Логіка – Конверський А. Є
Логіка – Конверський А. Є. – Передмова до третього видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника – формування культури мислення, а також встановлює арсенал логічних засобів, які доречні в цьому випадку використовувати. Підручник є своєрідним відображенням досвіду автора
Логіка – Конверський А. Є. – Передмова до другого видання
Пропонований підручник розрахований на студентів нефілософських факультетів. Це визначає основну мету підручника – формування культури мислення, а також встановлює арсенал логічних засобів, які доречні в цьому випадку використовувати. Підручник є своєрідним відображенням досвіду автора
Логіка – Конверський А. Є. – ВСТУП
Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ І. Предмет логіки
Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Визначення логіки як науки
Логіка – одна з найдавніших галузей наукового знання, є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Роль логіки у сучасному світі науки важлива і багатопланова. Зрозуміло, що з часом змінюється орієнтація логічних
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Формальні та змістовні правила міркування
Наведені приклади яскраво свідчать про те, наскільки важливо знати правила та закони мислення і вміти їх застосовувати у практиці міркувань. Отже, фундамент культури мислення складають правила і закони мислення. Недаремно дуже поширеним став термін
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Абстрактне мислення і його характерні особливості
Звернемося до найбільш вживаних визначень логіки як науки: “Логіка – це філософська наука про форми, в яких протікає людське мислення, та про закони, яким воно підпорядковується”, “Логіка – наука про форми, закони та методи
Логіка – Конверський А. Є. – 4. Поняття про форму мислення
Знаючи характерні особливості абстрактного мислення, можна дати йому таке визначення. А б с т р а к т н е мислення – це ступінь процесу пізнання, який слідує за чуттєвим пізнанням. Суть цього слідування
Логіка – Конверський А. Є. – 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не будь-яка сукупність понять, суджень, умовиводів дає нам ефективні міркування, а
Логіка – Конверський А. Є. – Закон тотожності
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не будь-яка сукупність понять, суджень, умовиводів дає нам ефективні міркування, а
Логіка – Конверський А. Є. – Закон протиріччя
Коли глибше осягнути зміст закону тотожності, то стає очевидним, що із його змісту випливає така вимога до процесу міркування: Не можуть бути одночасно істинними два судження, з яких одне дещо стверджує про предмет, а
Логіка – Конверський А. Є. – Закон виключеного третього
У тій же “Метафізиці” Арістотель формулює ще один закон логіки – закон виключеного третього: “однаковим чином нічого не може бути по середині між двома суперечливими (один одному) судженнями, але про один (суб’єкт) кожен окремий
Логіка – Конверський А. Є. – Закон достатньої підстави
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей закон був відкритий і сформульований значно пізніше перших трьох, а саме у ХУП ст. Готфрідом Лейбніцем.
Логіка – Конверський А. Є. – 6. Істинність і формальна правильність в міркуванні
Огляд головних законів логіки цілком виправдано завершує характеристика закону достатньої підстави. Це зумовлено двома причинами. По-перше, історично цей закон був відкритий і сформульований значно пізніше перших трьох, а саме у ХУП ст. Готфрідом Лейбніцем.
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ II. Mислення і мова
1. Визначення мови Наведений аналіз предмета логіки як науки свідчить про те, що логіка вивчає форми мислення та відношення між ними. Ф о р м и м и с л е н н я
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Визначення мови
1. Визначення мови Наведений аналіз предмета логіки як науки свідчить про те, що логіка вивчає форми мислення та відношення між ними. Ф о р м и м и с л е н н я
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Поняття знака. Види знаків
Отже, з наведеного визначення мови випливає, що головним її елементом є знак. Природно виникає запитання: що таке знак? Під з н а к о м розуміють матеріальний об’єкт, який символічно, умовно представляє і відсилає
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Рівні семіотичного аналізу мови
Знакам і знаковим системам притаманні різні відношення. По-перше, це відношення між знаками у знаковій системі, яке називається синтаксичним (від грецького sintaxis – складання, побудова, порядок). По-друге, між знаком та об’єктом і знаковою системою об’єктів
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена створювати спеціальні засоби, які б дали можливість вилучити з природної
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Поняття формалізації
1. Поняття формалізації Оскільки лінгвістична структура природної мови не збігається з логічною структурою форм і законів мислення, які втілюються в цій мові, логіка вимушена створювати спеціальні засоби, які б дали можливість вилучити з природної
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов
Як уже зазначалося, прогрес у сучасній науці, особливо в логіці, значною мірою пов’язаний із застосуванням формалізованої мови. Але надаючи переваги формалізованій мові над природною, треба підкреслити, що свого сучасного вигляду вона набула не одразу.
