Філософія – Губерський Л. В. – Основні положення філософії

Моєю першою думкою був Бог, другою – розум, третьою та останньою – людина. Суб’єкт божества – розум, а суб’єкт розуму – людина. <…> “Страх перед Богом – початок мудрості”, але не кінець її. <…>

Філософія – Губерський Л. В. – Макс Шелер (1874-1928)

Німецький філософ. Філософські погляди М. Шелера еволюціонували у бік розроблення феноменологічної теорії цінностей та феноменологічної етики. Прагнучи подолати суб’єктивно-релятивістський та формалістський підходи до цінностей, М. Шелер наголошував на їхній об’єктивній природі; подібно до математичних

Філософія – Губерський Л. В. – Місце людини в космосі

Німецький філософ. Філософські погляди М. Шелера еволюціонували у бік розроблення феноменологічної теорії цінностей та феноменологічної етики. Прагнучи подолати суб’єктивно-релятивістський та формалістський підходи до цінностей, М. Шелер наголошував на їхній об’єктивній природі; подібно до математичних

Філософія – Губерський Л. В. – Еріх Фромм (1900-1980)

Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Е. Фромма формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму, їй властива

Філософія – Губерський Л. В. – Анатомія людської деструктивності

Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Е. Фромма формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму, їй властива

Філософія – Губерський Л. В. – Інстинкти та людські пристрасті

Німецький психолог та філософ. Е. Фромм один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Е. Фромма формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму, їй властива

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 9. Філософія свідомості

Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом

Філософія – Губерський Л. В. – Едмунд Гуссерль (1859-1938)

Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом

Філософія – Губерський Л. В. – Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії

Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ другий. Фундаментально-феноменологічні розмисли

Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом

Філософія – Губерський Л. В. – Глава друга. Свідомість та природна дійсність

Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом

Філософія – Губерський Л. В. – 36. Інтенціональне переживання. Переживання як таке

Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом

Філософія – Губерський Л. В. – 39. Свідомість та природна дійсність. “Наївна” людина з її осягненням

Усі ці набуті нами сутнісні характеристики переживання і свідомості – необхідні попередні кроки до досягнення мети, яка постійно нас скеровує, а саме до осягнення сутності тієї “чистої свідомості”, якою визначається феноменологічне поле… Адже ми

Філософія – Губерський Л. В. – 42. Буття як свідомість та буття як реальність. Принципова відмінність способів споглядання

Усі ці набуті нами сутнісні характеристики переживання і свідомості – необхідні попередні кроки до досягнення мети, яка постійно нас скеровує, а саме до осягнення сутності тієї “чистої свідомості”, якою визначається феноменологічне поле… Адже ми

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології

Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси

Філософія – Губерський Л. В. – Глава перша. Попередні методичні міркування

Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси

Філософія – Губерський Л. В. – 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології

Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси

Філософія – Губерський Л. В. – 65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою

Глава перша. Попередні методичні міркування 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси

Філософія – Губерський Л. В. – 66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни

…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,

Філософія – Губерський Л. В. – 69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності

…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,

Філософія – Губерський Л. В. – 70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескутої фантазії

…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,

Філософія – Губерський Л. В. – 75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань

…Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова,

Філософія – Губерський Л. В. – Зигмунд Фройд (1886-1939)

Австрійській психіатр, психолог та філософ, засновник психоаналізу. Центральним поняттям у 3. Фройда є “несвідоме”, яке владно маніфестує себе у сновидіннях та обмовках. 3. Фройд створює класичну для психоаналізу модель психіки: “Воно” (несвідоме), “Я” (свідомість,

Філософія – Губерський Л. В. – І. Я ТА ВОНО

Австрійській психіатр, психолог та філософ, засновник психоаналізу. Центральним поняттям у 3. Фройда є “несвідоме”, яке владно маніфестує себе у сновидіннях та обмовках. 3. Фройд створює класичну для психоаналізу модель психіки: “Воно” (несвідоме), “Я” (свідомість,

Філософія – Губерський Л. В. – ІІ. Я ТА ВОНО

Патологічні вишукування відволікли наш інтерес виключно у бік витісненого. Після того як ми довідалися про те, що і Я в певному сенсі слова може бути несвідомими, нам хотілося більше дізнатися про Я… Все наше

Філософія – Губерський Л. В. – III. Я ТА НАД-Я (Я-ІДЕАЛ)

Якби Я було лише частиною системи Воно, яка визначається впливом системи сприйняття, тільки представником реального зовнішнього світу в душевній сфері, все було б просто. В іншому місці вже пояснювалися мотиви, які наштовхнули нас робити

Філософія – Губерський Л. В. – Евальд Ільєнков (1924-1979)

Евальд Васильович Ільєнков – філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. Е. В. Ільєнков сформулював проблему побудови теоретичної системи та її генезису на основі деякої “клітини”, що і є ядром

Філософія – Губерський Л. В. – Діалектика ідеального

Евальд Васильович Ільєнков – філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. Е. В. Ільєнков сформулював проблему побудови теоретичної системи та її генезису на основі деякої “клітини”, що і є ядром

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 10. Теорія пізнання

Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді

Філософія – Губерський Л. В. – Іммануїл Кант (1724-1804)

Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді

Філософія – Губерський Л. В. – Критика чистого розуму. Вступ

Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді

Філософія – Губерський Л. В. – І. Про різницю між чистим і емпіричним знанням

Іммануїл Кант (1724-1804) Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив та узагальнив основні проблеми філософії взагалі й особливо Нового часу, подав їх у вигляді

