Основи інформаційно-аналітичної діяльності – Захарова І. В. – 4.2.2. Типологія ІПП
Узявши за основу запропоновані аспекти, В. В. Брежнєва пропонує наступну типологію інформаційних продуктів і послуг, які можуть бути покладені в основу складання переліку інформаційних продуктів і послуг, що надаються бібліотеками і службами інформації [9; 10, С. 295-296]:
Типи продуктів і послуг | Види інформаційних продуктів і послуг |
Інформаційні продукти і послуги, що надаються в результаті документного обслуговування | Адресні довідки Надавання в тимчасове користування (на абонементі або в читальному залі) документів з фонду Надавання в постійне користування (скачування) документів з повнотекстових БД Електронна доставка документів (ЕДД) МБА |
Інформаційні продукти і послуги, що надаються в результаті бібліографічного обслуговування* (бібліографічна інформаційна продукція) | Усні довідки: На уточнення бібліографічного опису тематичні Бібліографічні посібники (покажчики, списки література БД): Тематичні і проблемно-тематичні Нових надходжень Бібліографічні, праць організацій Країнознавчі, краєзнавчі Тематичні підбірки Бібліографічні і реферативні огляди Списки цитуємої літератури ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації) |
Інформаційні продукти і послуги, що надаються в результаті фактографічного обслуговування (фактографічна інформаційна продукція) | Фактографічні довідки Фактографічні БД, довідники, досьє (адресно-фірмові, Біографічні, цінові) Бізнес-довідки Прес-кліпінг/моніторинг преси (дайджести преси, невинні стрічки/ біжучий рядок, персональні газети) |
Інформаційні продукти і послуги, що надаються в результаті проведення інформаційних досліджень | ДОР (диференційоване обслуговування керівництва) Тематичні аналітичні огляди Звіти про результати бібліографічних досліджень рубрикатори перспективних напрямів, атласи (карти) фронту наукових досліджень та ін.) Звіти про маркетингові дослідження Звіти про патентні дослідження Тексти виступів і доповіді для керівників Звіти про результати комунікативного аудита Експертні системи Консалтингові послуги (консалтинг) |
Комплексна інформаційна продукція | Виставки, презентації, ярмарки, бізнес-семінари, конференції, круглі столи, Дні інформації, Дні спеціаліста Професійні клуби, клуби по інтересам Сайти, тематичні портали |
Консультаційні послуги | Навчання користувачів, консультації з пошуку у мережних ресурсах, фонді і ДПА Підготовка інформаційної продукції, яка полегшує навігацію в мережних ресурсах, фонді і ДПА (колекції посилань, путівники, листівки, закладки, плакати, покажчики та ін.) |
Додаткові (супутні) послуги | Ксерокопіювання і сканування документів, переведення файлів в інший формат Приймання замовлення по телефону, факсу, електронній пошті Оренда комп’ютерів Організація Інтернет-кафе Продаж канцелярських приладів та ін. |
Примітка: Розширений перелік бібліографічної продукції див. ГОСТ 7.0-99 “Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения”, розділ 3.3.2. “Бібліографічна продукція”
Запропонована типологія може бути використана для розробки номенклатури інформаційних продуктів і послуг, які пропонуються конкретною бібліотекою або інформаційною службою. Товарна номенклатура – сукупність усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонуються користувачам конкретним виробником. Під товарним асортиментом розуміється група товарів, подібних за своїми функціями, характером споживчих потреб, для задоволення яких вони їх купують, або за характером каналів їх розповсюдження.
Отже, інформаційна продукція – це різні види подання знань, якихось даних, відомостей, розрахунків тощо, практично все, що пов’язане з отриманням і фіксацією знань, які можна використати в даний час або відкласти на майбутнє. Вищою цінністю їх є точність, достовірність, своєчасність та лаконічність. її якість великою мірою залежить від інформаційних ресурсів, які, на відміну від інших ресурсів, мають властивість накопичуватися і, завдяки цьому, володіють специфічною впливом на процеси ресурсозбереження і технологічні процеси підготовки.
Питання типології документних, матеріальних інформаційних продуктів знайшли розкриття у підручнику Кушнаренко Н. М. і Удалової В. К. “Наукова обробка документів” [24]. Автори вводять в обіг термін “інформаційний документ” як об’єкт, який є результатом аналітико-синтетичної переробки інформації (документів) [24, С. 280] і який, за своєю суттю, є документом вторинним. У якості прикладів “матеріалізованих результатів аналітико-синтетичної переробки документованої інформації” наводяться аналітичні огляди, зведені реферати, інформаційно-аналітичні та оглядові довідники, бібліографічні посібники та інші види інформаційних документів, підготовлених відповідно до запитів споживачів інформації.
Стандартизоване визначення “інформаційний документ” в сучасних офіційних джерелах відсутнє Проте, опубліковані інформаційні документи зазначаються в фаховій літературі як “інформаційні видання”, що і було неодноразово відображено в нормативних документах та навчальних посібниках радянського періоду. Однак це поняття охоплює лише твори друку, поліграфічно самостійно оформлені, що пройшли редакційно-видавничу обробку, із встановленими вихідними даними. На сьогодні значна частина інформаційної продукції, підготовленої інформаційними центрами та референтами-аналітиками, функціонує у “недрукованому” вигляді, отже, не має ознак видання. З огляду на це вчені вводять в науковий обіг “об’єднальний термін” для позначення усіх різновидів документованої інформаційної продукції, опублікованої і неопублікованої, – “інформаційний документ” – документ систематизованих або узагальнених відомостей про опубліковані чи неопубліковані дані з першоджерел, виготовлений організаціями, які здійснюють науково-інформаційну діяльність [24, С. 282].
