Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях – Козак Ю. Г. – 1.1.5. Яка існує класифікація товарів?
Ринки можуть класифікуватися за різними ознаками. Загально визнана – класифікація, яка наведена у таблиці 1.5 [12, с. 23-25]. В основу класифікації ринків покладені наступні ознаки.
1.1.5. Яка існує класифікація товарів?
В основу класифікації товарів можуть бути покладені різні ознаки: міжнародна мобільність, призначення, терміни використання, рівень попиту і ціна, характер споживання і ступінь обробки, спосіб виготовлення [12, с. 26-27; 33, с. 19-20].
Міжнародна мобільність. Для визнання торгівлі міжнародною, продажі товару – експортом, а купівлі – імпортом необхідно, щоб товар перетнув кордон держави і даний факт був зареєстрований у відповідній звітності. При цьому немає значення, змінює товар власника чи ні. Так, наприклад, якщо телевізор продано (передано) японською компанією своїй філії в Україні, він вважається експортом Японії і Імпортом України, незважаючи на те, що власником товару залишилась японська компанія.
В міжнародній економіці товар розглядається не як продукт виробництва, а як об’єкт попиту і пропозиції.
Товар (послуга) стає таким за таких умов:
Якщо він комусь потрібен;
❖ якщо на нього спрямовані дві основні сили ринкової економіки – попит і пропозиція;
❖ якщо хоча б одна з цих сил (попит і пропозиція) діють із-за рубежу. Здатність виготовити продукт для внутрішнього ринку не означає, що він буде визнаний товаром на світовому ринку, тобто його куплять за рубежем. Товари можуть не продаватись за рубежем з таких причин:
❖ у зв’язку з їх неконкурентоспроможністю;
❖ через початкову неможливість поставити їх на зовнішній ринок;
❖ через їх принципову неторгівність.
Виходячи з міжнародної мобільності, товари поділяються на “ринкові”, тобто, на такі, що торгуються (РТ) і на “неринкові”, такі, що не торгуються (НТ).
“Ринкові товари” – товари, котрі можуть пересуватися між різними країнами.
“Неринкові товари” – товари, котрі споживаються в тій самій країні, де і виробляються, і не переміщуються між країнами.
Головні відмінності між “ринковими” товарами і “неринковими” товарами показані в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6. Відмінності між РТ та НТ за основними ознаками
Ознака | “Ринкові” товари | “Неринкові” товари |
Ціни | Визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на світовому ринку і знаходяться під впливом попиту і пропозиції на них як всередині країни, так і за рубежем. | Визначаються співвідношенням попиту і пропозиції на національному ринку. Коливання цін на такі товари в інших країнах не мають значення. |
Підтримання внутрішнього балансу попиту і пропозиції. | Підтримання балансу не особливо істотне, оскільки недостатність внутрішнього попиту можна компенсувати збільшенням попиту за кордоном, а нестачу внутрішнього споживання – збільшенням поставок іноземних товарів. | Підтримання балансу дуже важливо. 3 його порушенням можливі соціально-економічні диспропорції |
Внутрішні ціни | Їх динаміка та рівень слідують за динамікою і рівнем цін в інших країнах. | Вони можуть істотно відрізнятись під цін інших країн, а їх зміна може не призводити до зміни зарубіжних цін на такі товари. |
До “ринкових” товарів, як правило, відносяться наступні групи товарів: сільського господарства, полювання, лісового господарства, рибальство, товари видобувної й обробної промисловості; до “неринкових” – комунальні послуги і будівництво, оптова і роздрібна торгівля, ресторани, готелі, оборона, соціальні послуги, охорона здоров’я, суспільні роботи і т. п.
Розподіл товарів на “ринкові” і “неринкові” багато в чому залежить і від транспортних витрат на їх переміщення за рубіж і від торгівельних бар’єрів, що існують на цьому шляху. Скорочення транспортних витрат у зв’язку з розвитком технології призводить до збільшення кількості “ринкових” товарів, а зростання державного протекціонізму відповідно призводить до їх скорочення.
“Ринкові” товари поділяються на експортовані й імпортовані (див. рис. 1.1).
Рис. 1.1. Класифікація “ринкових” товарів
Призначення
За цією ознакою товари поділяються на:
❖ товари споживчого попиту, що призначені для особистого споживання, індивідуального використання і відрізняються широкою номенклатурою та асортиментом (телевізори, холодильники, пральні машини, відеомагнітофони, автомобілі і т. д.);
❖ товари виробничого, призначення, що використовуються в процесі виробництва інших товарів та визначають специфіку конкретної галузі виробництва (технологічне устаткування) чи мають загальне призначення (мотори, крани). До них також відносяться транспортні засоби і пристрої, застосовувані у виробничому процесі
Термін використання
Товари поділяються на товари короткострокового і тривалого використання.
Рівень попиту і ціна
За даною ознакою товари класифікуються на:
❖ товари повсякденного попиту, що придбаваються систематично, орієнтуючись на певні якісні характеристики;
❖ товари вибіркового попиту, що придбаваються після порівняння з аналогічними товарами відносно ступеня задоволення потреб, рівня якості, ціни і т. п.;
* престижні товари, що мають унікальні властивості, які визначаються модою, підвищеною комфортабельністю;
* предмети розкоші, що задовольняють індивідуальні потреби людей з великими коштами, які значно перевищують їх повсякденні потреби.
Характер споживання і ступінь обробки
Це – сировина, напівфабрикати, готові вироби, комплектуючі вироби, деталі.
Спосіб виготовлення
Продукція поділяється на стандартну (випускається для невідомого кінцевого споживача) і унікальну (виробляється на основі попередніх замовлень покупця і виготовляється з урахуванням погоджених заздалегідь між постачальником і покупцем техніко-економічних параметрів).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)