Логіка – Конверський А. Є | Підручники

Логіка – Конверський А. Є. – 9. Логічні відношення між поняттями

З’ясувавши види понять перейдемо до характеристики логічних відношень між поняттями. Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають основні типи

Логіка – Конверський А. Є. – 10. Логічні операції над поняттями

Л о г і ч н о ю о п ер а ц і є ю над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над

Логіка – Конверський А. Є. – Види дефініцій

У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція: По-перше, відшукує, будує який-небудь предмет, вирізняє його серед інших предметів; По-друге, формує значення для терміну, який

Логіка – Конверський А. Є. – Розділ IX. Судження

1. Загальна характеристика судження Судження – це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: “Судження – це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між

Логіка – Конверський А. Є. – 1. Загальна характеристика судження

1. Загальна характеристика судження Судження – це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: “Судження – це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між

Логіка – Конверський А. Є. – 2. Судження і речення

1. Загальна характеристика судження Судження – це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: “Судження – це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між

Логіка – Конверський А. Є. – 3. Види суджень. Атрибутивні судження

Розглянемо види суджень. Усю множину суджень можна поділити на дві підмножини: прості і складні судження. П р о с т и м називають таке судження у якому жодна логічна частина не є окремим судженням.

Логіка – Конверський А. Є. – 4. Логічні відношення між атрибутивними судженнями

Так як і поняття усю множину суджень можна розділити на дві підмножини: порівнювані судження і не порівнювані судження. П о р і в н ю в а н и м и судженнями називаються такі

Логіка – Конверський А. Є. – 5. Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

У традиційній логіці структура атрибутивних суджень фіксується схемою “Всі S є Р” або символом Asp тощо. Очевидно, що тут поряд з елементами формалізації є фрагменти природної мови, що спричиняє певні вади тлумачення структури атрибутивних

Логіка – Конверський А. Є. – 6. Судження з відношеннями

Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як “відношення”. Наприклад, “Арістотель – сучасник Платона”. Із цього слідує, що в цих судженнях предикат може відноситися до пари, трійки, четвірки і т.

Логіка – Конверський А. Є. – 7. Судження існування

Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як “відношення”. Наприклад, “Арістотель – сучасник Платона”. Із цього слідує, що в цих судженнях предикат може відноситися до пари, трійки, четвірки і т.

Логіка – Конверський А. Є. – 8. Модальні судження

Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як “модальні судження”. М о д а л ь н и м судженням називається таке просте судження, в якому відношення

Логіка – Конверський А. Є. – 9. Запитання

Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як “модальні судження”. М о д а л ь н и м судженням називається таке просте судження, в якому відношення

Логіка – Конверський А. Є. – 10. Види складних суджень

Дамо дефініцію С к л а д н о г о судження: “Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з’єднаних відповідним логічним сполучником”. До складних відносяться: 1) з’єднувальні; 2)

Логіка – Конверський А. Є. – 11. Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці аналогів логічних термінів, якими є слова природної мови: “і”, “або”, “якщо, то”, “невірно, що” тощо.

Логіка – Конверський А. Є. – 12. Логічні відношення між складними судженнями

У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці аналогів логічних термінів, якими є слова природної мови: “і”, “або”, “якщо, то”, “невірно, що” тощо.

Логіка – Конверський А. Є. – Розділ Х. Умовивід

1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й

Логіка – Конверський А. Є. – 1. Загальна характеристика умовиводу

1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й

Логіка – Конверський А. Є. – 2. Умовиводи логіки суджень

1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й

Логіка – Конверський А. Є. – а) Типологія правил висновку

Умовивід аналізується на двох рівнях: синтаксичному і семантичному. З точки зору синтаксису умовивід являє собою правило висновку. Правилом висновку є норма, що дозволяє із суджень однієї логічної структури як засновків отримувати судження певної логічної

Логіка – Конверський А. Є. – б) Обгрунтування правил висновку

Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих правил, їх коректність. На рівні семантики це можна зробити шляхом побудови таблиць істинності, шляхом еквівалентиних перетворень,

Логіка – Конверський А. Є. – в) Метод аналітичних таблиць

Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих правил, їх коректність. На рівні семантики це можна зробити шляхом побудови таблиць істинності, шляхом еквівалентиних перетворень,

Логіка – Конверський А. Є. – г) Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці

Окрім розглянутих правил висновку логіки висловлювань у традиційній логіці досліджується низка умовиводів логіки суджень на аналізі яких ми зупинимося. Традиційна логіка розглядає умовиводи логіки висловлювань, засновками яких є комбінації категоричного судження з умовним чи

Логіка – Конверський А. Є. – 3. Висновки із категоричних суджень

Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже, йтиметься про силогістику Арістотеля, яка викладена у славнозвісних “Аналітиках”. Висновки із категоричних висловлювань поділяються на: –

Логіка – Конверський А. Є. – а) Безпосередні умовиводи

Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже, йтиметься про силогістику Арістотеля, яка викладена у славнозвісних “Аналітиках”. Висновки із категоричних висловлювань поділяються на: –

Логіка – Конверський А. Є. – б) Простий категоричний силогізм

Уперше систематичний розгляд теорії висновку дає Арістотель в “Аналітиках”, вона отримала назву “силогістика”. К а т е г о р и ч н и м с и л о г і з м о

Логіка – Конверський А. Є. – в) Перевірка коректності силогізму

Розгляд способів обгрунтування спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму, модусів фігур переконує в надійності загальних правил простого категоричного силогізму, але у практиці міркування часто виникає потреба перевірки коректності конкретної схеми міркування шляхом співставлення з

Логіка – Конверський А. Є. – г) Ентимема

Розгляд способів обгрунтування спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму, модусів фігур переконує в надійності загальних правил простого категоричного силогізму, але у практиці міркування часто виникає потреба перевірки коректності конкретної схеми міркування шляхом співставлення з

Логіка – Конверський А. Є. – д) Силогістика та метод аналітичних таблиць

Розгляд способів обгрунтування спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму, модусів фігур переконує в надійності загальних правил простого категоричного силогізму, але у практиці міркування часто виникає потреба перевірки коректності конкретної схеми міркування шляхом співставлення з

Логіка – Конверський А. Є. – 4. Недедуктивні умовиводи

До недедуктивних умовиводів відносяться: – індуктивні умовиводи та – умовиводи за аналогією. Як уже зазначалося, для недедуктивних умовиводів характерним є те, що в них між засновками та висновком існує відношення підтвердження, а висновок носить

Логіка – Конверський А. Є. – Розділ XI. Аргументація

У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення істинне чи хибне, в чому полягає його доцільність або недоцільність. Цей спосіб інтелектуальної

Логіка – Конверський А. Є. – 1. Поняття доведення. Структура доведення

У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення істинне чи хибне, в чому полягає його доцільність або недоцільність. Цей спосіб інтелектуальної

Логіка – Конверський А. Є. – 2. Види доведення

Усю множину доведень поділяють на прямі та непрямі. Підставою такого поділу є спосіб доведення. П р я м и м називається доведення, в якому теза безпосередньо випливає із аргументів. Пряме доведення застосовують тоді, коли

Логіка – Конверський А. Є. – 3. Спростування

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування

Логіка – Конверський А. Є. – а) Спростування тези

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування

Логіка – Конверський А. Є. – 1) Спростування тези фактами

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування

Логіка – Конверський А. Є. – 2) Спростування тези шляхом доведення істинності іншої тези

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування

Логіка – Конверський А. Є. – 3) Спростування тези шляхом виведення із неї наслідків, що суперечать дійсності

С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування