Естетика – Мовчан В. С. – 7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності
7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності
Становлення естетики як самостійної філософської науки відбувалося в другій половині XVIII – першій третині XIX ст. у Німеччині в межах класичної німецької філософії. Однак цей процес був підготовлений усім попереднім становленням естетико-мистецтвознавчих ідей, що вважали людську особистість метою мистецтва й об’єктивно утверджували її творчу здатність до свобідного формування досконалих образів. Особливе значення в становленні естетики як особливої галузі наукового знання мали здобутки англійської естетики XVІІІ ст., що досліджувала суб’єктивні здатності особи до чуттєвого сприймання та переживання явищ світу, закономірності творчої здатності до формування за законами краси (Шефтсбері, Хоум, Хатчесон, Юм, Берк); естетики французького Просвітництва, яка збагатила естетичну проблематику науковою теорією естетичного смаку, а також теорією художньо прекрасного та художньої творчості (Баттьо, Монтеск’є, Дідро, Вольтер).
Особливе значення мала естетика німецького Просвітництва. Вона розробляла об’єктивні підстави прекрасного, теорію естетичного смаку, художньої творчості, естетичного виховання і, зрештою, дала назву самій науці про чуттєву культуру – “естетика” (Баумгартен, Мейєр, Лессінг, Вінкельман). О. Баумгартен обгрунтував чуттєве пізнання як специфічну сферу духовної діяльності, визначивши філософську науку, що досліджує теорію чуттєвого пізнання, як “естетику”. Естетика в теорії О. Баумгартена постає філософією прекрасного. Не менш важливе значення мав виражений інтерес філософії до проблем прекрасного, мистецтва, теорії художньої творчості, особливо відчутний саме від XVIII ст. – часу, коли антропологічну проблематику починають розглядати разом з натурфілософською. Вона вписується в загальне коло актуальних проблем пошуку об’єктивних підстав здатності людини до пізнання істини та творчості за законами краси. Естетика посіла належне місце в системі філософського знання, що утворило тріаду “логіка – етика – естетика”.
У класичній німецькій філософії естетика визначилася як необхідна складова, що завершувала собою систему, постаючи необхідним поєднальним ланцюгом між необхідністю і свободою, світом природи та світом свободи. Ці питання посіли чільне місце у філософії І. Канта, Ф. Шіллера, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля, а також у творчості представників німецького філософського романтизму (брати Шлегелі, Новаліс, Шляєрмахер). Загалом у німецькій філософії виділяють дві провідні тенденції в дослідженні естетичної проблематики. Одна – зорієнтована на матеріал художньої практики, з опорою на який здійснюється розроблення питань естетики (Гете, Шиллер, частково – німецькі романтики). Інша – виводить ідеї естетики зі загально філософських проблем з опорою на художню практику (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель).
Related posts:
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЕСТЕТИКА 7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності Становлення естетики як самостійної філософської науки відбувалося в другій половині XVIII – першій третині XIX ст. у Німеччині в межах класичної німецької філософії. Однак цей процес був підготовлений усім попереднім становленням естетико-мистецтвознавчих ідей, що вважали людську особистість метою мистецтва й об’єктивно утверджували її творчу здатність до свобідного формування досконалих […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.1. Загальні закономірності естетики Новітнього часу 8.1. Загальні закономірності естетики Новітнього часу Естетика XIX-XXI ст. характеризується величезним багатством тенденцій, які осягають багатоманітність художнього життя та розмаїття підходів до осмислення місця й ролі мистецтва в суспільстві. Домінуючою є тенденція втрати цілісності духу в його зорієнтованості на ідеал, що було типовим для класичної естетики. Не менш характерна втрата ідеї творчості як діяльності формування […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 8. ЕСТЕТИКА ХІХ-ХХІ CT.: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ 8.1. Загальні закономірності естетики Новітнього часу Естетика XIX-XXI ст. характеризується величезним багатством тенденцій, які осягають багатоманітність художнього життя та розмаїття підходів до осмислення місця й ролі мистецтва в суспільстві. Домінуючою є тенденція втрати цілісності духу в його зорієнтованості на ідеал, що було типовим для класичної естетики. Не менш характерна втрата ідеї творчості як діяльності формування […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.5. Естетика