Основи інформаційно-аналітичної діяльності – Захарова І. В. – МОДУЛЬ 2. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ
2.1. Зміст інформаційно-аналітичної діяльності: загальні поняття та визначення
Існує багато визначень поняття “інформаційно-аналітичної діяльності”. Поширеними є такі, що Спрямовані на сферу управління. Фахівці розглядають інформаційно-аналітичну діяльність як процес у сфері управління, що являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання; як інформаційно-аналітичну роботу у двох аспектах – інформаційну роботу та аналітичну роботу; як системне отримання, аналіз та накопичення інформації з елементами прогнозування з питань, що стосуються діяльності установи (Кулицький С. П. [41], Кузнєцов І. М. [40], Степанов Є. А. та Корнєєв І. К [38], Конотопов П. Ю., Курносов Ю. В. [36] та інші).
Так, І. М. Кузнєцов у своєму підручнику “Информация: поиск, анализ, защита: Учебник по информационно-аналитической работе” [17, С. 17-18] розглядає інформаційно-аналітичну діяльність у двох аспектах, тобто розгалужує на інформаційну та аналітичну роботу (див. рис. 6).
До Засобів інформаційної роботи Автор відносить “сукупність документальних, технічних та інших пристроїв, призначених для накопичування, оброблення, систематизації, зберігання і видачі інформації” [40, С.17].
Засобами аналітичної роботи І. М. Кузнєцов вважає закони і методи розумової діяльності, а також інші технічні засоби, на основі і за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю [40].
Рис. 6. Складові ІАД
Таким чином, технологія аналітичної роботи передбачає одержання нового знання (вивідної інформації), яке забезпечує складний процес дослідження.
Враховуючи різні підходи до визначення інформаційно-аналітичної діяльності по відношенню до будь-якої управлінської сфери, сформовано наступне узагальнене визначення: Інформаційно-аналітична діяльність – це сукупність інформаційних процесів (збір, пошук, переробка інформації), необхідних для якісного та ефективного процесу управління.
Збір, обробка, використання та передача інформації є невід’ємним елементом успішної діяльності як підприємницької, так і будь-якої іншої. Будь-яке підприємство функціонує в системі ринкових відносин, причому характер цих відносин виходить за межі контактів з покупцями, постачальниками, торговими посередниками тощо. На діяльність підприємства впливають також науково-технічні, політичні, економічні та інші фактори. Тобто, результати діяльності підприємства визначаються тим, наскільки підприємство інформаційно забезпечено щодо впливу цих факторів.
На думку фахівців, прогрес людства у сфері інформаційної діяльності проявився у скороченні часу на передачу, обробку повідомлень і підготовку інформації для прийняття управлінських рішень; прогрес людства нерозривно пов’язаний з інтенсифікацією інформаційних процесів. Оскільки інформаційна діяльність, яка проявлялася у зниженні вартості обробки та передачі повідомлень, створювала умови для кращої організації матеріального виробництва та життєдіяльності суспільства в цілому [41].
Поняття “інформаційно-аналітична робота” Розглядається як складова інформаційно-аналітичної діяльності. Під час проведення ІАД виділяють Два рівні (або напрями) інформаційно-аналітичної роботи (ІАР):
1) Інформаційний рівень, Що полягає в пошуку, збиранні, зберігання, поширенні інформації;
2) Аналітичний рівень, Що полягає в узагальненні, класифікації інформації, її аналізі і перетворенні, розробці висновків, пропозицій, рекомендацій і прогнозів.
З позицій прийняття рішень розрізняють оперативний, тактичний, стратегічний рівні ІАР. Основними Формами ІАР Є: 1) моніторинг, що включає інформаційні зведення та огляди; 2) аналіз ефективності прийняття рішень; 3) дослідження актуальних проблем (інформаційні розробки, оперативні дослідження, аналітичні дослідження).
Основні Принципи Та Методологічні аспекти Інформаційно-аналітичної роботи: 1) формування мети досліджень; 2) створення понятійного апарату; 3) забезпечення достатньої інформованості; 4) розкриття значення фактів; 5) встановлення причин та наслідків; 6) врахування історичного розвитку та національного характеру; 7) визначення тенденцій розвитку; 8) забезпечення високого рівня достовірності; 9) формування висновків та рекомендацій; 10) наявність зворотного зв’язку.