Філософія – Губерський Л. В. – ІІ. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх

Тут ідеться про одну ознаку, за якою ми можемо з певністю відрізнити чисте знання від емпіричного. Досвід, щоправда, навчає нас: щось влаштоване так або так, але не [того], що інакше не може бути. Отже,

Філософія – Губерський Л. В. – ІІІ. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань

Значно більше, ніж усе попереднє, говорить [нам] те, що деякі знання покидають навіть поле всякого можливого досвіду і за допомогою понять, для яких у досвіді ніде не може бути дано відповідного об’єкта, розширюють, як

Філософія – Губерський Л. В. – IV. Про різницю між аналітичними і синтетичними судженнями

Значно більше, ніж усе попереднє, говорить [нам] те, що деякі знання покидають навіть поле всякого можливого досвіду і за допомогою понять, для яких у досвіді ніде не може бути дано відповідного об’єкта, розширюють, як

Філософія – Губерський Л. В. – V. У всіх теоретичних науках розуму містяться апріорні синтетичні судження як принципи

1. Усі математичні судження є синтетичними. Це положення, дарма що незаперечно достеменне й вельми важливе для подальшого [дослідження], досі, здається, вислизало від уваги аналізувальників (Zergliederer) людського розуму; мало того, воно прямо протилежне всім їхнім

Філософія – Губерський Л. В. – VI. Загальне завдання чистого розуму

1. Усі математичні судження є синтетичними. Це положення, дарма що незаперечно достеменне й вельми важливе для подальшого [дослідження], досі, здається, вислизало від уваги аналізувальників (Zergliederer) людського розуму; мало того, воно прямо протилежне всім їхнім

Філософія – Губерський Л. В. – VII. Ідея та поділ окремої науки, званої критикою чистого розуму

З усього цього випливає ідея особливої науки, що може називатися критикою чистого розуму. Розум є спроможність, що дає принципи апріорного знання. Отже, чистий розум є такий [розум], що містить принципи безумовного апріорного знання. Органоном

Філософія – Губерський Л. В. – Бертран Рассел (1872-1970)

Англійській філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. За Б. Расселом, сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Доктрина “знання через безпосереднє знайомство” посідає

Філософія – Губерський Л. В. – Людське пізнання. Його сфера та межі

Англійській філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. За Б. Расселом, сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Доктрина “знання через безпосереднє знайомство” посідає

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ І. Індивідуальне і суспільне пізнання

Англійській філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. За Б. Расселом, сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Доктрина “знання через безпосереднє знайомство” посідає

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ XI. Факт, віра, істина і пізнання

А. Факт “Факт”, у моєму розумінні цього терміна, може бути визначений тільки наочно. Все, що є у Всесвіті, я називаю “фактом”. Сонце – факт; перехід Цезаря через Рубікон був фактом; якщо у мене болить

Філософія – Губерський Л. В. – Павло Копнін (1922-1971)

Павло Васильович Копнін – філософ, творчість і організаційна діяльність якого справили значний вплив на розвиток філософської думки в СРСР. У 60-ті роки він заснував в Україні новий філософський напрям – логіку наукового дослідження, яка

Філософія – Губерський Л. В. – Гносеологічні та логічні основи науки

Павло Васильович Копнін – філософ, творчість і організаційна діяльність якого справили значний вплив на розвиток філософської думки в СРСР. У 60-ті роки він заснував в Україні новий філософський напрям – логіку наукового дослідження, яка

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ V. Істина та її критерій

Павло Васильович Копнін – філософ, творчість і організаційна діяльність якого справили значний вплив на розвиток філософської думки в СРСР. У 60-ті роки він заснував в Україні новий філософський напрям – логіку наукового дослідження, яка

Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 11. Філософія та методологія

Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917) Ілля Романович Пригожин – бельгійській фізико-хімік, засновник брюссельської школи дослідників у галузі фізичної хімії і статистичної механіки, основоположник загальної теорії дисипативних систем. Його наукова творчість тісно пов’язана з філософією, з

Філософія – Губерський Л. В. – Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917)

Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917) Ілля Романович Пригожин – бельгійській фізико-хімік, засновник брюссельської школи дослідників у галузі фізичної хімії і статистичної механіки, основоположник загальної теорії дисипативних систем. Його наукова творчість тісно пов’язана з філософією, з

Філософія – Губерський Л. В. – Порядок із хаосу: Новий діалог “ЛЮДИНИ З ПРИРОДОЮ”

Ілля ПРИГОЖИН (нар. 1917) Ілля Романович Пригожин – бельгійській фізико-хімік, засновник брюссельської школи дослідників у галузі фізичної хімії і статистичної механіки, основоположник загальної теорії дисипативних систем. Його наукова творчість тісно пов’язана з філософією, з

Філософія – Губерський Л. В. – Томас Кун (1922-1996)

Томас Семюел Кун – американський історик і філософ науки. Створив історіографічну концепцію науки, спираючись на оригінальну інтерпретацію поняття “парадигма”, зокрема тезу про несумірність парадигм, Історична еволюція науки, за Т. Куном, – це багатовіковий процес

Філософія – Губерський Л. В. – Структура наукових революцій

Томас Семюел Кун – американський історик і філософ науки. Створив історіографічну концепцію науки, спираючись на оригінальну інтерпретацію поняття “парадигма”, зокрема тезу про несумірність парадигм, Історична еволюція науки, за Т. Куном, – це багатовіковий процес