Конфліктологія та теорія переговорів – Яхно Т. П. – ТЕМА 9. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗУ КОНФЛІКТУ
1. Основи наукових досліджень у конфліктології.
2. Методи вирішення конфлікту.
3. Покроковий аналіз конфліктів.
1. Основи наукових досліджень у конфліктології
Конфлікти є невід’ємною частиною життя людини, причому вони відбуваються на особистісному рівні (коли неможливість вирішити особисту проблему переростає в соціальне напруження і конфлікт), на внутрішньогруповому (коли конфлікт за умов конкуренції відбувається в групі студентів чи працівників), на міжгруповому (особливо між великими групами людей, коли конфлікт торкається їхніх інтересів чи економічних розрахунків), на державному (суб’єктами таких конфліктів часто буває людина і соціальна група, а концентруються вони в політиці), міждержавному рівнях (йдеться про міжнародні політичні конфлікти). Отже, учасникам будь-якого підвиду конфлікту необхідно вміти проаналізувати конфлікти, щоб прийняти правильне рішення.
Конфліктологія як наука виникла, розвивається й удосконалюється під впливом такого важливого чинника, як потреба суспільства в гармонізації відносин між окремими людьми, групами, об’єднаннями, державами та іншими структурними елементами, між якими виникають конфлікти, війни тощо. Розглянемо методологічні засади конфліктології. Методологічні основи конфліктології зорієнтовані на вивчення конфліктів і причин, що сприяють їх виникненню, розкриття закономірностей цієї сфери суспільних явищ і процесів, пошук шляхів розв’язання конфліктів. З метою наукового аналізу конфліктологія спирається на відомі закони і категорії філософської науки. Наприклад, закон єдності й боротьби протилежностей є методологічною основою вивчення особистості, в якій поєднуються позитивні та негативні риси, якості, а також розкриваються причини конкретного конфлікту. Такі поняття, як необхідність і випадковість, причина і наслідок, загальне й одиничне, сутність і явище, сприяють розкриттю змісту однойменних понять у конфліктології. Це допомагає встановити причини конфліктів, їхні мотиви і до певної міри спрогнозувати індивідуальну поведінку під час конфлікту. Вивчення проблеми конфліктології спирається на використання різноманітних методів і спостережень, специфічної техніки дослідження, що їх використовують різні науки.
Розглянемо методи наукових досліджень у конфліктології. Метод являє собою систему пізнавальних і перетворюючих засобів, прийомів, принципів і підходів, які може застосувати наука для пізнання свого предмета. Розрізняють універсальні та специфічні методи конфлікто-логічних досліджень. Універсальними є такі методи, які використовуються в багатьох галузях наукового знання (індукція, дедукція, спостереження, експеримент, бесіда, анкетування тощо). Спеціальні методи найчастіше використовуються в конкретній науці (тестування, соціометрія тощо). Функціональна диференціація методів конфлікто-логічного дослідження відбувається виходячи зі змісту пізнавальних і перетворюючих дій, які реалізуються дослідником під час професійної взаємодії з предметом дослідження. Виокремлюють такі методи:
– метод теоретичного дослідження предмета конфліктології;
– методи емпіричного дослідження предмета конфліктології;
– методи аналізу, тлумачення та інтерпретації теоретичних і емпіричних даних дослідження.
Практичні методи соціологічного аналізу конфлікту полягають у тому, щоб з’ясувати, як саме конфліктуючі сторони оцінюють конфлікт. З цією метою використовується метод експертного інтерв’ю. Слід зауважити, що методи, які використовуються у конфліктології, мають на меті розкрити закономірності й механізми психіки індивіда, його поведінку та рішення. Кожен науковий метод має свої позитивні й негативні сторони. Основними методами у конфліктології вважаються наступні:
– спостереження,
– системний,
– історичний,
– конкретно-соціологічних досліджень,
– аналізу документів,
– статистичний,
– біхевіористський,
– раціонально-інтуїтивний,
– вибір стилю поведінки,
– метод посередництва,
– переконання,
– навіювання,
– прощення,
– переговорів,
– тестування та ін.