Моєю першою думкою був Бог, другою – розум, третьою та останньою – людина. Суб’єкт божества – розум, а суб’єкт розуму – людина. <…> “Страх перед Богом – початок мудрості”, але не кінець її. <…>
Німецький філософ. Філософські погляди М. Шелера еволюціонували у бік розроблення феноменологічної теорії цінностей та феноменологічної етики. Прагнучи подолати суб’єктивно-релятивістський та формалістський підходи до цінностей, М. Шелер наголошував на їхній об’єктивній природі; подібно до математичних
Німецький філософ. Філософські погляди М. Шелера еволюціонували у бік розроблення феноменологічної теорії цінностей та феноменологічної етики. Прагнучи подолати суб’єктивно-релятивістський та формалістський підходи до цінностей, М. Шелер наголошував на їхній об’єктивній природі; подібно до математичних
Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Е. Фромма формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму, їй властива
Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Е. Фромма формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму, їй властива
Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Е. Фромма формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму, їй властива
Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом
Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом
Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом
Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом
Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом
Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом
Усі ці набуті нами сутнісні характеристики переживання і свідомості – необхідні попередні кроки до досягнення мети, яка постійно нас скеровує, а саме до осягнення сутності тієї “чистої свідомості”, якою визначається феноменологічне поле… Адже ми
Усі ці набуті нами сутнісні характеристики переживання і свідомості – необхідні попередні кроки до досягнення мети, яка постійно нас скеровує, а саме до осягнення сутності тієї “чистої свідомості”, якою визначається феноменологічне поле… Адже ми
Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси
Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси
Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси
Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси
…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,
…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,
…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,
…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,
Австрійській психіатр, психолог та філософ, засновник психоаналізу. Центральним поняттям у 3. Фройда є “несвідоме”, яке владно маніфестує себе у сновидіннях та обмовках. 3. Фройд створює класичну для психоаналізу модель психіки: “Воно” (несвідоме), “Я” (свідомість,
Австрійській психіатр, психолог та філософ, засновник психоаналізу. Центральним поняттям у 3. Фройда є “несвідоме”, яке владно маніфестує себе у сновидіннях та обмовках. 3. Фройд створює класичну для психоаналізу модель психіки: “Воно” (несвідоме), “Я” (свідомість,
Патологічні вишукування відволікли наш інтерес виключно у бік витісненого. Після того як ми довідалися про те, що і Я в певному сенсі слова може бути несвідомими, нам хотілося більше дізнатися про Я… Все наше
Якби Я було лише частиною системи Воно, яка визначається впливом системи сприйняття, тільки представником реального зовнішнього світу в душевній сфері, все було б просто. В іншому місці вже пояснювалися мотиви, які наштовхнули нас робити
Евальд Васильович Ільєнков – філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. Е. В. Ільєнков сформулював проблему побудови теоретичної системи та її генезису на основі деякої “клітини”, що і є ядром
Евальд Васильович Ільєнков – філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. Е. В. Ільєнков сформулював проблему побудови теоретичної системи та її генезису на основі деякої “клітини”, що і є ядром
Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді
Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді
Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді
Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді
Тут ідеться про одну ознаку, за якою ми можемо з певністю відрізнити чисте знання від емпіричного. Досвід, щоправда, навчає нас: щось влаштоване так або так, але не [того], що інакше не може бути. Отже,
Значно більше, ніж усе попереднє, говорить [нам] те, що деякі знання покидають навіть поле всякого можливого досвіду і за допомогою понять, для яких у досвіді ніде не може бути дано відповідного об’єкта, розширюють, як
Значно більше, ніж усе попереднє, говорить [нам] те, що деякі знання покидають навіть поле всякого можливого досвіду і за допомогою понять, для яких у досвіді ніде не може бути дано відповідного об’єкта, розширюють, як
1. Усі математичні судження є синтетичними. Це положення, дарма що незаперечно достеменне й вельми важливе для подальшого [дослідження], досі, здається, вислизало від уваги аналізувальників (Zergliederer) людського розуму; мало того, воно прямо протилежне всім їхнім
1. Усі математичні судження є синтетичними. Це положення, дарма що незаперечно достеменне й вельми важливе для подальшого [дослідження], досі, здається, вислизало від уваги аналізувальників (Zergliederer) людського розуму; мало того, воно прямо протилежне всім їхнім
З усього цього випливає ідея особливої науки, що може називатися критикою чистого розуму. Розум є спроможність, що дає принципи апріорного знання. Отже, чистий розум є такий [розум], що містить принципи безумовного апріорного знання. Органоном
Англійській філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. За Б. Расселом, сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Доктрина “знання через безпосереднє знайомство” посідає
Англійській філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. За Б. Расселом, сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Доктрина “знання через безпосереднє знайомство” посідає
Англійській філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. За Б. Расселом, сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Доктрина “знання через безпосереднє знайомство” посідає
А. Факт “Факт”, у моєму розумінні цього терміна, може бути визначений тільки наочно. Все, що є у Всесвіті, я називаю “фактом”. Сонце – факт; перехід Цезаря через Рубікон був фактом; якщо у мене болить
Павло Васильович Копнін – філософ, творчість і організаційна діяльність якого справили значний вплив на розвиток філософської думки в СРСР. У 60-ті роки він заснував в Україні новий філософський напрям – логіку наукового дослідження, яка
Павло Васильович Копнін – філософ, творчість і організаційна діяльність якого справили значний вплив на розвиток філософської думки в СРСР. У 60-ті роки він заснував в Україні новий філософський напрям – логіку наукового дослідження, яка
Павло Васильович Копнін – філософ, творчість і організаційна діяльність якого справили значний вплив на розвиток філософської думки в СРСР. У 60-ті роки він заснував в Україні новий філософський напрям – логіку наукового дослідження, яка
Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917) Ілля Романович Пригожин – бельгійській фізико-хімік, засновник брюссельської школи дослідників у галузі фізичної хімії і статистичної механіки, основоположник загальної теорії дисипативних систем. Його наукова творчість тісно пов’язана з філософією, з
Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917) Ілля Романович Пригожин – бельгійській фізико-хімік, засновник брюссельської школи дослідників у галузі фізичної хімії і статистичної механіки, основоположник загальної теорії дисипативних систем. Його наукова творчість тісно пов’язана з філософією, з
Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917) Ілля Романович Пригожин – бельгійській фізико-хімік, засновник брюссельської школи дослідників у галузі фізичної хімії і статистичної механіки, основоположник загальної теорії дисипативних систем. Його наукова творчість тісно пов’язана з філософією, з
Томас Семюел Кун – американський історик і філософ науки. Створив історіографічну концепцію науки, спираючись на оригінальну інтерпретацію поняття “парадигма”, зокрема тезу про несумірність парадигм, Історична еволюція науки, за Т. Куном, – це багатовіковий процес
Томас Семюел Кун – американський історик і філософ науки. Створив історіографічну концепцію науки, спираючись на оригінальну інтерпретацію поняття “парадигма”, зокрема тезу про несумірність парадигм, Історична еволюція науки, за Т. Куном, – це багатовіковий процес
Сторінка 3 з 6«12345...»Остання »