Операційний менеджмент – Капінос Г. І. – 6.1.2. Зміст оперативного управління виробництвом
Оперативне управління виробництвом Має на меті забезпечення чіткого виконання заданого плану випуску продукції за кількістю кожної номенклатури і в заданий час на основі раціонального використання виробничих ресурсів, а також за допомогою виявлення та мобілізації внутрішніх виробничих резервів.
Для реалізації мети Підсистема оперативного управління виробництвом вирішує такі завдання:
– комплектне та рівномірне виконання виробничої програми з дотриманням терміну відправки продукції споживачам;
– повне і раціональне використання засобів виробництва і трудових ресурсів;
– ефективне застосування оборотних засобів виробництва;
– розвиток передових форм організації виробництва;
– підтримання гнучкості у виробничій діяльності до коливань зовнішнього середовища;
– забезпечення стабільного рівня матеріально-технічних запасів, обсягу виробництва і зайнятості відповідно до рівня обсягу продажів.
Мета і завдання її реалізації формують зміст діяльності (функції) підсистеми оперативного управління виробництвом:
O виробниче планування як процес вибору лінії поведінки об’єкта управління для досягнення даної мети через розроблення графіків процесу виробництва з визначенням місця і часу виготовлення продукції;
O виробниче управління як процес прийняття рішень щодо визначення послідовності робіт та забезпечення виробничих графіків роботи;
O облік фактичного ходу виробництва як процес контролю, аналізу і виявлення відхилень від заданої планом лінії поведінки об’єкта;
O регулювання ходу виробництва як процес локалізації наслідків відхилень і забезпечення своєчасного виконання основних завдань функціонування виробничих систем.
Іншими словами, можна сказати, що зміст оперативного управління виробництвом полягає:
– у визначенні місця (цех, дільниця, робоче місце) і часу (квартал, місяць, декада, зміна) виготовлення виробів;
– в обліку фактичного часу виробничого процесу;
– у встановленні відхилень від раніше наміченого плану;
– у регулюванні ходу виробництва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного управління.
Оперативне управління виробництвом Являє собою складну організаційно-планову систему, до складу якої входять такі підсистеми: функціональна, поелементна, організаційна.
Функціональна підсистема Визначає коло функцій, які має виконувати система оперативного управління виробництвом у межах певного часу на рівні підприємства.
Поелементна підсистема Характеризує основні елементи системи оперативного управління: склад та кваліфікацію управлінського персоналу; математичне забезпечення завдань планування виробництва; склад та величину комплексу технічних засобів; склад календарно-планових нормативів; планово-облікові одиниці; склад і зміст планово-облікової документації; характер і напруженість інформаційних потоків.
Організаційна підсистема Характеризує побудову системи оперативного управління: на рівні підприємства – виробничо-диспетчерський відділ; на рівні цеху – виробничо-диспетчерське бюро; на рівні виробничої дільниці – планово-управлінський персонал.
Оперативно-календарне планування Здійснюється у три послідовні етапи: об’ємне, календарне, оперативне.
Об’ємне планування Полягає у рівномірному розподілі виробничої програми заводу в об’ємному (трудовому) і натуральному виразі між цехами і дільницями.
Календарне планування – це продовження і розвиток об’ємного планування. Об’єкт планування – окремі вироби, вузли, деталі, деталеоперацій. Його виконують на основі календарно-планових нормативів.
Етап Оперативного планування Передбачає визначення в остаточній формі переліку відповідних назв робіт по всіх робочих місцях і завдань конкретним виконавцям на кожну зміну.
Завершальною стадією оперативного планування є змінно-добове планування, найоперативніша форма планового керівництва. Змінно-добові плани конкретизують завдання на добу.
Оперативне планування здійснюється як у загальнозаводському масштабі, так і в рамках окремих цехів, унаслідок чого виділяють міжцехове та внутрішньоцехове планування.
Міжцехове оперативне планування – це встановлення цехам взаємоузгоджених виробничих завдань і забезпечення їх виконання.
У функції Внутрішньоцехового планування Входить організація виконання виробничих завдань, встановлених для цеху, через їх деталізацію та доведення до виробничих дільниць і окремих робочих місць.
Оперативне планування пов’язане з первинним обліком виготовлення продукції та рухом виробничого процесу. У процесі виконання плану треба постійно здійснювати оперативний облік, контроль і поточне оперативне регулювання ходу виробництва.
Оперативний облік необхідний для координації і регулювання роботи виробничих підрозділів, запобігання та усунення можливих відхилень від графіків для рівномірного і комплексного виконання плану.
Регулювання ходу виробництва полягає в усуненні відхилень від плану, ліквідації збою та відновлення ходу виробничого процесу згідно з календарним графіком.
Централізований оперативний контроль і оперативне регулювання ходу виробництва має назву Диспетчерування.
Диспетчерування Передбачає неперервність нагляду і контролю за ходом виробництва на основі точної інформації про фактичне виконання планів-графіків змінно-добових завдань і про всі відхилення від плану.
Загальні вимоги до системи оперативного управління
O наукова обгрунтованість системи оперативного управління виробництвом передбачає обгрунтованість вибору елементів системи (планово-облікових одиниць і періодів); вибір і розрахунок календарно-планових нормативів; побудову об’ємних і оперативно-календарних планів; системи контролю і регулювання виробництва; достовірність вихідних даних;
O оптимальність управлінських рішень – це вибір із множини таких рішень, які забезпечують мінімум чи максимум цільової функції при обмеженні на ресурси. Показниками оптимальності можуть бути: рівномірність завантаження підрозділів (робочих місць), тривалість виробничого циклу, величина незавершеного виробництва;
O точність управлінських рішень – це ступінь відхилення фактичних показників і параметрів виробництва від раніше прийнятих. Чим менше таких відхилень, тим вищі точність, стабільність і надійність роботи виробничих підрозділів.
Оперативність управлінських рішень – це своєчасність передачі початкової інформації про хід виробництва, швидке її опрацювання, своєчасне прийняття необхідних рішень і вплив на хід виробництва.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)