Естетика – Мовчан В. С. – Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ
3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики
Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки естетичних уявлень давніх греків пов’язані з міфологічними віруваннями, що набули в гомерівську епоху систематизованого характеру, поетичного вираження і стали джерелом формування цілісного, художньо-образного погляду на світ як гармонійну, в собі завершену досконалість. Космос постає основним поняттям, що уособлює гармонію, співмірність, правильність процесів, котрі в ньому відбуваються. Ритмічна оформленість, структурованість зумовлює основну його характеристику: він є втіленням найвищої краси та величі. Усяке буття розглядалося на його відповідність гармонії й урівноваженості космічного цілого. Пізнання законів досконалого буття космосу, ідей, на котрих воно грунтується, стимулює розвиток природничо-наукової теорії, в надрах якої розвивається естетика. Вона, у свою чергу, зумовлює розвиток природничо-наукових знань, оскільки задає їм естетичну парадигму: космос – це досконале буття, оперте на розумні засади. Людські стосунки мають поставати з розумних засад, – моральних, – щоб не порушувати гармонійність космічного цілого. Тих самих засад має дотримуватися людська діяльність. її доцільність пов’язувалася з наслідуванням краси та гармонії космічних виявів буття світу. Звідси характерна риса античної формуючої діяльності: дотримання принципів гармонії, міри, порядку, врівноваженості, співвіднесеності частин і цілого.
Художня предметність насичує собою простір античного світу, причому набуває всеохоплювального характеру. Звичайні ужиткові речі уособлюють внутрішню досконалість її творців (володіння мірою, почуття ритму, пропорцій). Гармонійність образності характерна для культової предметності, архітектурної забудови, образотворчості, поезії, музики, театру. Однак це лише перша причина того образу космічної цілісності буття, осмислення та відображення якого стало підставою розвитку естетики.
Друга, не менш важлива причина, – формування людської індивідуальності, дух якої визначався, живлячись ідеєю досконалості світу. Творення полісної системи, заснованої на принципах рабовласницької демократії, стимулює змагання вільних громадян у чеснотах та уміннях, що зумовило швидкий і блискучий розквіт усіх сфер духовного життя. Індивідуалізація досвіду ставлення до світу та творення його образу в системі понять – становлення натурфілософії – органічно пов’язане з естетично-художнім образом світу. Тому філософи античності, аж до часів Аристотеля, мислять космос естетично-художніми категоріями, а не логічними. Ще точніше – естетично-художні поняття стають першими логічними категоріями, що служать опису законів буття космічного світу.
Related posts:
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики 3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки естетичних уявлень давніх греків пов’язані з міфологічними віруваннями, що набули в гомерівську епоху систематизованого характеру, поетичного вираження і стали джерелом формування цілісного, художньо-образного погляду на світ як гармонійну, в собі завершену досконалість. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.2. Основні закономірності розвитку естетичної теорії Аналізуючи історію античної естетики, О. Лосєв вважає єдиним її предметом видимий, даний слуху і відчуттям “чуттєвий космос” [11, с. 135]. “…Чуттєвий космос (з його землею і небом, з його підземним царством і морями, з його повітряною атмосферою, метеорологією й астрономією) був самодостатнім твором мистецтва та природи водночас; усюди він виступав як числова гармонія…” [11, с. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 8. ЕСТЕТИКА ХІХ-ХХІ CT.: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ 8.1. Загальні закономірності естетики Новітнього часу Естетика XIX-XXI ст. характеризується величезним багатством тенденцій, які осягають багатоманітність художнього життя та розмаїття підходів до осмислення місця й ролі мистецтва в суспільстві. Домінуючою є тенденція втрати цілісності духу в його зорієнтованості на ідеал, що було типовим для класичної естетики. Не менш характерна втрата ідеї творчості як діяльності формування […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 16. ЗАКОНОМІРНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЖИТТЯ МИСТЕЦТВА 16.1. Методологія аналізу історії мистецтва Поняття “історичне життя мистецтва” відображає найзагальніші закономірності розгортання багатства духовного досвіду людства у специфічних, цілісних, художньо-образних формах. Відмінності, спричинені зміною ціннісних уявлень про світ у поступі історії, зумовлюють відмінності у предметі відображення та способах закріплення його мовою мистецтва. При цьому мова мистецтва як засіб творення цілісного, художньо переконливого образу реальності […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 10. ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ: ЗАКОНОМІРНОСТІ СТАНОВЛЕННЯ, ФОРМИ ВИЯВЛЕННЯ 10.1. Естетична структура свідомості У попередній лекції ми з’ясували, що всі предмети природного світу мають форму й упорядковані структури. Ми обгрунтували також, що необхідною передумовою ефективності людських зусиль у практично та духовно формуючій діяльності є творення предмета відповідно до ідеї його внутрішньої життєвості, що є водночас умовою відповідності його людській потребі. Досконалість предмета формування (внутрішня […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 12.3. Закономірності мистецтва як духовної діяльності Для розкриття якісної своєрідності художньо-образного мислення, що характерне для мистецтва, звернемося до порівняння його з міфологічною образністю. Вирізнення предметів небайдужості та “задавання життя” шляхом поіменування, накладання власного образу на природні явища характерне для міфологічної свідомості. Власний образ вона поширює на весь світ, надаючи йому багатства та різноманітності. Разом із тим у міфології образ і річ, […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності 7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності Становлення естетики як самостійної філософської науки відбувалося в другій половині XVIII – першій третині XIX ст. у Німеччині в межах класичної німецької філософії. Однак цей процес був підготовлений усім попереднім становленням естетико-мистецтвознавчих ідей, що вважали людську особистість метою мистецтва й об’єктивно утверджували її творчу здатність до свобідного формування досконалих […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.3. Ідеї естетики античних натурфілософів Початки становлення естетичної теорії Давньої Греції пов’язані з архаїчним періодом (VI ст. до н. е.). Це час формування античного логосу, що постає єдністю чуттєвого та розумного начал людської природи. Ф. Кессіді характеризує філософське пізнання як “засноване одночасно на почутті й розумі, на інтуїції та логіці – на просвітленому почутті й “чуттєвому” розумі” [8, с. 110]. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 5.5. Естетичні ідеї ренесансної натурфілософії Новий етап у розвитку естетики Ренесансу пов’язаний з творенням філософських і натурфілософських систем XVI ст. Видатними представниками філософії цього періоду були вчені та мислителі: Дж. Бруно, Т. Кампанелла, Ф. Патриці, Т. Мор, М. Монтень. У спадщині названих філософів немає спеціальних праць з теорії естетики. Однак їх космогонічні та соціально-етичні побудови органічно охоплюють естетичні ідеї. Як […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.5. Естетика XX ст.: загальні закономірності В естетиці XX ст. зберігаються напрями досліджень, котрі визначилися як основні у XIX ст.: філософський, психологічний, соціологічний, мистецтвознавчий. Аналіз тенденцій розвитку естетичної теорії у XX ст. доцільно починати з німецької естетики. Вона зберігала найтісніші зв’язки з філософією за традицією, усталеною від часів О. Баумгартена. Усупереч тому, що естетика, так само як й інші галузі гуманітарного […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 16.3. Художні напрями та течії: закономірності становлення та вияву Змістовне нашарування різних типів досвіду, зокрема в європейській культурі Нового часу, зумовило багатство підходів до художнього відображення дійсності. Для осмислення закономірностей художнього процесу, що вкладається у межі поняття “романтичний тип творчості”, естетична теорія виробила низку понять. Поряд із поняттям “стиль”, що набуває зростаючої індивідуалізації, формуються поняття “напрям”, “течія”, “метод”. Для розуміння багатоплановості художнього життя необхідно […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 10.6. Естетична теорія: закономірності становлення Естетична теорія – це комплекс поглядів, уявлень, ідей про природу та сутність чуттєвості у духовному досвіді людства та відображення закономірностей її виявлень у практичному і художньому формуванні. Початкова ланка становлення теорії – естетичні погляди людей на прекрасне і потворне, піднесене і низьке, трагічне і комічне. Це розуміння призначення мистецтва та його витоків. Досвідні знання – […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 14. ВИДОВЕ БАГАТСТВО МИСТЕЦТВА 14.1. Види мистецтва як система У процесі історичного