Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – 2.2. Структура міжнародної торгівлі
Важливою характеристикою міжнародної торгівлі є її географічна й товарна структура, тобто структура з точки зору географічного розподілу і товарного наповнення.
Географічна структура міжнародної торгівлі – це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, створеними за територіальною або організаційною ознакою.
Територіальна географічна структура узагальнює дані про масштаби міжнародної Торгівлі країн, що належать до однієї частини світу або укрупненої групи країн (розвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою).
Організаційна географічна структура узагальнює дані про міжнародну торгівлю або між країнами, що належать до інтернаціональних торговельно-політичних об’єднань, або торгівлю між країнами, що виділені в певну групу за вибраним критерієм (країни – експортери нафти, країни – цілковиті боржники тощо).
Географічна структура міжнародної торгівлі сформувалася під впливом світогосподарського поділу праці, тобто поглибленого міжнародного поділу праці й розвитку науково-технічної революції (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Географічна структура світової торгівлі товарами за окремими регіонами в 2005р.
| Експорт | Регіон | Імпорт | ||
| Обсяг | Обсяг | |||
| Млрд дол. | % | Млрд. дол. | % | |
| 10330 | 100,0 | Світ | 10300 | 100,0 |
| 1505 | 14,6 | Північна Америка | 2275,4 | 22,1 |
| 349 | 3,4 | Латинська Америка | 381 | 3,7 |
| 2484 | 24,0 | Західна Європа | 2527 | 24,5 |
| 2290 | 22,2 | Європейський Союз | 2335 | 22,7 |
| 345 | 3,3 | СНД | 268 | 2,6 |
| 129 | 1,2 | Центр, та Східна Європа | 159 | 1,5 |
| 245 | 2,4 | Російська Федерація | 125 | 1,2 |
| 172,2 | 1,7 | Африка | 134 | 1,3 |
| 460,2 | 4,5 | Середній Схід | 317,1 | 3,1 |
| 1671 | 16,2 | Азія | 1544 | 15,0 |
| 550,5 | 5,3 | Японія | 451,1 | 4,4 |
| 752,2 | 7,3 | Китай | 631,8 | 6,1 |
| 1996,6 | 19,3 | Малайзія, Гонконг, Північна та Південна Корея | 3485,3 | 33,8 |
Перше місце за обсягом експорту на світовому ринку посідає Західна Європа (24%), друге належить азіатським НІК – Північній та Південній Кореї, Гонконгу, Малайзії (19,3%), третє займають інші країни азіатського регіону (16,2%). За обсягом імпорту регіони розподілилися таким чином: І місце – НІК (33,8%), II місце – Західна Європа (24,5%) і III місце – Північна Америка (22,1%).
Внесок у світову торгівлю регіонів Латинської Америки, Середнього Сходу та Африки незначним. Країни Центральної Європи, як і країни СНД, також відіграють не значну роль у міжнародній торгівлі, їх зовнішні економічні зв’язки знаходяться в стадії формування.
Товарна структура міжнародної торгівлі формується під впливом конкурентних переваг, котрі мас народне господарство країни. Конкурентні переваги є у випадках, коли в країні ціни на експортні товари (або внутрішні ціни) нижчі від світових. Відмінності в цінах зумовлені різними витратами виробництва, котрі залежать від двох груп чинників.
Першу групу чинників формують природні конкурентні переваги. До них відносяться природно-географічні: клімат, наявність мінеральних копалин, родючість грунтів тощо.
Другу групу (соціально-економічних) формують набуті конкурентні переваги. Ці чинники характеризують науково-технічний і економічний рівень розвитку країни, її виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, виробничу та соціальну інфраструктуру, масштаби науково-дослідних робіт. Вони визначають конкурентні переваги, що були надбані в процесі розвитку народного господарства.
