Основи держави і права України – Ортинський В. Л. – Екологічні обов’язки громадян
Екологічним правам громадян кореспондуються й екологічні обов’язки. Екологічні обов’язки людини і громадянина передбачені у низці нормативно-правових актів.
Конституція України у ст. 66 встановила обов’язок кожного не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Ст. 12 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” присвячена обов’язкам громадян України. Відповідно до неї, громадяни України зобов’язані:
А) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
Б) здійснювати діяльність з дотриманням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;
В) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;
Г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;
Г) компенсувати шкоду, завдану забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.
Громадяни зобов’язані виконувати й інші обов’язки у галузі охорони навколишнього природного середовища згідно з законодавством України. Низку обов’язків щодо раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів конкретизовано у ресурсному законодавстві. Наприклад, згідно зі ст. 10 Закону України “Про тваринний світ”, громадяни зобов’язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлюваних об’єктів тваринного світу, використовувати об’єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, завдану ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Законодавство
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № ЗО. – Ст. 141.
2. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
3. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
4. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
5. Лісовий кодекс України в редакції Закону України від 8 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
6. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
7. Закон України “Про природно-заповідний фонд” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
8. Закон України “Про рослинний світ” від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №22-23, – Ст. 198.
9. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13 липня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 348.
10. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” в редакції Закону від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 252.
11. Закон України “Про тваринний світ” в редакції Закону України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
Література
І. Андрейцев В. І, Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996.
2. Екологічне право України: Підручник для студ. навч. закладів / За ред. В. К. Попова та А. П. Гетьмана X.: Право, 2001.
З. Малишко М. І. Екологічне право України: Навч сіб. – К.: Юридична школа, 2001.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)