XX ст.: загальні закономірності В естетиці XX ст. зберігаються напрями досліджень, котрі визначилися як основні у XIX ст.: філософський, психологічний, соціологічний, мистецтвознавчий. Аналіз тенденцій розвитку естетичної теорії у XX ст. доцільно починати з німецької естетики. Вона зберігала найтісніші зв’язки з філософією за традицією, усталеною від часів О. Баумгартена. Усупереч тому, що естетика, так само як й інші галузі гуманітарного […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ 3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки естетичних уявлень давніх греків пов’язані з міфологічними віруваннями, що набули в гомерівську епоху систематизованого характеру, поетичного вираження і стали джерелом формування цілісного, художньо-образного погляду на світ як гармонійну, в собі завершену досконалість. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 1.1. Зміст поняття “естетика” Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації в предметно-практичній, теоретичній і художній діяльності відповідно до мірок виду. Предметом естетики є виразні форми дійсності, зокрема мистецтво, що мають безпосередню […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 11.3. Категорія “піднесене”: сутність, закономірності становлення Категорія “піднесене” характеризує естетичну цінність масштабних, перспективних для духовного самостановлення людства і не до кінця засвоєних ним явищ дійсності. Перевершуючи естетичну міру, властиву прекрасному, вони розгортають відношення у безмежність перспективи. Ставлення до піднесених явищ має двоїстий характер. З одного боку, це схиляння та шанування, з іншого – страх перед неспівмірністю якостей предмета відношення та можливостей […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження Естетика доби Відродження постає закономірним продовженням ідей естетики попередніх епох, зокрема античної. Водночас вона є цілком оригінальним явищем, що відображає цілісний, досвідно-чуттєвий і розумно-осмислювальний підхід до природного світу й людини. В епоху Відродження складалася нова світоглядна парадигма. Вона органічно вписує людину в земне життя, не протиставляючи ідеальне та реальне, […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 16. ЗАКОНОМІРНОСТІ ІСТОРИЧНОГО ЖИТТЯ МИСТЕЦТВА 16.1. Методологія аналізу історії мистецтва Поняття “історичне життя мистецтва” відображає найзагальніші закономірності розгортання багатства духовного досвіду людства у специфічних, цілісних, художньо-образних формах. Відмінності, спричинені зміною ціннісних уявлень про світ у поступі історії, зумовлюють відмінності у предметі відображення та способах закріплення його мовою мистецтва. При цьому мова мистецтва як засіб творення цілісного, художньо переконливого образу реальності […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 10.6. Естетична теорія: закономірності становлення Естетична теорія – це комплекс поглядів, уявлень, ідей про природу та сутність чуттєвості у духовному досвіді людства та відображення закономірностей її виявлень у практичному і художньому формуванні. Початкова ланка становлення теорії – естетичні погляди людей на прекрасне і потворне, піднесене і низьке, трагічне і комічне. Це розуміння призначення мистецтва та його витоків. Досвідні знання – […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст. Характерною особливістю життя європейського суспільства ХVII-ХVIII ст. є його секуляризація (лат. saecularis – світський), тобто звільнення свідомості європейського суспільства від авторитаризму релігійної віри, зростання інтересу до пізнання світу та земного призначення людини, потреба утвердити естетичний досвід переживання краси світу в мистецтві. Винайдення телескопу та мікроскопу відкрили існування безконечно […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.6. Естетика радянського періоду Важливими для естетичної теорії XX ст. були здобутки радянської естетики, що, розвиваючись у межах класичної філософської естетики, внесла вагомий творчий доробок у низку галузей естетичного знання. Вплив ідеологи на естетичну теорію, порівняно з іншими галузями філософського знання, був мінімальним, а вираженою – загальна орієнтація на проникнення естетичного в усі сфери життя. Здобутком теорії естетики є […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 2.2. Становлення історії естетики та її основні проблеми Історія естетики – особлива галузь естетичного знання, що вивчає генезу, розвиток і функціонування в суспільстві естетичної думки, естетичних теорій, естетичних учень. Як самостійна наука історія естетики склалася у XIX ст. – у період, коли історіографія культури отримала фундаментальну підставу свого