Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Т2 – Тацій В. Я. – Стаття 528. Наслідки недодержання вимог до змісту заяви, відмова у відкритті провадження або залишення заяви без розгляду
1. Якщо у заяві не зазначено мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або відомості, необхідні для їх відновлення, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, якою встановлює заявникові строк, необхідний для усунення цих недоліків.
2. Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів, суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито.
1″ Під час підготовки до розгляду заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суд повинен пересвідчитись, чи подано заяву уповноваженою особою відповідно до ст. 525 КПК, чи пов’язана вона із захистом її прав та інтересів і чи вказано мету заяви.
Із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження звертаються особи, зазначені у ст. 525, п. 26 ч. І ст. З КПК, до яких віднесено: близьких родичів обвинуваченого, який помер, та сторони кримінального провадження, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, а також інших осіб, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження. Коло осіб, які мають право на звернення із заявою про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, розглянуто у коментарі до ст. 525 КПК. Водночас до кола близьких родичів на підставі ст. 9 ЗУ “Про нотаріат” від 2 вересня 1993 р. № 3425-ХП та п. 1 ст. З КПК можна віднести батьків, дітей, онуків, дідів, бабів, братів, сестер.
Частина 1 ст. 528 КПК встановлює вичерпний перелік випадків залишення заяви про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження без руху. Зокрема, це незазначення у заяві: 1) мети відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження; 2) відомостей, необхідних для відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження.
Конкретизована мета відновлення матеріалів кримінального провадження за заявою близьких родичів для реабілітації померлого обвинуваченого передбачена у ст. 525 КПК. Інші особи, виконуючи вимоги ч. 1 ст. 527 КПК, зобов’язані у заяві вказувати не лише мету відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, а й згідно з ч. 2 ст. 528 КПК зазначати, яким чином постановлений вирок щодо втрачених матеріалів кримінального провадження зачіпає їхні права та інтереси.
Питання переліку відомостей, необхідних для відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, регламентовано у ч. 1 ст. 527 КПК.
2. Частиною 2 ст. 528 КПК встановлено, що суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження або залишає заяву без розгляду, якщо провадження було відкрито у випадку, коли мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів. Відповідно до вимог ст. 24, п. З ч. 1 ст. 372, ч. 1 ст. 376 КПК в ухвалі зазначають строки і порядок її оскарження згідно з положеннями ч. 1 ст. 395 КПК.
Права учасників кримінального провадження регламентовано у гл. З КПК. Під інтересом слід розуміти прагнення суб’єкта користуватися конкретним соціальним благом.
Стаття 529. Підготовка заяви до розгляду
1. Одержавши заяву про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, суддя вживає заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів.
1. Зміст заходів для одержання від прокурора відомостей та копій відповідних процесуальних документів, які стосуються відновлюваних матеріалів, полягає у направленні суддею прокурору ухвали про відкриття провадження у справі про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, у якій зазначаються строк надання інформації та час призначення справи до розгляду.
Під час вирішення питання про обсяг відомостей, які підлягають витребуванню і стосуються відновлюваних матеріалів, суддя має керуватися положеннями гл. 4 КПК з метою вжиття заходів із забезпечення максимально повного відновлення доказової бази у втраченому кримінальному провадженні.
Прокурор, окрім відомостей, які витребовуються судом, також надає належним чином завірені копії процесуальних документів, внесених до ЄРДР. Окрім наглядового провадження у втраченому кримінальному провадженні, джерелом відновлюваних матеріалів може служити особова справа заарештованого, що зберігається у спецвідділах СІЗО (тюрем). Перелік документів, які також можуть служити джерелами доказів у відновлюваному кримінальному провадженні, наведено у коментарі до ст. 527 КПК.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)