Фінансове право – Мацелик М. О. – 1.3. Поняття і склад фінансової системи України
Функції та механізми управління фінансовою діяльністю мають у повному обсязі регламентуватися законами та відповідними нормативними актами, а державні кошти слід виділяти та витрачати лише за наявності відповідних на це правових повноважень, а також за напрямами, визначеними в межах фінансової системи держави.
Термін Система (з грец. system – ціле, що складене з частин; сполучення) означає сукупність елементів, що перебувають у відносинах і взаємозв’язку один з одним і створюють певну єдність, цілісність. Елементи системи об’єднані в підсистеми прямими й зворотними зв’язками. Система, з філософського погляду, розуміється як ієрархічна впорядкованість сукупності підсистем і структурних одиниць.
Фінансова система, як і будь-яка система, є сукупністю взаємопов’язаних елементів, які мають однорідні ознаки. Вона поділяється залежно від теоретичного погляду, на категорії “фінанси”, “фінансові ресурси”, “фінансові відносини” тощо.
Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах, наприклад:
– як сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави, тобто діяльності щодо мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів для виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування;
– як сукупність різних сфер фінансових відносин, у процесі яких створюються і використовуються фонди грошових коштів, тобто фінансова система будується за блоками фінансових відносин – централізованих і децентралізованих (Л. А. Дробозіна, В. М. Родіонова);
– як сукупність відокремлених певних складових фінансів, які мають свої характерні ознаки й особливості і відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП (В. Н. Опарін);
– як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які у межах своєї компетенції здійснюють керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ та організацій, що беруть у ній участь (з погляду порядку її організації).
Якщо характеризувати фінансову систему з позицій економіки, то вона буде значно ширшою і включатиме державні фінанси (бюджет держави, фонди цільового призначення, державний кредит, фінанси державних підприємств), фінанси суб’єктів господарювання, міжнародні фінанси (валютний ринок, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інституції) та фінансовий ринок (ринок грошей, капіталів, цінних паперів та кредитний ринок).
Фінансова система України як предмет дослідження фінансового права складається з таких основних ланок (елементів):
– державний бюджет;
– місцеві фінанси;
– фінанси державних підприємств, установ та організацій;
– спеціальні цільові фонди;
– кредит.
Державний бюджет – найбільший централізований фонд коштів, який перебуває у розпорядженні КМУ та виконує державну політику. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину НД, що перерозподіляється фінансовими методами. У державному бюджеті органічно пов’язані основні фінансові інститути – податки, позики й видатки.
Бюджетний кодекс України: бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Державний бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи і є координуючим центром, який в умовах ринкової економіки надає необхідну їм допомогу. Це, зокрема, бюджетні дотації, субвенції, субсидії, кредити, гарантії, які сприяють забезпеченню нормального функціонування інших ланок фінансової системи.
Місцеві (муніципальні) фінанси. Компетенція щодо їх формування визначається чинним законодавством України: Конституцією України, законами України “Про місцеве самоврядування”, “Про місцеві державні адміністрації” тощо. У сфері фінансової діяльності їх компетенція встановлюється насамперед Бюджетним кодексом України та періодичними актами про бюджет місцевих органів.
Структура місцевих фінансів визначається державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом держави. В Україні це бюджети областей, районів, міст, районів у містах, селищ, сіл. У США до місцевих фінансів належать бюджети штатів, графств, муніципалітетів, округів із закріпленими за ними видатками, джерелами доходів, у ФРН – бюджети земель, громад та міст.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)