розвитку на грунті становлення філософії історії, насамперед завдяки працям Г. Гегеля. Закономірності історичного розвитку людського […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 10.4. Естетичний смак: типи смаків, закономірності виявлення Поняття естетичного смаку сформувалося в європейській культурі у відносно пізній історичний період на основі індивідуалізації духовного досвіду і постало умовою урізноманітнення змісту духовних цінностей. Естетичний смак визначається як здатність людини залежно від почуття задоволення або незадоволення сприймати та оцінювати міру естетичної довершеності предметного світу та духовних феноменів. Естетичний смак об’єктивує себе в оцінних судженнях, а […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 12.3. Закономірності мистецтва як духовної діяльності Для розкриття якісної своєрідності художньо-образного мислення, що характерне для мистецтва, звернемося до порівняння його з міфологічною образністю. Вирізнення предметів небайдужості та “задавання життя” шляхом поіменування, накладання власного образу на природні явища характерне для міфологічної свідомості. Власний образ вона поширює на весь світ, надаючи йому багатства та різноманітності. Разом із тим у міфології образ і річ, […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – ВСТУП ДО ЕСТЕТИКИ Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації в предметно-практичній, теоретичній і художній діяльності відповідно до мірок виду. Предметом естетики є виразні форми дійсності, зокрема мистецтво, що мають безпосередню […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – ВСТУП Основна мета нашої книги – розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною людським генієм. Естетична теорія відкриває життя у його справжній цінності: виразній і доцільній красі природних форм, красі людських відносин та красі внутрішнього світу людини. Відтак вона вириває з буденності існування, налаштовуючи на досконалість, і тим […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 10.3. Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення Отже, ми з’ясували, що естетична свідомість має формуючу здатність і одночасно постає наслідком формування духовного досвіду небайдужого ставлення людини до світу як певної цілісності. Взаємодія сприймання, уяви, пам’яті, почуттів, розсудку така, що вони є цілісною духовною структурою, де особливе місце посідає естетичне почуття. Естетичне почуття – це безпосереднє емоційне переживання людиною здатності ставлення до виразних […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації в предметно-практичній, теоретичній і художній діяльності відповідно до мірок виду. Предметом естетики є виразні форми дійсності, зокрема мистецтво, що мають безпосередню […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 16.3. Художні напрями та течії: закономірності становлення та вияву Змістовне нашарування різних типів досвіду, зокрема в європейській культурі Нового часу, зумовило багатство підходів до художнього відображення дійсності. Для осмислення закономірностей художнього процесу, що вкладається у межі поняття “романтичний тип творчості”, естетична теорія виробила низку понять. Поряд із поняттям “стиль”, що набуває зростаючої індивідуалізації, формуються поняття “напрям”, “течія”, “метод”. Для розуміння багатоплановості художнього життя необхідно […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.6. Естетика Просвітництва в Німеччині: виокремлення в самостійну науку Німецьке Просвітництво, в тому числі в сфері естетики, було широким духовним рухом, що найгрунтовніше теоретично проаналізував сутність естетичного як особливого типу духовного досвіду. Видатними його представниками, виразниками демократичного ідеалу були: Олександр Баумгартен (1714-1762), Георг Фрідріх Мейєр (1718-1777), Мойсей Мендельсон (1729- 1786), Іоганн Іоахім Вінкельман (1717-1768), Готхольд Ефраїм Лессінг (1729-1781), Йоганн Георг Гаман (1730-1788), Йоганн Готфрід […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 5. ЕСТЕТИКА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження Естетика доби Відродження постає закономірним продовженням ідей естетики попередніх епох, зокрема античної. Водночас вона є цілком оригінальним явищем, що відображає цілісний, досвідно-чуттєвий і розумно-осмислювальний підхід до природного світу й людини. В епоху Відродження складалася нова світоглядна парадигма. Вона органічно вписує людину в земне життя, не протиставляючи ідеальне та реальне, […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 10. ЕСТЕТИЧНА СВІДОМІСТЬ: ЗАКОНОМІРНОСТІ СТАНОВЛЕННЯ, ФОРМИ ВИЯВЛЕННЯ 10.1. Естетична структура свідомості У попередній лекції ми