Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – ВІД АВТОРА

Дорогі друзі! Сьогодні ви здійсните захоплюючу подорож у минуле і зможете довідатися багато цікавого про історичне краєзнавство. Але що таке “історичне краєзнавство”, і навіщо його необхідно вивчати? Історія краю, або краєзнавство, – один із

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ I. РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

Дорогі друзі! Сьогодні ви здійсните захоплюючу подорож у минуле і зможете довідатися багато цікавого про історичне краєзнавство. Але що таке “історичне краєзнавство”, і навіщо його необхідно вивчати? Історія краю, або краєзнавство, – один із

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1 ПРЕДМЕТ КУРСУ “ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО”. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ

Дорогі друзі! Сьогодні ви здійсните захоплюючу подорож у минуле і зможете довідатися багато цікавого про історичне краєзнавство. Але що таке “історичне краєзнавство”, і навіщо його необхідно вивчати? Історія краю, або краєзнавство, – один із

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. ЗВ’ЯЗОК ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМИ ІСТОРИЧНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

Історія та ії складова частина – історичне краєзнавство – органічно пов’язані з іншими суспільними та гуманітарними науками, незважаючи на специфіку кожної з них. Історична наука може належним чином розвиватися і виконувати покладені на неї

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 3. РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ДО ПОЧАТКУ XX СТ

Краєзнавство як наука про дослідження рідного краю і місцевої історії розвивалося разом з історією нашого народу. Джерела краєзнавства йдуть у глибину віків і беруть свій початок від народного Краєзнавства. Повідомлення про минуле поселень, невеликих

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 4. ІСТОРИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО В УКРАЇНІ ЗА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ ТА В ЧАСИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Широкого розмаху набрав розвиток краєзнавства в 20-30 рр. Вже в 1917 р. у Києві розпочав свою діяльність “Центральний комітет охорони пам’яток старовини і мистецтва” під головуванням О. Грушевського. Влітку цього ж року з ініціативи

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ II. ОНОМАСТИКА В ІСТОРИЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ

1. МОВА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО Мова – стародавня форма спілкування людей та рушій прогресу. Виникнувши на багато тисячоліть раніше писемності, мова зберігає в собі запаси відомостей про життя людей не тільки в недавньому минулому,

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. МОВА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

1. МОВА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО Мова – стародавня форма спілкування людей та рушій прогресу. Виникнувши на багато тисячоліть раніше писемності, мова зберігає в собі запаси відомостей про життя людей не тільки в недавньому минулому,

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. ТОПОНІМІКА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ РІДНОГО КРАЮ

Ономастика – наука, яка вивчає власні імена, а історична ономастика вивчає історію власних імен. З одного боку, ця наука примикає до лінгвістики, з іншого, – до історії. Історик шукає в ономастичному матеріалі відомості про

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 3. АНТРОПОНІМІКА В УКРАЇНІ

Частиною ономастики є антропоніміка, яка вивчає систему особових імен (індивідуальні імена, імена по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми тощо). Антропоніміка може слугувати джерелом краєзнавства, допомагаючи з’ясувати колишній етнічний склад та міграцію населення в минулому, датувати

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 4. ЩО ТАКЕ ПРІЗВИЩЕ?

Питання, на перший погляд, пусте. Прізвище – це те, що записано в нас у паспорті, це мовний знак, за допомогою якого ми відрізняємо одну людину від іншої, називаємо цілі сім’ї. По прізвищу записують учнів

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ III. АРХЕОЛОГІЯ В КРАЄЗНАВСТВІ

1. АРХЕОЛОГІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ Археологія – наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам’яток. Термін “археологія” вперше використав давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н. е.), маючи на

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. АРХЕОЛОГІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

1. АРХЕОЛОГІЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ Археологія – наука, що вивчає історичне минуле людства на основі речових пам’яток. Термін “археологія” вперше використав давньогрецький філософ Платон (427-347 рр. до н. е.), маючи на

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Одним із перших археологічних досліджень на території України вважають розкопки Десятинної церкви у Києві в 30-х роках XVII ст., проведені з ініціативи митрополита П. Могили. А перші наукові розкопки в Україні були здійснені поблизу

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 3. ПРИДЕСЕННЯ В ДОБУ КАМ’ЯНОГО ВІКУ, ЕПОХИ БРОНЗИ ТА ЗАЛІЗА

Судячи з археологічних даних, Придесення починає заселятися людьми в мустьєрську епоху (ранній палеоліт), 150-40 тис. рр. тому. Про це свідчать знайдені в селах Чулатів і Араповичі Новгород-Сіверського району предмети з кременю, виготовлені первісними мисливцями.

