<…> Який вигляд має життя цієї масової людини, яку народжує XIX століття у щораз більшій кількості? Перш за все вигляд загальної матеріальної вигоди. Ніколи пересічна людина не могла з такою легкістю розв’язати своїх господарських
<…> Ніколи масова людина не звернулася б до чогось поза собою, хіба що обставини насильно змусили б її. Оскільки сьогодні обставини не змушують її, вічна маса, згідно зі своєю вдачею, вже нікуди не звертається
<…> Ніколи масова людина не звернулася б до чогось поза собою, хіба що обставини насильно змусили б її. Оскільки сьогодні обставини не змушують її, вічна маса, згідно зі своєю вдачею, вже нікуди не звертається
<…> Сучасна держава є найвиднішим і найвідомішим продуктом цивілізації. Дуже цікаво й повчально приглянутись, як до неї ставиться маса. Вона її бачить, подивляє, знає, що вона існує, забезпечуючи її життя, однак вона несвідома того,
Німецько-американський філософ, соціолог. Синтезувавши частково психологічні ідеї фрейдизму, соціальна філософія Г. Маркузе стала підмурівком для активного продукування ідей про соціальне лідерство в суспільстві у період його вірогідних докорінних трансформацій. Одна із засадничих ідей естетичної
Німецько-американський філософ, соціолог. Синтезувавши частково психологічні ідеї фрейдизму, соціальна філософія Г. Маркузе стала підмурівком для активного продукування ідей про соціальне лідерство в суспільстві у період його вірогідних докорінних трансформацій. Одна із засадничих ідей естетичної
Німецько-американський філософ, соціолог. Синтезувавши частково психологічні ідеї фрейдизму, соціальна філософія Г. Маркузе стала підмурівком для активного продукування ідей про соціальне лідерство в суспільстві у період його вірогідних докорінних трансформацій. Одна із засадничих ідей естетичної
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше
Розум – це дух, якщо його впевненість, що він є всією реальністю, піднеслася до істини, і розум усвідомлює себе як свій світ, а світ як самого себе. На становлення духу вказував безпосередній попередній рух,
Памфіл Данилович Юркевич – українській філософ, педагог. Його філософський світогляд сформувався у межах духовно-академічної традиції філософування з її опертям на засади християнського теїзму, на розуміння абсолюту як “живого” Бога, творця і промислителя, свободної і
Памфіл Данилович Юркевич – українській філософ, педагог. Його філософський світогляд сформувався у межах духовно-академічної традиції філософування з її опертям на засади християнського теїзму, на розуміння абсолюту як “живого” Бога, творця і промислителя, свободної і
Семен Людвігович Франк – російський філософ. Його релігійно-філософська система належить до традиції всеєдності й схарактеризована ним як досвід “панентеїстичного онтологізму”. Філософські ідеї С. Л. Франка, що спираються на давню традицію, увібрали також основні інтенції
Семен Людвігович Франк – російський філософ. Його релігійно-філософська система належить до традиції всеєдності й схарактеризована ним як досвід “панентеїстичного онтологізму”. Філософські ідеї С. Л. Франка, що спираються на давню традицію, увібрали також основні інтенції
Карл Маркс (1818-1883) Німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. К. Маркс розробив власний метод – матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення – матеріалістичне
Карл Маркс (1818-1883) Німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. К. Маркс розробив власний метод – матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення – матеріалістичне
Карл Маркс (1818-1883) Німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. К. Маркс розробив власний метод – матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення – матеріалістичне
Німецький соціолог, філософ, історик. Теоретична діяльність М. Вебера позначена широким діапазоном наукових інтересів: філософія, історія, теорія економіки, права, політики, соціологія моралі, релігії, культурологія. Базовими в історичній, соціально-філософській і соціологічній доктрині М. Вебера є концепції
Німецький соціолог, філософ, історик. Теоретична діяльність М. Вебера позначена широким діапазоном наукових інтересів: філософія, історія, теорія економіки, права, політики, соціологія моралі, релігії, культурологія. Базовими в історичній, соціально-філософській і соціологічній доктрині М. Вебера є концепції
Відомий американський соціолог, футуролог, філософ. Широку популярність Ф. Фуку яма здобув у 1989 р., після опублікування статті “Кінець історії?”. У соціально-філософському плані на особливу увагу заслуговують його ідеї стосовно ідеологічної еволюції людства, форм правління
Відомий американський соціолог, футуролог, філософ. Широку популярність Ф. Фуку яма здобув у 1989 р., після опублікування статті “Кінець історії?”. У соціально-філософському плані на особливу увагу заслуговують його ідеї стосовно ідеологічної еволюції людства, форм правління
Відомий американський соціолог, футуролог, філософ. Широку популярність Ф. Фуку яма здобув у 1989 р., після опублікування статті “Кінець історії?”. У соціально-філософському плані на особливу увагу заслуговують його ідеї стосовно ідеологічної еволюції людства, форм правління
Мірою наближення до XXI століття глобальна конвергенція політичних і економічних інститутів стає все очевиднішою. Навпаки, більша частина століття, що відходить, була часом глибокого ідеологічного розмежування суспільних систем. Монархія, фашизм, ліберальна демократія та комунізм люто
Довіра не живе у поєднаних одна з одною мікросхемах чи оптико-волоконних лініях. Маючи своєю передумовою інформаційний обмін, вона аж ніяк не редукується до інформації… Довіра – це очікування, яке виникає у членів спільноти, стосовно
Довіра не живе у поєднаних одна з одною мікросхемах чи оптико-волоконних лініях. Маючи своєю передумовою інформаційний обмін, вона аж ніяк не редукується до інформації… Довіра – це очікування, яке виникає у членів спільноти, стосовно