У торгівлі товарами характерною тенденцією є зростання частки ваги торгівлі продукцією обробної промисловості (близько % вартісного обсягу світового експорту) і скорочення частки сировини й продовольства (близько %). У продукції обробної промисловості провідне місце належить устаткуванню і транспортним засобам (близько 50% експорту товарів цієї групи), а також хімічним товарам, чорним та кольоровим металам, текстилю. Серед сировини та продовольчих товарів найбільшу роль відрізняють продовольство й напої, мінеральне паливо та інша сировина (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Зростання обсягів світового товарного експорту і виробництва за основними групами товарів %
| 1990 | 1997 | 1998 | 1999 | 2005 | |
| Гірничодобувна промисловість | 1,5 | 3,5 | 1,5 | -2,5 | 3,5 |
| Експорт мінеральної сировини | 4,0 | 9,5 | 4,0 | -1,5 | 0,5 |
| Обробна промисловість | 2,5 | 5,5 | 2,5 | 3,5 | 6,0 |
| Експорт продукції обробної промисловість | 7,5 | 12,0 | 5,0 | 7,0 | 14,5 |
| Світове товарне виробництво | 2,5 | 4,5 | 2,0 | 2,5 | 4,8 |
| Світовий товарний експорт | 7,0 | 11,0 | 5,0 | 5,0 | 8,0 |
| Світовий ВВП | 2,0 | 3,5 | 2,0 | 3,0 | 4,3 |
У світовій торгівлі товарними видами продукції найвищі показники зростання мають паливні види продукції (п’ятидесятивідсоткове зростання, або до 630 млрд дол.) та офісне устаткування (двадцятевідсоткове зростання, або до 940 млрд дол.).
В той час, як згадані види продукції досягли найвищого зростання серед усіх основних груп у 90-х роках, частка паливної продукції, яка досягла 10% світової торгівлі в 2005 р., не дуже змінилась порівняно з рівнем 1990 р. Світовий експорт сільськогосподарської продукції досяг найменшого показника зростання серед всіх інших категорій У 2005 році (він підвищився на 2% і досяг 650 млрд дол.); внаслідок цього його частка у світовій торгівлі товарами впала до рекордно низького рівня – 9%.
Товарна структура в розрізі регіонів характеризується даними таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Структура світового товарообігу
| Регіон | Сільське господарство | Добувна промисловість | Обробна промисловість | Разом | ||||
| Млрд дол | % | Млрд дол | % | Млрд дол | % | Млрд дол | % | |
| Західна Європа | 237,9 | 11,0 | 143,1 | 6,6 | 1785,1 | 82,4 | 2166,1 | 100 |
| Азія | 113,6 | 8,4 | 92,1 | 6,8 | 1143,3 | 84,8 | 1349,0 | 100 |
| Північна Америка | 110,4 | 12,8 | 61,5 | 7,2 | 687,9 | 80,0 | 859,8 | 100 |
| Латинська Америка | 68,8 | 24,7 | 64,7 | 23,3 | 114,6 | 60 | 278,1 | 100 |
| Центральна та східна Європа, країни Балтії та СНД | 21,9 | 12,6 | 53,9 | 30,9 | 98,7 | 56,5 | 174,5 | 100 |
| Африка | 21,7 | 18,9 | 59,5 | 51,8 | 33,6 | 29,3 | 114,8 | 100 |
| Близький Схід | 5,7 | 3,5 | 122,8 | 75,5 | 34,1 | 21,0 | 162,6 | 100 |
| Разом | 579,9 | 11,4 | 597,6 | 11,7 | 3927,3 | 76,9 | 5104,8 | 100 |
Наведені в таблиці дані свідчать про взаємозв’язки між рівнем економічного розвитку країн і структурою їх зовнішньоторговельного обігу. Так, для країн Західної Європи, Північної Америки та Азії, які відносяться до промислово розвинутих і нових індустріальних країн і в яких переважають набуті конкурентні переваги, в структурі експорту переважає продукція обробної промисловості (понад 4/5 обсягу зовнішньоторговельного обігу). А в країнах Близького Сходу та Африки, які володіють багатими природними ресурсами, досить висока частка видобувної промисловості. Європейські країни з перехідною економікою інтенсивно використовують свої природні конкурентні переваги, а тому в їхній товарній структурі, що відрізняється від середніх світових показників, висока частка продукції добувних галузей промисловості (відхилення від середнього показника становить +19,2 пункти) і порівняно низька – продукції обробної промисловості (відхилення від середнього показника становить +20,4 пункти).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)