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Структура формалізованої мови
Щоб характеризувати мову логіки потрібно знову звернутися до визначення предмета логіки (тим більше, що мова логіки є її методом). Буквально суть предмета логіки полягає в тому, що логіка нам говорить про те, що з
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а опосередковано, через мову (чи природну, чи мову науки). І першою турботою логіки є
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Поняття семантичної категорії
1. Поняття семантичної категорії Визначаючи предмет і метод логіки, ми підкреслювали, що логіка вивчає форми і закони мислення не безпосередньо, а опосередковано, через мову (чи природну, чи мову науки). І першою турботою логіки є
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Характеристика дескриптивних термінів
Розглянемо види дескриптивних і логічних термінів. Дескриптивні терміни поділяються на: – терми, – предикатори, – функціональні знаки. До логічних термінів відносять зв’язок між дескриптивними термінами в середині висловлювання, зв’язки між висловлюваннями, кількісні характеристики дескриптивних
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Визначення логічних термінів
Таким чином, розгляд групи семантичних категорій, яку називають дескриптивними термінами, показує, що вони фіксують головні типи мислиннєвих структур, із яких будується процес міркування. Самі ж логічні зв’язки, відношення, що мають місце у процесі міркування,
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ V. Елементи теорії імен
1. Ім’я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів мисленнєвих структур їх властивостей і відношень вони є. Але вирази природної мови можна розглядати
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Ім’я, смисл, значення
1. Ім’я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів мисленнєвих структур їх властивостей і відношень вони є. Але вирази природної мови можна розглядати
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Види імен
1. Ім’я, смисл, значення Семантичний аналіз природної мови дав змогу здійснити типологію мовних виразів відповідно до того, носіями яких видів мисленнєвих структур їх властивостей і відношень вони є. Але вирази природної мови можна розглядати
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Принципи відношення іменування
Процес вживання імен не є довільним. Хоча, на перший погляд, здається, що це саме так. Справді, зіставлення якогось імені з предметом повністю залежить від людини, яка користується цим іменем, але при всьому цьому потрібно
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов’язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття “пропозиційна функція”. Термін “пропозиційна функція” ввів в логіку Б. Рассел. Поняттю пропозиційна функція передує поняття функції в математиці.
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Поняття функції
1. Поняття функції Завершуючи розгляд питань, пов’язаних з логічним аналізом природної мови, зупинимося на визначенні поняття “пропозиційна функція”. Термін “пропозиційна функція” ввів в логіку Б. Рассел. Поняттю пропозиційна функція передує поняття функції в математиці.
