Національна економіка – Мельникова В. І. – 12.2. Міжнародні торговельні відносини і ефективність поділу праці. Теорії міжнародної торгівлі
Вирішальну роль в економічних відносинах між державами відіграє міжнародна торгівля.
Міжнародні торговельні відносини – це форма економічних відносин за рахунок експорту-імпорту товарів і послуг національних економік різних країн.
Загальна сума експорту й імпорту становить товарообіг із зарубіжними країнами.
Фактори, що обумовлюють необхідність міжнародної торгівлі:
1. Поділ праці, що потребує обміну товарами.
2. Нерівномірність розподілу й забезпеченості економічними ресурсами різних країн (наприклад, Бразилія: тропічний клімат, родючі землі, багато дешевої робочої сили. Все це дає змогу виробляти дешеву каву й інші тропічні культури.)
3.Наявність різного рівня ефективності технологій у різних країнах. Наприклад, Японія завдяки висококваліфікованій робочій силі спеціалізується на виробництві трудомісткої продукції (радіоапаратури й ін.). Австралія – власниця величезних земельних ресурсів, але не має достатньої кількості робочої сили й капіталу, отже спеціалізується на виробництві пшениці, м’яса, вовни.
У світі немає жодної країни, що не змогла б знайти свого місця на світовому ринку.
Значна кількість багатих країн досягли благополуччя саме завдяки активній участі в міжнародній торгівлі. Тому очевидно, що міжнародна торгівля має величезне значення, яке полягає в такому:
– подоланні обмеженості національної ресурсної бази;
– розширенні місткості внутрішнього ринку і установленні зв’язку національного ринку зі світовим;
– збільшенні масштабів виробництва й створенні нових робочих місць.
Обсяг міжнародної торгівлі виражається показниками експорту, імпорту товарів і послуг. Відношення кожного з цих показників до ВНП показує їхнє місце в національній економіці й загальну динаміку зростання.
Розрізняють такі види міжнародної торгівлі:
1. Традиційна – торгівля між суб’єктами різних національних економік за традиційними правилами, тобто за формою Т-Г (згідно з попитом і пропозицією).
2. Торгівля продукцією в межах кооперації – спосіб реалізації продукції між суб’єктами міжнародної виробничої кооперації.
3. Зустрічна торгівля – сукупність міжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується відповідною зворотною поставкою товарів, з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій.
Вигідність міжнародної торгівлі різними економічними школами оцінювалася по-різному. Розглянемо основні економічні теорії розвитку міжнародної торгівлі.
Теорія світової торгівлі з XVI до XVII століття формувалася як теорія меркантилізму. Меркантилісти багатство країни вимірювали золотом (експорт, імпорт). Сучасні теорії міжнародної торгівлі беруть початок від класичної політекономії А. Сміта й Д. Рікардо – теорії порівняльних переваг.
Сучасною модифікацією цієї теорії є теорія співвідношення факторів виробництва. Країни по-різному наділені цими факторами – землею, працею, капіталом. Країнам з дешевою робочою силою вигідно виготовляти трудомісткі товари і їх експортувати, країнам з надлишком капіталу – капіталомісткі товари і їх експортувати, а ввозити трудомісткі.
Сучасну структуру світової торгівлі й торговельну політику допомагають пояснити концепції незалежності, взаємозалежності й залежності.
Повна незалежність – це відсутність потреби в деяких товарах, послугах і технологіях у певній країні.
Взаємозалежність – миттєве реагування торговельних партнерів на торговельні змінення й зв’язки на основі взаємних потреб. Занадто велика залежність призводить до того, що одна країна стає залежною від змінень, що відбуваються в інших країнах.