Сьогодні людина, що порівнює різні культури, відчуває себе зобов’язаною утримуватися від оцінних думок. Проте з економічного погляду одні етичні навики суть чесноти, інші суть пороки. І навіть з “добродійних” культурних рис у формуванні суспільного
Сьогодні людина, що порівнює різні культури, відчуває себе зобов’язаною утримуватися від оцінних думок. Проте з економічного погляду одні етичні навики суть чесноти, інші суть пороки. І навіть з “добродійних” культурних рис у формуванні суспільного
Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) Італійській державний діяч, філософ, письменник (комедіограф ), поет. У центрі уваги Н. Мак’явеллі – філософія історії та політичні процеси, пов’язані зі створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика
Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) Італійській державний діяч, філософ, письменник (комедіограф ), поет. У центрі уваги Н. Мак’явеллі – філософія історії та політичні процеси, пов’язані зі створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика
Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) Італійській державний діяч, філософ, письменник (комедіограф ), поет. У центрі уваги Н. Мак’явеллі – філософія історії та політичні процеси, пов’язані зі створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика
Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) Італійській державний діяч, філософ, письменник (комедіограф ), поет. У центрі уваги Н. Мак’явеллі – філософія історії та політичні процеси, пов’язані зі створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика
Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) Італійській державний діяч, філософ, письменник (комедіограф ), поет. У центрі уваги Н. Мак’явеллі – філософія історії та політичні процеси, пов’язані зі створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика
Нікколо Мак’явеллі (1469-1527) Італійській державний діяч, філософ, письменник (комедіограф ), поет. У центрі уваги Н. Мак’явеллі – філософія історії та політичні процеси, пов’язані зі створенням, розвитком та руйнуванням держав. У перебігу цих процесів велика
…Державець ніколи не повинен відриватися від заняття справами військовими (а під час миру йому треба більше вправлятися, ніж на війні); цього він може досягти двома способами: вправлятися на ділі чи подумки. Щодо інших справ,
…Державець ніколи не повинен відриватися від заняття справами військовими (а під час миру йому треба більше вправлятися, ніж на війні); цього він може досягти двома способами: вправлятися на ділі чи подумки. Щодо інших справ,
Отож я почну з перших названих вище прикмет і скажу, як добре було б здобути славу щедрого. Одначе щедрість, виявлена так, що вона за тобою визнається, тобі зашкодить, бо якщо вона робитиметься зі справжньою
Переходячи до інших прикмет, згаданих раніше, я скажу, що кожен повелитель повинен прагнути до того, щоб його вважали милостивим, а не жорстоким. Однак треба застерегти від недоречного вияву цього милосердя. Цезар Борджа став нещадним,
Кожен розуміє, як похвально для володаря виконувати дане слово і жити правдою, а не лукавством. Одначе, як показує наш досвід, великі справи вершили саме ті владарі, котрі не дуже пам’ятали про свої обіцянки, уміли
Кожен розуміє, як похвально для володаря виконувати дане слово і жити правдою, а не лукавством. Одначе, як показує наш досвід, великі справи вершили саме ті владарі, котрі не дуже пам’ятали про свої обіцянки, уміли
Англійській філософ. Свій головний твір “Дослід стосовно людського розуму” Дж. Локк писав протягом 20років. У центрі уваги Дж. Локка – проблема походження ідей, якій він дав емпіричне обгрунтування: немає “вроджених ідей”, а людський розум
Англійській філософ. Свій головний твір “Дослід стосовно людського розуму” Дж. Локк писав протягом 20років. У центрі уваги Дж. Локка – проблема походження ідей, якій він дав емпіричне обгрунтування: немає “вроджених ідей”, а людський розум
Англійській філософ. Свій головний твір “Дослід стосовно людського розуму” Дж. Локк писав протягом 20років. У центрі уваги Дж. Локка – проблема походження ідей, якій він дав емпіричне обгрунтування: немає “вроджених ідей”, а людський розум
Німецький філософ. У річищі герменевтично-прагматично-лінгвістичного повороту Ю. Габермас реконструює неомарксистську критичну теорію суспільства на основі теорії комунікативної дії. Формування громадського контролю за владою розглядає як суттєвий чинник становлення модерного суспільства та легітимації його інституцій.
Німецький філософ. У річищі герменевтично-прагматично-лінгвістичного повороту Ю. Габермас реконструює неомарксистську критичну теорію суспільства на основі теорії комунікативної дії. Формування громадського контролю за владою розглядає як суттєвий чинник становлення модерного суспільства та легітимації його інституцій.
Німецький філософ. У річищі герменевтично-прагматично-лінгвістичного повороту Ю. Габермас реконструює неомарксистську критичну теорію суспільства на основі теорії комунікативної дії. Формування громадського контролю за владою розглядає як суттєвий чинник становлення модерного суспільства та легітимації його інституцій.
Освальд Шпенглер (1880-1936) Німецький філософ, історик, один з основоположників сучасної філософи культури, представник філософи життя, О. Шпенглер визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності.
Освальд Шпенглер (1880-1936) Німецький філософ, історик, один з основоположників сучасної філософи культури, представник філософи життя, О. Шпенглер визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності.
Освальд Шпенглер (1880-1936) Німецький філософ, історик, один з основоположників сучасної філософи культури, представник філософи життя, О. Шпенглер визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності.
Сторінка 5 з 6« Перша«...23456»