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 4. СТАРОДАВНІ ГОРОДИЩА, СТОЯНКИ І ПОСЕЛЕННЯ ЧЕРНІГІВЩИНИ

Журавська стоянка – стародавнє поселення на лівому березі р. Удаю в с. Журавці Варвинського району (ХІІ-Х тис. до н. е.). Досліджувалася М. Рудинським в 1927-1930 рр. Залишки Журавської стоянки залягали в лісоподібному суглинку у

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ IV. УКРАЇНСЬКА ЕТНОГРАФІЯ ТА КРАЄЗНАВСТВО

1. УКРАЇНСЬКА ЕТНОГРАФІЯ: ПРЕДМЕТ І ДЖЕРЕЛА Важливе місце серед різних напрямів вивчення краю займає етнографічний. Етнографія (від грецького “етнос” – плем’я, народ; “графо” – пишу, буквально – народопис) – галузь гуманітарних наук, об’єктом дослідження

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. УКРАЇНСЬКА ЕТНОГРАФІЯ: ПРЕДМЕТ І ДЖЕРЕЛА

1. УКРАЇНСЬКА ЕТНОГРАФІЯ: ПРЕДМЕТ І ДЖЕРЕЛА Важливе місце серед різних напрямів вивчення краю займає етнографічний. Етнографія (від грецького “етнос” – плем’я, народ; “графо” – пишу, буквально – народопис) – галузь гуманітарних наук, об’єктом дослідження

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. ЕТНОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

У культурі та побуті українського народу при наявності багатьох загальнонаціональних рис зберігаються деякі особливості, в тому числі й такі, що сягають сивої давнини. Ці особливості знаходять вияв у територіальному аспекті й зумовлені характером історичного

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 3. ПОДРУЖНЄ ЖИТТЯ

В язичницький період у наших предків було по декілька дружин і наложниць. В “Іпатіївському літопису” надана характеристика шлюбних стосунків Великого князя Київського Володимира Святославича (980-1054): “І був він ненаситний на блуд, і, приводячи до

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 4. ЛАЗНІ

Давнім атрибутом наших предків були лазні. Так, зокрема, у X ст. Андрій Первозванний – один з апостолів Ісуса Христа (за легендою), прибувши до Чернігівщини, здивувався з того, як місцеві жителі користувалися лазнею. За словами

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 5. ЇЖА

Давнім атрибутом наших предків були лазні. Так, зокрема, у X ст. Андрій Первозванний – один з апостолів Ісуса Христа (за легендою), прибувши до Чернігівщини, здивувався з того, як місцеві жителі користувалися лазнею. За словами

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ V. МУЗЕЇ В ІСТОРИЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МУЗЕЇВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ Музей – це наукова установа, що здійснює комплектування, зберігання, вивчення, експонування та популяризацію пам’яток матеріальної та духовної культури людства. Музеєзнавство – галузь знань, що охоплює коло теоретичних

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МУЗЕЇВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МУЗЕЇВ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ Музей – це наукова установа, що здійснює комплектування, зберігання, вивчення, експонування та популяризацію пам’яток матеріальної та духовної культури людства. Музеєзнавство – галузь знань, що охоплює коло теоретичних

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. КЛАСИФІКАЦІЯ МУЗЕЇВ

На початку розвитку музейної справи чіткої класифікації музеїв не було. Вони здебільшого зберігали невеликі різнорідні колекції і мали загальну назву, наприклад: “музей старожитностей”. Згодом, з розвитком музейної справи, ці заклади спеціалізуються – виникають історичні,

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 3. МУЗЕЙНІ ФОНДИ

Музеї нашої країни – не тільки своєрідні акумулятори й хранителі широкого кола пам’яток місцевої історії та культури, а й важливі науково-дослідні та культурно-освітні центри. У кожній сфері своєї багатогранної діяльності музеї роблять вагомий внесок

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ VI. АРХІВИ В ІСТОРИЧНОМУ КРАЄЗНАВСТВІ

1. АРХІВИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ Важливим завданням краєзнавства є відкриття і введення у науковий обіг невідомих раніше архівних матеріалів, які зберігаються в місцевих, а також центральних архівах. Фонди архівів дуже великі.

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. АРХІВИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ

1. АРХІВИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ Важливим завданням краєзнавства є відкриття і введення у науковий обіг невідомих раніше архівних матеріалів, які зберігаються в місцевих, а також центральних архівах. Фонди архівів дуже великі.