з’ясували, що всі предмети природного світу мають форму й упорядковані структури. Ми обгрунтували також, що необхідною передумовою ефективності людських зусиль у практично та духовно формуючій діяльності є творення предмета відповідно до ідеї його внутрішньої життєвості, що є водночас умовою відповідності його людській потребі. Досконалість предмета формування (внутрішня […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.7. Естетика доби еллінізму Поняття “елліністична естетика” відображає розвиток естетики впродовж тривалого історичного періоду: від ІІ ст. до н. е. до III ст. н. е. Це доба, що синтезує дві культури: грецьку – останніх століть старої ери (культуру еллінів: назва походить від самоназви давніх греків) і римську. Згадане поняття відображає вплив давньогрецької естетики та культури загалом на увесь регіон […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.7. Естетика постмодернізму Поняття “постмодернізм” (після модерну) є визначенням основного напряму сучасної філософії, мистецтва і науки. Теоретична основа постмодернізму – погляди французьких пост структуралістів і неофройдистів. Поняття “постмодернізм” уперше використав Р. Панвіц у праці “Криза європейської культури” (1917). Згодом його застосував А. Тойнбі для означення сучасного йому (середина XX ст.) етапу розвитку європейської цивілізації. На думку філософа, доба […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 1.2. Історія становлення предмета естетики Виокремлення естетики, як уже згадувалося, відбулося в середині XVIII ст. завдяки, насамперед, працям О. Баумгартена. Водночас у надрах філософії естетика існувала з глибокої давнини. Давньогрецька філософія першою усвідомила вагомість емоційно-небайдужого сприйняття світу та ставлення людини до нього, вбачаючи у цій здатності людини велику духовну цінність. О. Лосєв, уточнюючи поняття “айстезис”, пропонує розуміти його як “чуттєве […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 6. ЕСТЕТИКА ДОБИ РАЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА В ЄВРОПІ 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст. Характерною особливістю життя європейського суспільства ХVII-ХVIII ст. є його секуляризація (лат. saecularis – світський), тобто звільнення свідомості європейського суспільства від авторитаризму релігійної віри, зростання інтересу до пізнання світу та земного призначення людини, потреба утвердити естетичний досвід переживання краси світу в мистецтві. Винайдення телескопу та мікроскопу відкрили існування безконечно […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 15.1. Закономірності художньо-творчого процесу 15.1. Закономірності художньо-творчого процесу Художня творчість – це процес духовно-практичного втілення художньої ідеї у чуттєво сприймані художні образи. Загальна її спрямованість – досягнення максимальної відповідності між творчим задумом і його адекватним утіленням у мові мистецтва. Тобто, це процес об’єктивації у матеріалі мистецтва образів, що склалися в уяві, набули виразної життєвої повноти та внутрішньої необхідності у […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.4. Естетика англійського Просвітництва У XVIII ст. Просвітництво постало явищем загальноєвропейського масштабу. Воно склалося на грунті філософського раціоналізму з властивим останньому демократизмом, адже цікавою бачиться кожна людська особистість, на противагу елітарності попередніх форм естетичного досвіду. Повага до людини зумовлює зосередження на дослідженні шляхів і засобів розвитку й удосконалення її духовного світу. Можливості встановлення розумних суспільних відносин узалежнюються від рівня […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 7.6. Естетика Ф. Шеллінга Ідеї естетики Фрідріха Вільгельма Иозефа Шеллінга (1775-1854) викладені у працях “Система трансцендентального ідеалізму” (1800), промові “Про відношення образотворчих мистецтв до природи” (1807), курсі лекцій з естетики, читаних упродовж 1802-1805 pp. в Енському та Вюцбурзькому університетах (видані окремою книгою під назвою “Філософія мистецтва” вже після смерті автора – 1859 p.). Естетична теорія, як і філософія Ф. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 4.4. Західноєвропейська естетика пізнього Середньовіччя Пізнє Середньовіччя – ХІІІ-XIV ст. – це час творення закінчених схоластичних систем з урахуванням наукових знань за умови їх несуперечності релігійним догмам. Взірцем розвиненого схоластичного філософування стають “Суми”, скажімо, “Сума теології” Фоми Аквінського (1225-1274), окремі частини якої присвячені питанням естетики. До основних понять його естетики належить прекрасне. Його філософ розуміє як об’єктивну категорію: “Не тому […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 7.3. Естетика Ф. Шіллера Естетика Ф. Шіллера, на чому наголошував сам філософ, грунтувалася на висхідних ідеях естетики І. Канта, зокрема стосовно загальнотеоретичних проблем. Показово, що основні праці з естетики написані Ф. Шіллером у 1792-1796 рр., тобто після виходу в світ праці І. Канта “Критика здатності судження”. До основних у його спадщині належать: “Каллій, або про красу” (1792), “Про гідність […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.5. Естетика Просвітництва у Франції Естетична думка Франції ХVII ст. складалась під впливом ідей Великої французької революції (1789-1794), що зумовила демократизацію духовного життя країни. Видатними представниками французького Просвітництва, ідеологами нового демократичного суспільства, теоретиками естетики були Жан Батіст Дюбо (1670-1742), Шарль Луї Монтеск’є (1689-1755), Жан Лерон Д’Аламбер (1717-1783), Етьєн Кондільяк (1715-1780), Клод Адріан Гельвецій (1715-1771), Франсуа Марі Аруе Вольтер (1694-1778), Шарль […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – Тема 4. ЕСТЕТИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ 4.1. Духовні передумови естетики Середньовіччя В основу середньовічної естетики (і культури загалом) покладено особистісний абсолют, на відміну від культури античності, в центрі якої перебуває чуттєво-матеріальний космос. Зовнішня матеріальність виражає в Середньовіччі певний “позатілесний, духовний зміст”. Він може бути виражений у чуттєвій матерії лише приблизно, симоволічно [10, с. 571]. Для розуміння витоків середньовічних естетичних ідей важливо […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 3.2. Основні закономірності розвитку естетичної теорії Аналізуючи історію античної естетики, О. Лосєв вважає єдиним її предметом видимий, даний слуху і відчуттям “чуттєвий космос” [11, с. 135]. “…Чуттєвий космос (з його землею і небом, з його підземним царством і морями, з його повітряною атмосферою, метеорологією й астрономією) був самодостатнім твором мистецтва та природи водночас; усюди він виступав як числова гармонія…” [11, с. […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 7.7. Естетика Г. Гегеля Завершальною ланкою в творенні системи філософського знання в межах німецької класичної філософії є естетика Георга Гегеля (1770-1831). Естетика у філософії Г. Гегеля постає необхідною складовою саморозвитку духу, а тому проблеми естетичного наявні у “Феноменології духу” (1807), щоправда, ще у нерозгорнутому вигляді, у “Філософії духу”, а завершеної системи вона набуває в “Лекціях з естетики”(1835-1838). Окремі аспекти […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 1.3. Проблематика й основні завдання естетики як науки Сучасна естетика становить цілісну систему знання, що утворює його своєрідність і засвідчує про нього як про особливий тип духовного досвіду, що потребує осмислення його специфіки та засвоєння суспільством. Сучасна естетична теорія вирізняється своєрідністю проблематики, стверджуючи себе цілісною системою знання. Це знання відображає творчу сутність людини у самоцінності її виявів і цінність цих виявів у їх […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 6.3. Естетика класицизму У мистецтві й естетиці класицизму (XVII ст.), що складалися на грунті ідей французького абсолютизму, центром постала активна діяльна особистість – герой. Його характеру не властивий титанічний масштаб, який вирізняв героїв Відродження, а також цілісність характеру й активне спрямування волі на досягнення мети, що визначала героїв грецької античності. У руслі ідей механістичного матеріалізму епохи, що розділив […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 8.4. Естетика позитивізму Естетика позитивізму – один з напрямків естетики XIX ст., що визначається як некласична естетика. Характерні її ознаки – відхід від позицій історизму та раціональності, властивих класичній естетиці. Позитивізм відображає зростаючий вплив наукових знань, котрі покликані визначати методи наукового пошуку також у гуманітарних сферах, у тому числі в естетиці. Засновник позитивізму французький філософ Огюст Конт (1798-1857) […]...
- Естетика – Мовчан В. С. – 7.2. Естетика І. Канта Філософія І. Канта (1724-1804) започаткувала німецьку класичну філософію – новий етап у розвитку філософського знання. В основі “перевороту”, здійсненого І. Кантом, покладена ідея творчої активності суб’єкта пізнання. У другий (“критичний”, 70-90-ті роки XVIII ст.) період творчості І. Кант розробив теоретичні засади пізнавальної діяльності, заснованої на ідеї активності суб’єкта пізнання. Естетика постає засадничою в його філософській […]...