Господарське право – Щербина В. С. – 4. Корпоративні права
Визначення поняття “корпоративні права” містить ч. 1 ст. 167 ГК, згідно з якою корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Аналогічне визначення поняття корпоративних прав міститься в Податковому кодексі України (п. 14.1.90), хоч і потребує заміни терміна “фонд” терміном “капітал”. Крім того, в обох визначеннях (і в ГК, і в Податковому кодексі) термін “статутними документами” доцільно замінити терміном “установчими документами”.
Слід також зазначити, що термін “корпоративні права” відсутній в ЦК України, що підтверджує виключно господарсько-правову (а не цивільно-правову) природу корпоративних прав і корпоративних відносин.
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.
Механізм реалізації корпоративних прав, що належать державі, встановлено ст. 168 ГК. відповідно до якої корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особи:
Здійснюють правомочності щодо участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації;
Ведуть реєстр державних корпоративних прав;
Проводять оцінку державних корпоративних прав;
Здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав.
Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади, у разі якщо:
Держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації;
Суб’єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;
Не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу;
В інших випадках, передбачених законом.
У решті випадків управління корпоративними правами держави здійснюється із залученням уповноваженої особи.
Умови передачі повноважень та завдання з управління корпоративними правами держави, у тому числі щодо юридичної відповідальності уповноважених осіб, є обов’язковою частиною відповідного рішення Кабінету Міністрів України та договору з уповноваженою особою.
Управління корпоративними правами територіальних громад здійснюється відповідно до положень ст. 168 ГК, якщо інше не встановлено законом.
Корпоративні права держави та активи суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких визначено частку держави, підлягають оцінці за Методикою оцінки державних корпоративних прав, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 2 серпня 1999 р. № 1406і.
Уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави може бути громадянин або юридична особа, що визначена за результатами конкурсу, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення з управління корпоративними правами держави. Положення про представника органу, уповноваженого управляти відповідними державними корпоративними правами в органах управління господарських товариств, а також Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління державними корпоративними правами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. №791 “Про управління корпоративними правами держави”2.
Центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України для здійснення необхідних заходів з управління корпоративними правами держави, координації діяльності органів виконавчої влади у цій сфері та надання необхідних відомостей іншим органам державної влади, відповідно до законодавства формує і веде реєстр корпоративних прав держави. Положення про Реєстр корпоративних прав держави затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 р. № 1679 “Про формування і ведення Реєстру корпоративних прав держави”3.
Відповідно до цього Положення формування і ведення Реєстру – це здійснення комплексу заходів, які забезпечують збирання, накопичення і облік відомостей, а також розроблення його програмного забезпечення та відповідних інструктивних документів.
Інформація Реєстру є державною власністю.
Реєстр утворюється і ведеться Фондом державного майна за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Розпорядником Реєстру є Фонд державного майна.
До Реєстру включаються відомості про акції, паї, частки, що належать державі у статутних фондах господарських товариств – резидентів та нерезидентів.
Відносини, пов’язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються, крім ГК, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Кодексу.
Важливу роль у вдосконаленні системи управління корпоративними правами держави має відіграти реалізація Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2004 р. № 115′.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)