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. АРХІВНИЙ ФОНД ТА ПРАЦЯ В АРХІВІ

Архівний фонд – це комплекс матеріалів, сукупність документів державного, політичного, наукового, народно-господарського або культурного призначення, що утворився внаслідок діяльності різних установ, організацій і окремих осіб. Після терміну зберігання документів у поточних архівних установах та

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ VII. ЯК КИЄВСЬКА РУСЬ БРАЛА УЧАСТЬ У СТВОРЕННІ ЄДИНОЇ ЄВРОПИ

За часи незалежності пріоритетною геополітичною метою України був і залишається Європейський Союз (ЄС), який почали створювати в 50-х роках XX ст. Але уявлення про єдність Європи і європейців виникло набагато раніше. І створення такої

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ VII. ГАЛИЧИНА ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА

Ярослав Володимирович Осмомисл у 1153 році після смерті свого батька князя Володимира Галицького посів на галицький престол. До цього часу Ярослав вже три роки був одружений на Ользі, дочці князя Юрія Довгорукого, і в

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ IX. ІТАЛІЙСЬКІ КОЛОНІЇ В КРИМУ

У другій половині XIII ст. на південному узбережжі Криму утверджуються італійські торговельні республіки – Генуя і Венеція. Візантійський імператор Михайло Палеолог надав у 1261 р. італійцям, а в 1265 р. і венеціанцям право вільного

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. КАФА (КАФФА, КАФАС, КЕФЕ)

Кафа була заснована генуезьцями в 60-ті роки XIII ст. а у XIV – XV ст. вона набула значення най важливішого міжнародного центру торгівлі Заходу зі Сходом. Свого кафінського консула генуезьці йменували “главою Кафи і

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. СУГДЕЯ (СОЛДАЙЯ, СУРОЖ, СУДАК)

Кафа була заснована генуезьцями в 60-ті роки XIII ст. а у XIV – XV ст. вона набула значення най важливішого міжнародного центру торгівлі Заходу зі Сходом. Свого кафінського консула генуезьці йменували “главою Кафи і

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ Х. ЯК УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ БУЛИ ЧАСТИНОЮ РОСІЇ

На кінець XV ст. Московське князівство почало об’єднання навколишніх земель, і в XVI ст. перетворилося на Російську централізовану державу з тенденцією до всебічного територіального розширення. Ставши грізним сусідом Литви, Москва висуває претензії на українські

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ ХІ. ЗАПОРОЗЬКА СІЧ – ВІДОМА ТА НЕВІДОМА

1. ЗАСНУВАННЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ Основним осередком помешкання козаків було Запорожжя, або Низ (територія Дніпровських порогів). Нижню течію Дніпра між лівими притоками Самарою і Конкою з давніх-давен перетинали 12 (деякі історики вважають, що їх було

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 1. ЗАСНУВАННЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

1. ЗАСНУВАННЯ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ Основним осередком помешкання козаків було Запорожжя, або Низ (територія Дніпровських порогів). Нижню течію Дніпра між лівими притоками Самарою і Конкою з давніх-давен перетинали 12 (деякі історики вважають, що їх було

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 2. ВЛАДА І ЗАКОНОДАВСТВО

Запорозька Січ з самого початку свого утворення була військово – політичною організацією республіканського типу з виборністю керівників, з рівним правом участі усіх козаків у виборах. Формально найвища влада на Січі належала Військовій (Генеральній) або

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 3. ВІЙСЬКОВЕ МИСТЕЦТВО ТА БОРОТЬБА КОЗАКІВ ПРОТИ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКОЇ АГРЕСІЇ

У численних походах і боях українське козацтво створило самобутнє військове мистецтво, виявило високий вишкіл як на суходолі, так і на воді. Козаки були озброєні рушницями або мушкетами, пістолями, шаблями, списами, застосовували луки, добре стріляли

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – 4. ГОСПОДАРСТВО ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

Запорозька економіка складалася з двох секторів: колективно-січового і індивідуально-паланкового. В свою чергу січове господарство поділялося на загальносічове і курінне. Землею володіла Січ, вона належала всім і кожному козаку, причисленому до війська. Це була колективна

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – РОЗДІЛ ХІІ. ІСТОРІЯ ПОДОРОЖІ ІМПЕРАТРИЦІ КАТЕРИНИ ІІ НА ПІДВЕНЬ УКРАЇНИ

У 1768 році почалася російсько-турецька війна. В районі Причорномор’я діяли дві армії: перша, основна, кількістю 80 тис. чоловік під командуванням князя А. Голіцина і друга, допоміжна, (40 тис. чоловік), на чолі якої стояв граф

Історичне краєзнавство – Уривалкін О. М. – Список літератури

1. Архив Юго-Западной Росии. – К., 1863. 2. Акты Южной и Западной России. – СПб., 1875. 3. Акты, относящиеся к истории Западной Россия, собранные и изданные Археографической комиссией, т. 1-У. – СПб., 1851-1853. 4.