розвитку людства мистецтво сформувалося і визначилося як системний утвір з властивим йому особливим способом буття: у цілісних чуттєво сприйманих естетично досконалих художніх образах. Сукупність видів мистецтва утворює якісно визначену систему, що вкладає людську небайдужість у виразні художні форми. Об’єктивна необхідність закріплення досвіду естетичного відношення зумовлена усвідомленням його […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 6. ЕСТЕТИКА ДОБИ РАЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА В ЄВРОПІ 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст. Характерною особливістю життя європейського суспільства ХVII-ХVIII ст. є його секуляризація (лат. saecularis – світський), тобто звільнення свідомості європейського суспільства від авторитаризму релігійної віри, зростання інтересу до пізнання світу та земного призначення людини, потреба утвердити естетичний досвід переживання краси світу в мистецтві. Винайдення телескопу та мікроскопу відкрили існування безконечно […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.1. Загальні закономірності естетики Новітнього часу 8.1. Загальні закономірності естетики Новітнього часу Естетика XIX-XXI ст. характеризується величезним багатством тенденцій, які осягають багатоманітність художнього життя та розмаїття підходів до осмислення місця й ролі мистецтва в суспільстві. Домінуючою є тенденція втрати цілісності духу в його зорієнтованості на ідеал, що було типовим для класичної естетики. Не менш характерна втрата ідеї творчості як діяльності формування […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 10.4. Естетичний смак: типи смаків, закономірності виявлення Поняття естетичного смаку сформувалося в європейській культурі у відносно пізній історичний період на основі індивідуалізації духовного досвіду і постало умовою урізноманітнення змісту духовних цінностей. Естетичний смак визначається як здатність людини залежно від почуття задоволення або незадоволення сприймати та оцінювати міру естетичної довершеності предметного світу та духовних феноменів. Естетичний смак об’єктивує себе в оцінних судженнях, а […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 10.3. Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення Отже, ми з’ясували, що естетична свідомість має формуючу здатність і одночасно постає наслідком формування духовного досвіду небайдужого ставлення людини до світу як певної цілісності. Взаємодія сприймання, уяви, пам’яті, почуттів, розсудку така, що вони є цілісною духовною структурою, де особливе місце посідає естетичне почуття. Естетичне почуття – це безпосереднє емоційне переживання людиною здатності ставлення до виразних […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 11.3. Категорія “піднесене”: сутність, закономірності становлення Категорія “піднесене” характеризує естетичну цінність масштабних, перспективних для духовного самостановлення людства і не до кінця засвоєних ним явищ дійсності. Перевершуючи естетичну міру, властиву прекрасному, вони розгортають відношення у безмежність перспективи. Ставлення до піднесених явищ має двоїстий характер. З одного боку, це схиляння та шанування, з іншого – страх перед неспівмірністю якостей предмета відношення та можливостей […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 5.2. Естетичні ідеї раннього гуманізму Розвиток ідеалів і принципів естетики нового типу розпочинався з руху, який отримав назву гуманізм. Гуманістами в епоху Відродження називали особистостей, котрі присвячували життя вивченню та поширенню нової системи знання, в центрі якого поставали проблеми людини та її життєвого призначення. Гуманісти утверджували цінності земного життя та покликання людини здійснитися в ньому, вступаючи в опозицію до церковно-релігійних […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 15.1. Закономірності художньо-творчого процесу 15.1. Закономірності художньо-творчого процесу Художня творчість – це процес духовно-практичного втілення художньої ідеї у чуттєво сприймані художні образи. Загальна її спрямованість – досягнення максимальної відповідності між творчим задумом і його адекватним утіленням у мові мистецтва. Тобто, це процес об’єктивації у матеріалі мистецтва образів, що склалися в уяві, набули виразної життєвої повноти та внутрішньої необхідності у […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 4. ЕСТЕТИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 4.1. Духовні передумови естетики Середньовіччя В основу середньовічної естетики (і культури загалом) покладено особистісний абсолют, на відміну від культури античності, в центрі якої перебуває