З’ясувавши види понять перейдемо до характеристики логічних відношень між поняттями. Л о г і ч н и м в і д н о ш е н н я м між поняттями називають основні типи
Л о г і ч н о ю о п ер а ц і є ю над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над
У формулюванні визначення як логічної операції (яке наводилось вище) можна виділити два основних завдання, які вирішує ця операція: По-перше, відшукує, будує який-небудь предмет, вирізняє його серед інших предметів; По-друге, формує значення для терміну, який
1. Загальна характеристика судження Судження – це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: “Судження – це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між
1. Загальна характеристика судження Судження – це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: “Судження – це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між
1. Загальна характеристика судження Судження – це одна із форм мислення. Існує декілька її визначень. Наведемо найвживаніші з них: “Судження – це думка, у якій стверджується наявність або відсутність властивостей у предметів, відношень між
Розглянемо види суджень. Усю множину суджень можна поділити на дві підмножини: прості і складні судження. П р о с т и м називають таке судження у якому жодна логічна частина не є окремим судженням.
Так як і поняття усю множину суджень можна розділити на дві підмножини: порівнювані судження і не порівнювані судження. П о р і в н ю в а н и м и судженнями називаються такі
У традиційній логіці структура атрибутивних суджень фіксується схемою “Всі S є Р” або символом Asp тощо. Очевидно, що тут поряд з елементами формалізації є фрагменти природної мови, що спричиняє певні вади тлумачення структури атрибутивних
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як “відношення”. Наприклад, “Арістотель – сучасник Платона”. Із цього слідує, що в цих судженнях предикат може відноситися до пари, трійки, четвірки і т.
Як уже зазначалося, у судженнях з відношеннями предикатом виступає така ознака як “відношення”. Наприклад, “Арістотель – сучасник Платона”. Із цього слідує, що в цих судженнях предикат може відноситися до пари, трійки, четвірки і т.
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як “модальні судження”. М о д а л ь н и м судженням називається таке просте судження, в якому відношення
Крім розглянутих простих суджень у традиційній логіці розглядають ще й такий вид простих суджень як “модальні судження”. М о д а л ь н и м судженням називається таке просте судження, в якому відношення
Дамо дефініцію С к л а д н о г о судження: “Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з’єднаних відповідним логічним сполучником”. До складних відносяться: 1) з’єднувальні; 2)
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці аналогів логічних термінів, якими є слова природної мови: “і”, “або”, “якщо, то”, “невірно, що” тощо.
У традиційній логіці терміни за допомогою яких утворюються складні судження подавалися в описовому вигляді. Тут зосереджувалася увага на характеристиці аналогів логічних термінів, якими є слова природної мови: “і”, “або”, “якщо, то”, “невірно, що” тощо.
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й
1. Загальна характеристика умовиводу Серед мислиннєвих операцій важливе місце займає умовивід. На відміну від поняття та судження умовивід є логічною операцією, завдяки якій із однієї або декількох думок виводять нову думку. Можна навести й
Умовивід аналізується на двох рівнях: синтаксичному і семантичному. З точки зору синтаксису умовивід являє собою правило висновку. Правилом висновку є норма, що дозволяє із суджень однієї логічної структури як засновків отримувати судження певної логічної
Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих правил, їх коректність. На рівні семантики це можна зробити шляхом побудови таблиць істинності, шляхом еквівалентиних перетворень,
Для подальшого розгляду правил необхідно прийняти деякі домовленості. Аналізуючи правила, природно виникає питання, чи можна перевірити надійність цих правил, їх коректність. На рівні семантики це можна зробити шляхом побудови таблиць істинності, шляхом еквівалентиних перетворень,
Окрім розглянутих правил висновку логіки висловлювань у традиційній логіці досліджується низка умовиводів логіки суджень на аналізі яких ми зупинимося. Традиційна логіка розглядає умовиводи логіки висловлювань, засновками яких є комбінації категоричного судження з умовним чи
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже, йтиметься про силогістику Арістотеля, яка викладена у славнозвісних “Аналітиках”. Висновки із категоричних висловлювань поділяються на: –
Розглянемо умовиводи, для аналізу яких недостатньо засобів логіки суджень, а необхідно враховувати внутрішню структуру засновків і висновку. Отже, йтиметься про силогістику Арістотеля, яка викладена у славнозвісних “Аналітиках”. Висновки із категоричних висловлювань поділяються на: –
