Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 – Тацій В. Я. – Стаття 530. Судовий розгляд
1. Під час судового розгляду суд використовує ту частину матеріалів кримінального провадження, що збереглася, документи, видані фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копії цих документів, інші довідки, папери, відомості, які стосуються цього провадження.
2. Суд мас право допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках-осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.
1. Використання матеріалів кримінального провадження, зокрема, документів та інших матеріалів, визначених ст. 317 КПК, здійснюється судом поряд із документами, виданими фізичним чи юридичним особам до втрати матеріалів кримінального провадження, копіями цих документів, іншими довідками, паперами, відомостями, які стосуються цього провадження.
Перелік документів, які стосуються втраченого кримінального провадження і необхідний для його відновлення, визначається суддею при винесенні ухвали про відкриття провадження.
Згідно з вимогами ст. 1 ЗУ “Про обов’язковий примірник документів” від 9 квітня 1999 р. № 595-XTV документ – це матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві. До них можуть також належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні), які містять відомості про обставини, встановлені в ході кримінального провадження. Питання використання документів у кримінальному провадженні як доказів досліджено у коментарі до ст. 93 КПК та поняття документа наведено у коментарі до ст. 527 КПК.
Суду слід виходити з того, що довідка – це документ, який містить опис і підтвердження тих чи інших фактів або подій.
2. Порядок проведення судового розгляду здійснюється згідно з порядком, встановленим розд. IV з урахуванням особливостей розд. VII КПК.
Суд має використовувати весь спектр повноважень під час проведення засідання з метою відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження. Зокрема, користуватися правом допитувати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, осіб їх представників), які брали участь у судовому розгляді, а в необхідних випадках – осіб, які входили до складу суду, що здійснював судовий розгляд, а також осіб, які виконували судове рішення.
До процесуальних дій у контексті коментованої статті слід відносити як процесуальні дії, що виконувалися під час досудового розслідування у відновлюваному кримінальному провадженні, так і процесуальні дії під час його судового розгляду.
Їх свідками виступають як особи, які безпосередньо їх проводили (прокурори, слідчі, співробітники оперативних підрозділів за дорученням слідчого чи прокурора), так і особи, за участю яких вони відбувались (підозрюваний, обвинувачений, законний представник, педагог, психолог, лікар, експерт, поняті та ін.). Склад суду передбачений ст. 31 КПК.
До осіб, які виконують судове рішення, належать працівники: міліції, пенітенціарної системи, державної виконавчої служби тощо.
Стаття 531. Судове рішення
1. На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
2. У рішенні суду про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження зазначається, на підставі яких конкретно доказів, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників судового провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися.
3. За недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
4. Строк зберігання матеріалів кримінального провадження не має значення для вирішення заяви про їх відновлення.
1. За результатами судового розгляду суд постановляє ухвалу про повне або часткове відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження, яка має відповідати вимогам ст. 370 КПК. При прийнятті рішення про часткове відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження суд відповідно його мотивує та з’ясовує, чи вирішить воно по суті заяву, за якою відкрито провадження.
2. Приймаючи процесуальне рішення у формі ухвали, суд викладає у її змісті суть та перелік одержаних і досліджених доказів, свідчення допитаних учасників судового провадження, на підставі яких зміст відновленого провадження суд вважає установленим, та мотивовані висновки про доведеність того, які докази досліджував суд і які процесуальні дії вчинялися при винесенні вироку за втраченим кримінальним провадженням.
3. Суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює сторонам право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів, якщо недостатньо зібрано матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження. В ухвалі суд вказує, відсутність яких саме документів перешкоджає точному відновленню матеріалів та недостатність зібраних.
4. Порядок та строки зберігання матеріалів справ урегульовано затвердженим наказом Державної судової адміністрації України “Переліком судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання” від 11 лютого 2010 р. № 22. Тому, враховуючи, що предметом звернення є відновлення матеріалів кримінального провадження, а причиною – їх втрата, складені згідно із зазначеним наказом документи враховуються судом як можливі джерела матеріалів для відновлення провадження, оскільки вирок уже було постановлено, і в подальшому втрачені матеріали знаходилися у віданні суду. При відновленні матеріалів кримінального провадження суд не повинен буквально трактувати положення ст. 529 КПК, які обмежують одержання відомостей та копій відповідних процесуальних документів, що стосуються відновлюваних матеріалів, лише від прокурора.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)