Основними характерними рисами інформаційних документів автори зазначеного підручника називають [24, С. 283]:
O цільове призначення документа – оперативне ознайомлення зацікавлених споживачів з масивом документної інформації первинного рівня;
O характер інформації в інформаційному документі – це інформація з первинних документів у згорнутому узагальненому вигляді;
O методика підготовки інформаційного документа – аналітико-синтетична обробка інформації, що міститься у вихідних документах.
Предметом змісту інформаційного документа є відомості про такі праці, які вважаються первинними документами (первинними джерелами інформації), оскільки безпосередньо відображають результати в усіх сферах суспільної діяльності, де створюється інформація, – у науці, культурі, мистецтві, виробництві та ін. До них відносяться опубліковані літературні твори різних жанрів – статті, монографії, описи винаходів, доповіді і т. п., а також видання – наукові і виробничі монографії, збірники наукових праць, збірники матеріалів наукових конференцій, журнали та інші видання, які містять нову інформацію. До числа неопублікованих праць (документів) входять звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи, дисертації, автореферати дисертацій, депоновані рукописи, конструкторська документація.
Відмінною рисою інформаційного документа є компактність передачі змісту первинного документа. Зокрема, реферат у 40, анотація в 100, а бібліографічний опис у 250 разів компактніші від статті чи іншого документа, на які вони складаються.
Використання ІД дає змогу встановлювати походження і місцеперебування первинного документа, авторство і час виникнення як самого документа, так і включених до нього відомостей і фактів. Широка доступність, компактність, зручність у користуванні, стислість і, разом з тим, змістовність викладу, багатоаспектний характер роблять ІД незамінним засобом задоволення різноманітних інформаційних потреб користувачів.
За Ознакою цільового призначення і характером інформації Н. М. Кушнаренко і В. К. Удалова поділяють інформаційні документи на бібліографічні, реферативні, оглядові і аналітичні [24, С. 283-284].
Бібліографічний документ – це інформаційний документ упорядкованої сукупності бібліографічних записів
Реферативний документ – це інформаційний документ сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами
Оглядовий документ – це інформаційний документ одного чи кількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел. Основну складову документа становить Огляд – концентрований виклад змісту сукупності документів з певної теми за певний проміжок часу
Аналітичний документ – це інформаційний документ, що є результатом аналізу, синтезу й оцінювання змісту значної кількості первинних документів з певної теми (проблеми) за певний проміжок часу. Часто такі ІД називають оглядово-аналітичними.
Продовження проблеми класифікації інформаційних документів стосується характеристики змісту і функціонального призначення інформаційних видань, які є опублікованими видами вторинних, інформаційних документів. Зокрема, у підручнику російських авторів С. Г. Антонової, В. І. Васильєва та інших “Редакторская подготовка изданий” [30] містяться визначення і розкриваються цільове призначення та функції інформаційних видань, які за аналогією відносяться до бібліографічних, реферативних, оглядових які за аналогією відносяться до вище інформаційних видань.
Зокрема, до Бібліографічних Видань автори підручника відносять видання, які включають лише бібліографічні відомості про документи, а також, в окремих випадках, – коротку анотацію. У реферативних виданнях поряд з бібліографічними відомостями дається стисле викладення змісту документа. Оглядове видання являє собою систематизоване викладення інформації з певної теми (проблеми) або ряду тем (проблем) на основі аналізу змісту деякої множини документів з метою оцінки стану, тенденцій і напрямів (перспектив) розвитку предмету оглядання. До бібліографічних видань відносяться поточні, рекомендаційні, ретроспективні бібліографічні покажчики, до реферативних видань – Реферативні журнали, реферативні збірники, експрес-інформації і інформаційні листки, До оглядових видань – огляд з однієї теми, проблеми, напряму (моновидання) і збірник оглядів, який включає ряд оглядових статей і звичайно охоплює кілька тем (проблем).
Цільове призначення інформаційних видань найповніше проявляється в їхніх функціональних властивостях. Інформаційні видання, по суті, представляють собою систему, яка відображає потік первинних документів в галузі науки, техніки, виробництва та інших сферах.
Бібліографічні видання, які інформують про нові надходження літератури (поточні бібліографічні покажчики), насамперед, повинні виконувати сигнальну функцію, тобто регулярно, і в досить стислі строки і якнайповніше сповіщати користувачів про всі опубліковані у світі періодичні документи з питань, які їх цікавлять.
Вимога можливого найбільш повного охоплення усіх наукових документів, що публікуються в світі, за суттю, зводиться до необхідності виконувати функцію Реєстрації Цих документів з метою збереження можливості їхнього відшукання в будь-який час. Крім того, бібліографічні покажчики виконують також Орієнтуючу, адресну І пошукову функції.
Для реферативного видання однією з характерних функцій є інформативна. її виконання стає можливим тому, що реферат включає основний зміст первинного документа, чого немає у бібліографічному виданні. Причому іноді цей зміст викладається настільки докладно, що реферат може замінити читання первинного документа. Реферативні видання мають здатність акумулювати інформацію, розсіяну у великій множині первинних документів.
До важливої функціональної властивості реферативних видань слід віднести Наукову комунікативність, Оскільки вони сприяють подоланню міжмовних бар’єрів і встановленню інтернаціональних зв’язків у науці.
Реферативні видання слід розглядати як інформаційно-пошукову систему, користуючись якою можна здійснювати пошук інформації і документів. Реферативне видання допомагає користувачам інформації орієнтуватися у первинному потоці.
Отже, функціональні властивості інформаційних видань підтверджують тезу, що останні є багатофункціональною системою. Загальними систематизуючими факторами виступають їхня змістовна вторинність (похідність), цілі і завдання підготовки і публікації, які полягають у наданні користувачам відомостей про джерела інформації та їх зміст.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)