Логіка – Конверський А. Є. – 2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези.
Існує три види спростування:
1) Спростування тези;
2) Спростування аргументів;
3) Спростування демонстрації. Розглянемо кожний вид спростування по черзі.
А) Спростування тези.
Спростування тези це логічна операція, завдяки якій встановлюється хибність тези.
Існують такі способи спростування:
А) спростування тези фактами;
Б) спростування тези шляхом доведення істинності нової тези;
В) спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
1) Спростування тези фактами.
Відомо що спростувати що-небудь легше ніж довести. Досить одного факту щоб відкинути загальновизнане положення.
Розглянемо універсальне положення: “Будь-який метал тоне у воді”. Для спростування цього положення досить знайти один метал, який не тоне у воді. Таким металом є літій. Отже, істинним буде судження “Деякі метали не тонуть у воді”.
Візьмемо загальне судження “Будь-яка сучасна європейська держава має республіканську форму правління”. Але фактом є існування в Англії конституційної монархії. Тому визнаємо істинним положення “Деякі європейські держави не мають республіканської форми правління.”
На перший погляд здається, що спростування фактами тези є самим надійним способом. Але це не завжди так. По-перше отримати факт який би відкидав тезу надзвичайно важко. По-друге, часто вимагають, щоб факт не тільки повторювався, але й його можна було відтворити.
2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези.
В основі цього способу спростування лежить закон виключеного
Третього: “Із двох суперечливих суджень, одне обов’язково істинне, а друге обов’язково хибне.” Досить у ході дискусії довести, що істинною є нова теза, як попередня буде відкинута. Хід такого спростування такий.
Потрібно спростувати тезу: “Всі суспільно небезпечні діяння є злочином”.
Для цього ми висуваємо нову тезу “Не всі суспільно небезпечні діяння є злочином”.
Знаходимо аргументи для нової тези посилаючись нате, що
А) “Суспільно небезпечні діяння вчинені неосудними особами не є злочином”;
Б) “Суспільно небезпечні діяння вчинені малолітніми особами не є злочином”.
Таким чином, визнаємо істинною тезу: “Деякі суспільно небезпечні діяння не є злочином” і одночасно хибність попередньої тези.
3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності.
Процедура спростування тези таким способом передбачає такі кроки:
1. Вводиться припущення, що наявна тези істинна;
2. Із прийнятої тези виводять наслідок.
3. Застосовують правило умовно-категоричного силогізму. “Якщо наслідок хибний, то основа буде хибною”.
Наприклад, маємо тезу: “На Венері можливе органічне життя”. Припустимо, що спростовувана теза є істинною.
Якщо на Венері можливе життя, то температурні показники і показники тиску на поверхні Венери повинні співпадати із Земними. Але температура поверхні Венери дорівнює 4 700 – 4800, а тиск – 9597 атмосфер.
Отже, органічне життя на Венері неможливе. Розглянемо інший приклад.
У справі про крадіжку автомобіля обвинувачуваний зізнався, що автомобіль йому подарував його брат, який тривалий час працює за кордоном. Щоб спростувати це зізнання слідчий припустив, що воно істинне і вивів із нього наслідок. Якщо автомобіль дарований братом, то брат обвинувачуваного дійсно повинен мати певний достаток для цього. Перевіркою встановлено, що брат ніколи не працював за кордоном, а його прибутки не дозволяють зробити такого дарунку.
На цій підставі (від хибності наслідку) було спростовано зізнання обвинувачуваного.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)