Фінанси: курс для фінансистів – Оспіщева В. І. – 12.2. Класифікація доходів та видатків домогосподарств
Фінанси домогосподарств класифікуються за різними ознаками. За найпоширенішою схемою фінанси домогосподарств поділяються залежно від факторів і джерел доходів, У цьому разі розрізняють:
– оплату найманої праці;
– доходи від особистого підсобного господарства та промислів, а також від надання послуг;
– соціальні трансферти;
– доходи від тіньової та напівлегальної економіки.
Також поділяють фінанси домогосподарств за складом груп. У яких можливе формування загальних об’єднаних фінансових потоків (доходів, фондів, видатків). Наприклад:
– фінанси одинаків (неодружена молодь, холостяки, розведені, вдівці та ін.);
– фінанси родин, домогосподарств – часткових і повних (чоловік і жінка, їхні діти й батьки);
– фінанси укрупнених родин (основна родина, далекі родичі, утриманці, а також у зв’язку з появою забезпечених родин, хатньої робітниці, вихователі й ін.).
Фінанси домогосподарств характеризуються структурою видатків за їх соціальною значущістю:
– фінанси життєзабезпечення (підтримки життя, умов існування й відновлення працездатності);
– фінанси професійного й соціального розвитку й поновлення трудових ресурсів (утворення, підвищення культурного рівня, виховання й навчання дітей);
– фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування (умов роботи, відпочинку, проживання);
– фінанси соціальних пріоритетів (добровільне або необхідне створення й підтримка адекватного соціального іміджу).
В усіх зазначених вище схемах структури фінансів домогосподарств можливе докладне знання їх загальних доходів.
Доходи домашніх господарств. В умовах ринкової економіки чітко охарактеризувати обсяг і структуру доходів домогосподарств досить складно. Є дві позиції:
1) наймана праця, й особисті господарства, й індивідуальні промисли вважаються своєрідним видом бізнесу й належать до структури підприємницьких фінансів. У цьому разі до складу фінансів населення входять хіба що соціальні трансферти (пенсії й допомоги інвалідам тощо);
2) до фінансів домогосподарств належать усі доходи й видатки окремої особистості або групи людей, і фактично всі види підприємницьких доходів і видатків входять до складу фінансів домогосподарств і включаються в цю сферу.
Наприклад, за типами доходів домогосподарств розрізняють заробітну плату, виплати й доплати, виручку від реалізації товарів і майна, відсотки, дивіденди, курсові різниці, пенсії, допомоги, спадщини, подарунки та ін.
Формування доходів домогосподарств відбувається майже у всіх сегментах ринку: на ринку трудових ресурсів (заробітна плата й інші виплати, компенсаційні, стимулювальні платежі), ринку товарів (доходи від реалізації товарів власного виробництва, творчості, від продажу майна тощо), фінансовому ринку (доходи від фінансових, фондових, валютних інвестицій, компенсаційно-інвестиційні доходи).
В умовах ринкової економіки активну роль у доходах населення відіграють фінансово-кредитні інститути, фондовий ринок, що дають змогу отримувати додаткові доходи кредитного й інвестиційного характеру (відсоток з банківських вкладів, відсотки й дивіденди з боргових та пайових цінних паперів, позитивні курсові різниці з операцій з фінансовими інструментами).
Утворення фондів домогосподарств. Доходи домогосподарств, потрапивши в розпорядження осіб, які приймають рішення щодо їх використання, групуються у фонди.
За формами утворення фонди у фінансах домогосподарств можуть бути у такому вигляді:
– незафіксованому (без спеціальної концентрації й обмеження);
– фізично обмеженому (суми грошей, що зберігаються окремо);
– документально зафіксованому (рахунки, в тому числі цільові, цінні папери та ін.).
Комерційні й ощадні банки беруть активну участь у формуванні й підтримці режиму фондів домогосподарств у формах документарної фіксації під час надання індивідуальних сейфів, трастових послуг, залучення коштів на різні рахунки. Однак нестабільність фінансового ринку, брак системи страхування приватних заощаджень, невисокі гарантії збереження й повернення вкладень призводять до того, що кошти домогосподарств різного призначення зберігаються в будинках, квартирах, інших приміщеннях і місцях, що зменшує їх потенційну інвестиційну ефективність, а іноді й зумовлює фізичне знищення.
За цільовим призначенням і функціями фонди домогосподарств поділяються на:
– фонди життєзабезпечення (харчування, необхідний одяг, житло, ліки);
– фонди розвитку (навчання та ін.);
– фонди відновлення (відпочинок);
– фонди поліпшення середовища перебування (житло, дачі та ін.);
– фонди формування й підтримки іміджу (престижний одяг, коштовності тощо);
– резервні фонди (непередбачені випадки, обов’язкові платежі).
Обсяги коштів, що концентруються у відповідних фондах, форми їх утворення, структуризація системи грошових фондів домогосподарств залежать від обсягів, періодичності, стабільності доходів, особливостей професійних занять населення, соціокультурних факторів, асортиментів і цін на товарних ринках, умов проживання в конкретних регіонах.
Видатки домашніх господарств. Сформовані доходами домогосподарств і згруповані у фондах ресурси використовуються під впливом внутрішніх мотивів і зовнішніх факторів, утворюючи видатки домогосподарств.
Видатки домогосподарств також значно диверсифіковані й розрізняються за низкою ознак. Наприклад, за роллю, яку вони відіграють у фінансах домогосподарств, вирізняють:
– споживчі (придбання товарів і послуг);
– виробничі (у звичайне або розширене відтворення особистого виробництва, промислів, творчості);
– інвестиційні (у кредитну систему або фондовий ринок). Велике значення має величина видатків, їхня структура та динаміка окремих статей.
У зв’язку з цим привертають увагу постійні та змінні за величиною видатки, фіксовані (постійні або умовно постійні), видатки, що зменшуються та знижуються. Розрізняють видатки і за такими ознаками:
– на життєзабезпечення (харчування, одяг, житло та ін.);
– на забезпечення простого відтворення в особистих господарствах (сировина, матеріали, ремонт устаткування);
– професійний розвиток (навчання, освіта);
– поліпшення умов життя (меблі, машини, дачі);
– захист від ризиків (страхування, технічний захист та ін.).
Можливо також виокремлення видатків періодичних, разових і випадкових, циклічних, сезонних або присвячених до конкретних дат, а також із урахуванням різних факторів як загального (клімат, природні умови, національні традиції, політичний устрій, економічний розвиток країни), так і особистого (вік, релігія, спосіб життя) характеру.
Отже, включення фінансів домогосподарств у фінансову систему дає змогу аналізувати процеси, що відбуваються в ній, комплексніше, а отже, й ефективніше.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)