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Види функцій
Оскільки значеннями пропозиційних функцій є висловлювання, що виражають судження, їх називають функціями висловлювання. Є три види пропозиційних функцій: – предикати, – вантори, – логічні сполучники. Усі види пропозиційних функцій мають однакові значення (ними є
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ VII. Історичний характер логіки як науки
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб осягнути цю єдність, цілісність логіки варто спинитися на основних історичних етапах її
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Логіка стародавньої Індії
1. Логіка стародавньої Індії Аналізуючи предмет і метод логіки, зазначалося, що логіка є єдиною наукою при всій різноманітності систем, учень, шкіл. Щоб осягнути цю єдність, цілісність логіки варто спинитися на основних історичних етапах її
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції
Логіка Стародавньої Греції досягла найбільшого розквіту завдяки діяльності Арістотеля, одного з найвидатніших античних вчених. У деяких працях, присвячених творчості Арістотеля, його називають іменем “Стагиріт”, яке походить від назви міста, де він народився (Стагир). Арістотель
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Логічне вчення Арістотеля
Критично аналізуючи відкриття з логіки своїх попередників, Арістотель ставить за мету створити таку науку про мислення, яка б грунтувалася на стійких об’єктивних принципах і не допускала свавілля у процесі міркування. Такими принципами у процесі
Логіка – Конверський А. Є. – 4. Особливості логіки стоїків
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою “логіка стоїків”. Представниками цієї школи є Зенон, Хрізіпп, Діодор, Стільпон, Евбулід, Філон. Логіка стоїків заклала підвалини одного з розділів
Логіка – Конверський А. Є. – 5. Особливості схоластичної логіки
Суттєвий внесок у розвиток логіки зробили представники мегаростоїчної школи, логічне вчення яких відоме під назвою “логіка стоїків”. Представниками цієї школи є Зенон, Хрізіпп, Діодор, Стільпон, Евбулід, Філон. Логіка стоїків заклала підвалини одного з розділів
Логіка – Конверський А. Є. – 6. Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона
Першим, хто фундаментально виступив проти схоластичної логіки, і, зокрема, проти схоластизованої силогістики, був Френсіс Бекон (1561-1626 рр.). Він вважав, що логіка повинна давати нове знання, бути логікою відкриттів. Цього не здійснила логіка Арістотеля з
Логіка – Конверський А. Є. – 7. Сучасна формальна логіка – другий етап у розвитку логіки як науки
Логіка як наука є єдиною теорією. Ця єдність обумовлена тим, що і для традиційної, і для сучасної логіки предмет і метод залишаються одними і тими самими. Відмінність полягає лише в тому, що в сучасній
Логіка – Конверський А. Є. – Розділ VIII. Поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня (буденний рівень міркування чи науковий) реалізується і існує в трьох
Логіка – Конверський А. Є. – 1. Визначення поняття
Процес мислення незалежно від спрямованості (чи міркуємо ми про юридичні норми, чи про числа, чи про історичні події і т. ін.), незалежно від рівня (буденний рівень міркування чи науковий) реалізується і існує в трьох
Логіка – Конверський А. Є. – 2. Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті
Із наведеного визначення очевидно, що при аналізі поняття логіка бере за мету розглянути не конкретні, змістовні ознаки, що мисляться у понятті, а дослідити особливості поняття як своєрідної форми мислення. Тому для логіки має сенс
Логіка – Конверський А. Є. – 3. Мовні засоби виразу поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв’язок з мовою. Тобто, мовною формою понять в природній мові є слова і словосполучення. Зв’язок
Логіка – Конверський А. Є. – 4. Зміст поняття
Оскільки поняття є форма абстрактного мислення, то для нього, як для абстрактного мислення в цілому, характерна така ознака як зв’язок з мовою. Тобто, мовною формою понять в природній мові є слова і словосполучення. Зв’язок
Логіка – Конверський А. Є. – 5. Обсяг поняття. Елементи теорії множин
Зупинимося на другому елементові логічної структури поняття, на обсязі поняття. Об с я г о м поняття називається множина предметів, кожен з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття. Наприклад, до обсягу поняття
Логіка – Конверський А. Є. – 6. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття
Оскільки, обсяги понять – це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо поняття “підручник” – х А(х) і поняття “книга” – х В(х). “Якщо
Логіка – Конверський А. Є. – 7. Види понять
Оскільки, обсяги понять – це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо поняття “підручник” – х А(х) і поняття “книга” – х В(х). “Якщо
Логіка – Конверський А. Є. – 8. Зміст поняття та склад злочину
В кримінальному праві існує поняття “склад злочину”, яке відповідає відомому нам тепер терміну “зміст поняття”. В юридичній практиці прийнято говорити не про зміст понять “крадіжка”, “розбій”, “шахрайство” і т. д., а про склад злочину