чуттєво-матеріальний космос. Зовнішня матеріальність виражає в Середньовіччі певний “позатілесний, духовний зміст”. Він може бути виражений у чуттєвій матерії лише приблизно, симоволічно [10, с. 571]. Для розуміння витоків середньовічних естетичних ідей важливо […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 5.7. Естетичні ідеї українського Передвідродження У культурі України ХІІІ-XVII ст. відсутні трактати з питань естетики. Однак є підстави розглядати певні рефлексії над проблемами мистецтва та художньої творчості у зв’язку з питаннями віри та її символів, цінності пізнання й ролі чуттєвого досвіду в пізнавальній діяльності, цінності небайдужого ставлення особи до світу та до віри і земного призначення людини. Період XIV-XVII ст. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації в предметно-практичній, теоретичній і художній діяльності відповідно до мірок виду. Предметом естетики є виразні форми дійсності, зокрема мистецтво, що мають безпосередню […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.7. Естетичні ідеї в культурі України XVII-XVIII ст XVII-XVIII ст. в Україні – доба бароко, період становлення державності (козацька держава) та початки власне національної свідомості. Це час розбудови професійної філософії, близької за ідеологією до раннього західноєвропейського Просвітництва, а за манерою побудови дискурсу – барокова. Останнє визначає її яскраву естетичну забарвленість. Підставою для розвитку фахової філософії є розвиток освіти, ініційований новою панівною верствою (козацтво […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 5. ЕСТЕТИКА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження Естетика доби Відродження постає закономірним продовженням ідей естетики попередніх епох, зокрема античної. Водночас вона є цілком оригінальним явищем, що відображає цілісний, досвідно-чуттєвий і розумно-осмислювальний підхід до природного світу й людини. В епоху Відродження складалася нова світоглядна парадигма. Вона органічно вписує людину в земне життя, не протиставляючи ідеальне та реальне, […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЕСТЕТИКА 7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності Становлення естетики як самостійної філософської науки відбувалося в другій половині XVIII – першій третині XIX ст. у Німеччині в межах класичної німецької філософії. Однак цей процес був підготовлений усім попереднім становленням естетико-мистецтвознавчих ідей, що вважали людську особистість метою мистецтва й об’єктивно утверджували її творчу здатність до свобідного формування досконалих […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 9. МЕТАКАТЕГОРІЯ “ЕСТЕТИЧНЕ” Тема 9. МЕТАКАТЕГОРІЯ “ЕСТЕТИЧНЕ” 9.1. Поняття “естетичне”: зміст, сутність Естетичне – якісно визначене відношення. Це особливе емоційно-небайдуже, осмислююче, переживаюче відношення людини до виразних форм дійсності та переживання власного переживання. Поняття “естетичне” для означення специфічного – чуттєвого пізнання дійсності (див. лекцію 1) ввів у науковий ужиток О. Баумгартен. Естетичне переживання – особливий тип духовного досвіду. Закономірності […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 4.2. Естетичні ідеї у філософській патристиці Естетичні проблеми посідають важливе місце в працях християнських філософів, котрі формували і формулювали основні доктрини та символи віри, осмислюючи дійсність на відповідність її ідеалам християнства. Мистецтво слугувало для них джерелом обгрунтування ідей нової віри, зокрема було покликане створити образи, що символізували б реальну присутність Бога у світі. Першими християнськими філософами були представники патристики (лат. pater […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.5. Естетика Платона Творчість Платона (427-347 до н. е.) відкриває нову епоху в історії античної естетики та філософії загалом – період високої класики. Основні праці філософа, що містять виклад теорії естетичного – “Іон”, “Гіппій Більший”, “Банкет”, “Федон”, “Федр”, “Філеб”, “Софіст”, “Держава”, “Республіка”. Естетичні проблеми тісно пов’язані у філософії Платона з проблемами метафізики й етики. Саме в його філософії […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст. Характерною особливістю життя європейського суспільства ХVII-ХVIII ст. є його секуляризація (лат. saecularis – світський), тобто звільнення свідомості європейського суспільства від авторитаризму релігійної віри, зростання інтересу до пізнання світу та земного призначення людини, потреба утвердити естетичний досвід переживання краси світу в мистецтві. Винайдення телескопу та мікроскопу відкрили існування безконечно […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.7. Естетика доби еллінізму Поняття “елліністична естетика” відображає розвиток естетики впродовж тривалого історичного періоду: від ІІ ст. до н. е. до III ст. н. е. Це доба, що синтезує дві культури: грецьку – останніх століть старої ери (культуру еллінів: назва походить від самоназви давніх греків) і римську. Згадане поняття відображає вплив давньогрецької естетики та культури загалом на увесь регіон […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності для людини, а не в об’єктивній визначеності його буття. Таке розуміння зумовлює неадекватність відношення до дійсності, що шкодить не лише природному […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 17. СУСПІЛЬСТВО, МИСТЕЦТВО, ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИ 17.1. Суб’єкт естетичного переживання мистецтва Мистецтво – вид духовної діяльності, вище призначення якої – живлення людського духу досконалими художніми образами, сповненими виразної внутрішньої життєвості. Індивідуальна неповторність всезагальності змісту досвіду, сконцентрована в мистецтві, становить невичерпне джерело активізації духовних структур суб’єкта сприймання на інтелектуальне переживання ідеального образу буття. Виразна життєвість кожного насправді художнього твору стимулює психічні структури […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 1.1. Зміст поняття “естетика” Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації в предметно-практичній, теоретичній і художній діяльності відповідно до мірок виду. Предметом естетики є виразні форми дійсності, зокрема мистецтво, що мають безпосередню […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 1.3. Проблематика й основні завдання естетики як науки Сучасна естетика становить цілісну систему знання, що утворює його своєрідність і засвідчує про нього як про особливий тип духовного досвіду, що потребує осмислення його специфіки та засвоєння суспільством. Сучасна естетична теорія вирізняється своєрідністю проблематики, стверджуючи себе цілісною системою знання. Це знання відображає творчу сутність людини у самоцінності її виявів і цінність цих виявів у їх […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності для людини, а не в об’єктивній визначеності його буття. Таке розуміння зумовлює неадекватність відношення до дійсності, що шкодить не лише природному […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 13. ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНА МОВА МИСТЕЦТВА 13.1. Твір мистецтва як художнє ціле Сучасна естетична теорія виділяє декілька рівнів естетичного аналізу мистецтва: воно осмислюється як специфічний вид реальності; як особлива форма духовного досвіду; як особлива формуюча здатність. Мистецтво як особлива реальність характеризується цілісністю внутрішньої життєвості, що постає дійсною у творі мистецтва як художньому цілому. Він закріплює духовність ідеї у художньо довершених чуттєво-матеріальних […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 12. МИСТЕЦТВО ЯК ВИД ЕСТЕТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФОРМА СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ 12.1. Естетичні принципи аналізу мистецтва Мистецтво склалося у духовному досвіді людства як один зі специфічних його видів. Йому властиве цілісне, конкретно-чуттєве закріплення досвіду небайдужого ставлення людини до дійсності засобами художньо образної мови. Предмет небайдужості здобуває виразну життєвість у специфічній художньо-формуючій діяльності. Здатність небайдужого ставлення суб’єкта та потреба надати предмету зображення виразної у собі життєвості в […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 14.1. Види мистецтва як система 14.1. Види мистецтва як система У процесі історичного розвитку людства мистецтво сформувалося і визначилося як системний утвір з властивим йому особливим способом буття: у цілісних чуттєво сприйманих естетично досконалих художніх образах. Сукупність видів мистецтва утворює якісно визначену систему, що вкладає людську небайдужість у виразні художні форми. Об’єктивна необхідність закріплення досвіду естетичного відношення зумовлена усвідомленням його […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження Естетика доби Відродження постає закономірним продовженням ідей естетики попередніх епох, зокрема античної. Водночас вона є цілком оригінальним явищем, що відображає цілісний, досвідно-чуттєвий і розумно-осмислювальний підхід до природного світу й людини. В епоху Відродження складалася нова світоглядна парадигма. Вона органічно вписує людину в земне життя, не протиставляючи ідеальне та реальне, […]...