Основи інформаційно-аналітичної діяльності – Захарова І. В

1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) Має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних аспектах. Інформаційний підхід до ІАД дозволяє відносити її до напряму інформаційної діяльності, зокрема, трактувати її в якості комплексної

1.1. Інформаційна складова інформаційно-аналітичної діяльності Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) Має багато тлумачень, якщо її розглядати в різних аспектах. Інформаційний підхід до ІАД дозволяє відносити її до напряму інформаційної діяльності, зокрема, трактувати її в якості комплексної

Інформація як речовина і енергія є основою навколишнього людини світу (універсуму). Будь-яка система, організована певним чином, містить інформацію. Чим більш складною є організація системи, тим більше інформації акумулюється в цій системі. Звичайно розглядаються фізичні

Аналітичний аспект ІАД дозволяє трактувати її як творчу аналітичну діяльність, призначену для оцінювання інформації і підготовки прийняття рішень; як сукупність процесів семантичної обробки даних, з використанням методів та засобів “аналітики” та “інформаційної аналітики”, в

Розглянемо ІАД як Процес Семантичної обробки даних, в результаті якого розрізнені дані перетворюються на закінчену інформаційну продукцію. Сенс цієї особливо необхідної в сучасних умовах діяльності – ІАД розкривається через розуміння понять “інформаційна” і “аналітична”.

2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення Існує багато визначень поняття “інформаційно-аналітичної діяльності”. Поширеними є такі, що Спрямовані на сферу управління. Фахівці розглядають інформаційно-аналітичну діяльність як процес у сфері управління, що являє собою

2.2.1. Роль і місце ІАД в управлінні Здавна інформаційно-аналітична діяльність виявлялася важливим компонентом управління, функцією і інструментом влади. В організаційно-діяльнісному плані аналітика протягом багатьох віків латентно розвивалася у владних структурах, лише у наш час

В Україні вже створюються відповідні інформаційно-аналітичні структури, які розробляють власні технології обробки інформації, але вони діють поки що осібно, роздрібнено, без координації та взаємодії. Інформаційно-аналітичні технології у сфері управління – це сукупність методів збору

Ефективність роботи усієї системи органів виконавчої влади, в першу чергу, залежить від чіткості та збалансованості роботи цих органів на місцях. Підвищується значення та роль саме інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій у забезпеченні ефективного взаємозв’язку

1. Про інформацію: закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 – XII (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. 2.

3.1. Інформаційно-аналітична діяльність в системі науково-технічної інформації: методичні та організаційні засади В еру інформаційного суспільства можливості кожної країни, в першу чергу, оцінюються через її інтелектуальний потенціал, наявність нових знань і технологій. У зв’язку з

Регіональні державні центри науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ) були і поки що залишаються важливою ланкою у системі управління науково-інноваційною діяльністю в Україні та є елементами регіональних інноваційних систем (РІС), які поступово формуються у нашій

1. Про інформацію: закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657 – XII (із змінами) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. 2.

4.1. Поняття про інформаційну продукцію 4.1.1. Трактування терміну “інформаційні продукти”. Взаємозв’язок понять “інформаційна продукція” – “інформаційний продукт” – “інформаційна послуга” Користувачем інформації можуть бути будь-яка людина або колектив, що потребує інформації, відібраної з масиву

Протягом десятиріч у суспільстві існувала стійка думка, що організаціями, які здійснюють інформаційне обслуговування, традиційно є бібліотеки і інформаційні служби. До них зверталися користувачі, зустрічаючись з необхідністю отримання інформації. Зараз ситуація кардинально змінилася, що пов’язано

4.2.1. Класифікація інформаційно-аналітичної продукції Підстави для класифікації інформаційної продукції можна віднайти у відповідних розділах нормативних документів. Так, в ГОСТ 7.0-99 “Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения” У розділі 3.3.2 “Бібліографічна продукція” наведено 49 визначень

Узявши за основу запропоновані аспекти, В. В. Брежнєва пропонує наступну типологію інформаційних продуктів і послуг, які можуть бути покладені в основу складання переліку інформаційних продуктів і послуг, що надаються бібліотеками і службами інформації [9;

Створення інформаційної продукції у сфері бібліографічної та науково-інформаційної діяльності потребує лише згортання первинної інформації з вихідних документів до рівня вторинно-документальної інформації. Тому для забезпечення користувачів інформацією достатньо створювати згорнуту інформаційну модель окремого документа (інформаційний

5.1. Інформаційне обслуговування і інформаційні послуги У визначенні поняття “послуга” в фаховій літературі допущені різноманітні тлумачення, які полягають у тому, що термін “послуга” розуміють і як вид, і як результат діяльності, і як саму

Інформаційно-аналітичні послуги складають значний відсоток в межах загального поняття “інформаційні послуги”, оскільки для процесу та результату їх створення притаманні саме методи та засоби “інформаційної аналітики” (див. мод. 1). Спроби розробки класифікації інформаційних продуктів та

На відміну від документального Фактографічне обслуговування Передбачає задоволення інформаційних потреб шляхом представлення користувачам конкретних відомостей. Ці відомості, також релевантні запитам користувачів, безпосередньо видобуваються інформаційними працівниками з первинних документів і після певної їх обробки (оформлення)

6.1. Огляд як результат оглядово-аналітичної діяльності. Функції огляду У структурі інформаційної діяльності вагоме значення належить оглядово-аналітичній діяльності. Мета цього напряму – інформаційне забезпечення управлінських рішень і створення системи інформаційної підтримки базової діяльності користувачів інформації.

Для уточнення терміносистеми предметної області “ІАД” і у зв’язку різними підходами розуміння поняття “огляд”, з’ясованими вище (як у широкому смислі, так і у вузькому (спеціальному), що стосується власне оглядово-інформаційних досліджень, які здійснюються у межах

Безумовно, написання оглядів – творчий процес, і якщо він не може бути повністю формалізований, то, по можливості, “укладений” в певний набір правил і рекомендацій, орієнтованих на підготовку різних видів оглядів. Розглянемо основні етапи робіт

7.1. Загальна методика створення документної інформаційно-аналітичної продукції У попередніх модулях було з’ясовано, що документні інформаційно-аналітичні продукти оформлюються у вигляді самостійних інформаційних, інформаційно-аналітичних, оглядово-аналітичних документів. У процесі переробки вихідної інформації, яка міститься в первинних документах,