Уперше систематичний розгляд теорії висновку дає Арістотель в “Аналітиках”, вона отримала назву “силогістика”. К а т е г о р и ч н и м с и л о г і з м о
Розгляд способів обгрунтування спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму, модусів фігур переконує в надійності загальних правил простого категоричного силогізму, але у практиці міркування часто виникає потреба перевірки коректності конкретної схеми міркування шляхом співставлення з
Розгляд способів обгрунтування спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму, модусів фігур переконує в надійності загальних правил простого категоричного силогізму, але у практиці міркування часто виникає потреба перевірки коректності конкретної схеми міркування шляхом співставлення з
Розгляд способів обгрунтування спеціальних правил фігур простого категоричного силогізму, модусів фігур переконує в надійності загальних правил простого категоричного силогізму, але у практиці міркування часто виникає потреба перевірки коректності конкретної схеми міркування шляхом співставлення з
До недедуктивних умовиводів відносяться: – індуктивні умовиводи та – умовиводи за аналогією. Як уже зазначалося, для недедуктивних умовиводів характерним є те, що в них між засновками та висновком існує відношення підтвердження, а висновок носить
У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення істинне чи хибне, в чому полягає його доцільність або недоцільність. Цей спосіб інтелектуальної
У практиці міркувань ми часто зустрічаємося із ситуацією, коли необхідно не тільки мати істинне положення, але й продемонструвати чому це положення істинне чи хибне, в чому полягає його доцільність або недоцільність. Цей спосіб інтелектуальної
Усю множину доведень поділяють на прямі та непрямі. Підставою такого поділу є спосіб доведення. П р я м и м називається доведення, в якому теза безпосередньо випливає із аргументів. Пряме доведення застосовують тоді, коли
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування
С п р о с т у в а н н я м називається така логічна операція, за допомогою якої встановлюють хибність або необгрунтованість тези. Існує три види спростування: 1) Спростування тези; 2) Спростування
Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів: 1) встановлення хибності аргументів; 2) встановлення недостатності аргументів відносно тези; 3) виявлення сумніву в істинності аргументів; 4)
Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів: 1) встановлення хибності аргументів; 2) встановлення недостатності аргументів відносно тези; 3) виявлення сумніву в істинності аргументів; 4)
Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів: 1) встановлення хибності аргументів; 2) встановлення недостатності аргументів відносно тези; 3) виявлення сумніву в істинності аргументів; 4)
Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів: 1) встановлення хибності аргументів; 2) встановлення недостатності аргументів відносно тези; 3) виявлення сумніву в істинності аргументів; 4)
Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів: 1) встановлення хибності аргументів; 2) встановлення недостатності аргументів відносно тези; 3) виявлення сумніву в істинності аргументів; 4)
Спростування може бути направлене не тільки проти тези, але й проти аргументів. Існує ряд способів спростування аргументів: 1) встановлення хибності аргументів; 2) встановлення недостатності аргументів відносно тези; 3) виявлення сумніву в істинності аргументів; 4)
Існує низка правил аргументації, які регламентують основні частини цієї процедури: тези, аргументів, демонстрації. За своїм зовнішнім виглядом ці правила досить прості, але їх знання допомагає уникнути логічних помилок в аргументації, які є досить не
Існує низка правил аргументації, які регламентують основні частини цієї процедури: тези, аргументів, демонстрації. За своїм зовнішнім виглядом ці правила досить прості, але їх знання допомагає уникнути логічних помилок в аргументації, які є досить не
Існує низка правил аргументації, які регламентують основні частини цієї процедури: тези, аргументів, демонстрації. За своїм зовнішнім виглядом ці правила досить прості, але їх знання допомагає уникнути логічних помилок в аргументації, які є досить не
Існує низка правил аргументації, які регламентують основні частини цієї процедури: тези, аргументів, демонстрації. За своїм зовнішнім виглядом ці правила досить прості, але їх знання допомагає уникнути логічних помилок в аргументації, які є досить не
1. Аристотель. Метафизика. – Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т. 1. 2. Аристотель. Первая Аналитика. Вторая Аналитика. – Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2. 3. Аристотель. Риторика. Античные