. П. – 5.3. Мотивація і наслідки моральної діяльності педагога
Тематично-змістовий аспект моральної проблематики професійної діяльності педагога відображений у співвідношенні її мотивів і наслідків. Результат людської діяльності часто не збігається не лише з поставленою метою, а й із мотивом. Цю суперечність учені розв’язують по-різному.