Основні Принципи Аналітичної роботи:
1) цілеспрямованість – орієнтація аналітичної діяльності на досягнення конкретних цілей для вирішення певних завдань, як результатів практичної діяльності;
2) актуальність – аналітична діяльність повинна відповідати потребам практики, мати високій ступінь важливості на даний момент, в даній ситуації, для вирішення конкретної проблеми;
3) активність – проведення ІАД і видача її результатів незалежно від конкретних запитів користувачів з елементами прогнозування;
4) достовірність – врахування достовірності вихідних даних аналізу, точності кількісних даних, що використовуються, ступеня об’єктивності та обгрунтованості висновків, оцінок, пропозицій;
5) повнота – використання всієї наявної інформації, що має відношення до вирішення поставлених завдань;
6) альтернативність – наявність у кожного працівника аналітичного підрозділу можливості вільно висказати свою незалежну думку щодо результатів проведеного дослідження та довести її до вищого керівництва;
7) обгрунтованість – отримання аргументованих результатів аналітичної роботи на підставі сучасних досягнень науки, ефективних інформаційно-аналітичних технологій тощо;
8) системність – комплексний аналіз проблем з урахуванням їх місця, ролі та взаємозв’язків в загальній структурі забезпечення діяльності установи;
9) своєчасність – отримання та видача результатів ІАД в потрібні терміни, у зручній формі та вигляді, що придатна для користування;
10) ініціативність – визначення та опис проблем, формування завдань і способів їх рішення ( в т. ч., що виходять за межі традиційних уявлень);
11) об’єктивність – відсутність тенденційності, неупереджене відношення аналітика до дослідження та його результатів;
12) неперервність – організація постійно діючого інформаційно-аналітичного моніторингу обставин, своєчасне відображення основних змін в ситуації, що досліджується;
13) гнучкість – можливість швидкої адаптації до змін суспільно політичних обставин без модифікації структури методів і засобів реалізації аналітичної роботи.
Методологія аналітичних досліджень – це сукупність принципів, методів, способів та підходів до організації та проведення досліджень: принципи – вироблені наукою та практикою, сформульовані у концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки; метод – сукупність прийомів та способів пізнання; прийом – окрема дія для досягнення мети дослідження; спосіб – система дій, що застосовуються при виконання певного дослідження; процедура – встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження; методика – послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень; технологія (техніка) аналітичного дослідження – сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур
Засоби ІАР – сукупність інтелектуальних та технічних засобів, що забезпечують виконання поставної мети.
Інтелектуальні засоби ІАР Включають: відомості – характеристики властивостей об’єкту, що спостерігається або досліджується, представлені у доступній формі для людини; дані – факти або відомості, представлені у формалізованому вигляді, що забезпечує можливість їх зберігання, обробки та передачі; повідомлення – форма подачі інформації – сукупність логічно пов’язаних відомостей, що представляють для споживача єдине ціле.
Технічні засоби ІАР Включають: інформаційні картки, каталоги, щоденники, інформаційні та інформаційно-аналітичні системи, системи інформаційного обслуговування, системи штучного інтелекту, експертні системи, АРМ аналітиків тощо.
Інформаційно-логічна система – система, що здатна вирішувати не лише пошук інформації, яка є у наявності, а й отримання інформації шляхом використання правил логічного висновку та умовиводів. Системи штучного інтелекту – автоматизовані системи, що моделюють інтелектуальну діяльність людини: лінгвістичні, процесори, навчаючи системи, експертні системи, Сі ДІР.
Фахівці називають основними професійними рисами керівника “аналітичність мислення, здатність до прогнозування ситуацій і результатів діяльності” [47, С. 94]; “здатність відбирати, систематизувати, аналізувати та узагальнювати інформацію” [9, С. 331]; “здатність розкласти проблему на складові частини, визначити і чітко сформулювати головні в даний період діяльності системи, визначити значущість кожного із змінних факторів, умов, проміжних результатів і таким чином здійснити комбінацію складових елементів з метою прийняття рішення з даної проблеми; здатність до дослідження протиріч у спостережуваних фактах, співставлення різних явищ і до виявлення характеру зв’язку між цими явищами” [88, С. 12].
Серед п’яти ключових компетенцій менеджера виділяють: інформаційну компетенцію (здатність побудови ефективної системи інформаційних ресурсів, необхідної для формування інформаційно-правової основи прийняття управлінських рішень; здатність визначення затребування певного інформаційного ресурсу в межах оперативного та стратегічного управління організацією) та аналітичну компетенцію (здатність обумовленої оцінки ефективності запропонованої для використання системи інформаційних ресурсів; здатність об’єктивної оцінки позитивних та негативних аспектів кожного компоненту системи інформаційних ресурсів; здатність здійснення оперативної аналітичної оцінки інформаційних потоків, отриманих від кожного компоненту інформаційної системи; уміння оперативно й ефективно здійснювати аналітичне співставлення інформаційних потоків, що виходять від кожного компонента системи інформаційних ресурсів; здатність формулювання на основі отриманої інформації комплексних аналітичних висновків; здатність інтерпретувати, систематизувати, критично оцінювати і використовувати отриману інформацію в контексті вирішуваного управлінського завдання або проблеми) [82, С. 2].
Для менеджера-аналітика важливими є процеси одержання, накопичування, обробки і передавання інформації, оскільки:
O інформаційно-аналітична діяльність дозволяє зібрати дані в цілісну картину про те, що відбувається, й спрогнозувати на перспективу дії різних факторів, структур, груп інтересів [60, С. 7];
O аналітична діяльність забезпечує інформацією всі етапи управлінського циклу, підготовку, прийняття управлінських рішень і контроль за їх реалізацією [69, С. 27];
O інформаційно-аналітична робота забезпечує стадії визначення проблем системи управління та їх аналіз; підготовку та прийняття управлінського рішення; контроль за його виконанням та оцінку його ефективності [64, С. 7].
Таким чином, інформаційно-аналітична робота виявляється важливою складовою праці управлінського персоналу, є передумовою прийняття ефективних управлінських рішень.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)