Операційний менеджмент – Капінос Г. І. – 3.4. Особливості операційних (виробничих) систем
Операційні системи належать до категорії складних і мають такі характерні Особливості:
1. Складаються з великої кількості підсистем і елементів Разом з тим кожна з них є єдиною системою, що складається з технічних засобів, програмно-обчислювального та інформаційного забезпечення, персоналу, який обслуговує систему під час її функціонування.
2. Операційні системи залежно від типу і структури побудови мають складну мережу передачі інформації (рис. 3.4): проста кільцева, радіально-кільцева, проста гратчаста, складна гратчаста, місткова, з перехресними зв’язками [74].
Рис. 3.4. Типові структури передачі інформації в операційних системах: – проста кільцева; б – радіально-кільцева; в – проста гратчаста; г – складна гратчаста; д – місткова; е – з перехресними зв’язками
3. Операційні системи вирішують комплекс різноманітних функціональних завдань, зокрема:
– управління підготовкою виробництва;
– техніко-економічне забезпечення;
– оперативне управління виробництвом;
– управління кадрами;
– управління фінансами;
– управління інноваціями тощо.
4. Схема підпорядкованості ланок операційних систем, як правило, ієрархічна, тобто в системі існують верхні, нижні та середні ланки.
5. Операційні системи мають загальну мету: створення “продукції” з одночасним представленням послуг на ринку споживачів.
6. Існування “зони обслуговування”, чи сегмента ринку, для кожної операційної системи.
На рисунку 3.5 представлені типові структури управління.
Рис. 3.5. Типові структури ієрархічного управління в операційних системах: а – симетрична; б – асиметрична; в – з обходом через ранг (рівень)
7. Залежність показників функціональної ефективності від структури операційної системи і технології її функціонування при одночасному глибокому взаємозв’язку всіх характеристик [75].
До Властивостей Операційних систем належать:
– нестандартність окремих параметрів системи і стохастичність їх поведінки (тобто випадкову або ймовірну природу, що не дає змоги точно передбачити процеси і зміни);
– унікальність і непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах і водночас наявність у ній граничних можливостей, що визначаються ресурсами;
– здатність змінювати свою структуру та формувати варіанти поведінки;
– спроможність протистояти ентропійним (тим, що руйнують систему) тенденціям;
– здатність адаптуватися до зміни умов зовнішнього середовища;
– здатність і прагнення до цілеутворення, тобто спроможність до формування цілей всередині системи [47].
Розглянуті особливості операційних систем потребують особливого підходу у разі дослідження їхнього функціонування, проектування і модернізації. Від розуміння операційної системи цілком, як внутрішніх, так і зовнішніх її функцій, структури передавання інформації та управління системою залежить можливість операційного менеджера приймати “корисні” рішення, що підвищують життєздатність і продуктивність, ефективність і раціональність останньої [75].
Отже операційній системі притаманні названі загальні характеристики економічних систем. Крім них виробничі (операційні) системи мають ряд особливих характеристик, серед яких виділяють:
– відкритість – наявність матеріального, енергетичного, інформаційного обміну із зовнішнім середовищем;
– складність, Яка обумовлена її основними елементами (працівники, засоби і предмети праці), цілеспрямованістю, поліструктурністю, відкритістю, альтернативністю зв’язків, великою кількістю здійснюваних у системі процесів;
– гомеостатичність – спроможність підтримувати стан внутрішньої рівноваги при зміні параметрів зовнішнього середовища, тобто здатність змінювати свою структуру і формувати варіанти поведінки, здатність протистояти ентропійним (таким, що руйнують систему) тенденціям, здатність адаптуватися до змінних умов;
– поліструктурність – одночасне існування в них підсистем, кожен елемент яких одночасно входить у кілька підсистем і функціонує відповідно до їхніх вимог;
– цілеспрямованість Означає здатність виробляти необхідну продукцію та послуги;
– Нестаціонарність (мінливість) окремих параметрів системи і стохастичність її поведінки;
– Паралельність виконання операцій Технологічного процесу;
– Пропорційність Окремих частин системи та підсистем;
– безперервність Виробничого процесу;
-ритмічність, прямоточність Виробничого процесу.
Ці особливості визначають конкретні форми організації виробництва, які відрізняються одна від одної переважно характером зв’язків між елементами системи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)