Естетика – Мовчан В. С

Естетика – Мовчан В. С. – ВСТУП

Основна мета нашої книги – розкрити важливість естетичної теорії для творчої організації людського життя: життя красою світу та красою, створеною людським генієм. Естетична теорія відкриває життя у його справжній цінності: виразній і доцільній красі

Естетика – Мовчан В. С. – ВСТУП ДО ЕСТЕТИКИ

Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки

Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації

Естетика – Мовчан В. С. – 1.1. Зміст поняття “естетика”

Тема 1. Предмет і завдання естетики як науки 1.1. Зміст поняття “естетика” Поняття “естетика” увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони емоційно-інтелектуального ставлення людини до дійсності та закономірності його об’єктивації

Естетика – Мовчан В. С. – 1.2. Історія становлення предмета естетики

Виокремлення естетики, як уже згадувалося, відбулося в середині XVIII ст. завдяки, насамперед, працям О. Баумгартена. Водночас у надрах філософії естетика існувала з глибокої давнини. Давньогрецька філософія першою усвідомила вагомість емоційно-небайдужого сприйняття світу та ставлення

Естетика – Мовчан В. С. – 1.3. Проблематика й основні завдання естетики як науки

Сучасна естетика становить цілісну систему знання, що утворює його своєрідність і засвідчує про нього як про особливий тип духовного досвіду, що потребує осмислення його специфіки та засвоєння суспільством. Сучасна естетична теорія вирізняється своєрідністю проблематики,

Естетика – Мовчан В. С. – 1.4. Естетика – філософська теорія виховання

Естетика є найефективнішою теорією виховання, оскільки вона оперта на свободу творчої взаємодії суб’єкта з предметом небайдужості. Це зумовлено самою природою предмета, що постає засобом впливу на особистість. Він цікавий, захоплюючий, він “пропонує” себе, не

Естетика – Мовчан В. С. – Розділ І. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЕСТЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ

Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності

Естетика – Мовчан В. С. – 2.1. Метафізика естетичного

Тема 2. ВИТОКИ ТА ДЖЕРЕЛА НАЙДАВНІШИХ ЕСТЕТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ 2.1. Метафізика естетичного Сучасна культура втратила цілісність образу світу. Його бачення розпалося на фрагменти, локалізувалося у русло конкретних людських потреб: світ почав розглядатися у його корисності

Естетика – Мовчан В. С. – 2.2. Становлення історії естетики та її основні проблеми

Історія естетики – особлива галузь естетичного знання, що вивчає генезу, розвиток і функціонування в суспільстві естетичної думки, естетичних теорій, естетичних учень. Як самостійна наука історія естетики склалася у XIX ст. – у період, коли

Естетика – Мовчан В. С. – 2.3. Естетичні елементи в культурі первісної доби

Систематизація закономірностей художньої діяльності й аналіз виразних форм дійсності розпочинається як наукова проблема в античній Греції. Однак уявлення про доцільні форми, виразність цих форм, цінність естетичного в людському житті має значно давнішу історію. Естетичне

Естетика – Мовчан В. С. – 2.4. Естетичні уявлення народів Давнього Сходу

Найдавніші цивілізації, відомі людству, – цивілізації Близького Сходу, де склалося розвинуте зрошувальне землеробство, утворилися перші держави, були збудовані міста, що мали символічне призначення, розвивалися художні ремесла, пов’язані з потребами державно-культового характеру. Це території Нільської

Естетика – Мовчан В. С. – 2.5. Праукраїнці про красу світу: генеза уявлень

Цікаво й важливо простежити витоки естетичних уявлень наших пращурів, рівень їхніх творчих умінь і закріплення у зображеннях досвіду ставлення до явищ дійсності (природних сил) та людей до себе самих. Пам’ятки культури на землях сучасної

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 3. АНТИЧНА ЕСТЕТИКА: ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ОСНОВНІ ІДЕЇ

3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки естетичних уявлень давніх греків пов’язані з міфологічними віруваннями, що набули в

Естетика – Мовчан В. С. – 3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики

3.1. Об’єктивні підстави становлення античної естетики Наукова теорія естетичного знання складалася в античній Греції від VI до IV ст. до н. е. Витоки естетичних уявлень давніх греків пов’язані з міфологічними віруваннями, що набули в

Естетика – Мовчан В. С. – 3.2. Основні закономірності розвитку естетичної теорії

Аналізуючи історію античної естетики, О. Лосєв вважає єдиним її предметом видимий, даний слуху і відчуттям “чуттєвий космос” [11, с. 135]. “…Чуттєвий космос (з його землею і небом, з його підземним царством і морями, з

Естетика – Мовчан В. С. – 3.3. Ідеї естетики античних натурфілософів

Початки становлення естетичної теорії Давньої Греції пов’язані з архаїчним періодом (VI ст. до н. е.). Це час формування античного логосу, що постає єдністю чуттєвого та розумного начал людської природи. Ф. Кессіді характеризує філософське пізнання

Естетика – Мовчан В. С. – 3.4. Естетика софістів і Сократа

Грецькі софісти (Протагор, Горгій, Продик, Фразимах, Гіппій, Антифонт) – філософи V ст. до н. е. – засновники нового напряму в естетичному освоєнні світу: суб’єктивно-антропологічного. На противагу об’єктивному космологізму натурфілософів софісти навчали: у природі немає

Естетика – Мовчан В. С. – 3.5. Естетика Платона

Творчість Платона (427-347 до н. е.) відкриває нову епоху в історії античної естетики та філософії загалом – період високої класики. Основні праці філософа, що містять виклад теорії естетичного – “Іон”, “Гіппій Більший”, “Банкет”, “Федон”,

Естетика – Мовчан В. С. – 3.6. Естетика Арістотеля

Творчість Арістотеля (384-322 до н. е.) належить до періоду пізньої класики. Він був систематизатором знань доби античності в галузі природознавства, гуманітарних знань, логіки, філософії, етики, естетики. Так, в естетиці Аристотель сформулював цілісну концепцію мистецтва

Естетика – Мовчан В. С. – 3.7. Естетика доби еллінізму

Поняття “елліністична естетика” відображає розвиток естетики впродовж тривалого історичного періоду: від ІІ ст. до н. е. до III ст. н. е. Це доба, що синтезує дві культури: грецьку – останніх століть старої ери (культуру

Естетика – Мовчан В. С. – 3.8. Естетика неоплатонізму

Неоплатонізм (III-IV ст. н. е.) – це останній етап розвитку грецької філософії та естетики, що став своєрідним підсумком усіх попередніх її етапів. Від цього періоду дійшло до нащадків найбільше праць, інколи багатотомних. Твори неоплатоніків

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 4. ЕСТЕТИКА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

4.1. Духовні передумови естетики Середньовіччя В основу середньовічної естетики (і культури загалом) покладено особистісний абсолют, на відміну від культури античності, в центрі якої перебуває чуттєво-матеріальний космос. Зовнішня матеріальність виражає в Середньовіччі певний “позатілесний, духовний

Естетика – Мовчан В. С. – 4.1. Духовні передумови естетики Середньовіччя

4.1. Духовні передумови естетики Середньовіччя В основу середньовічної естетики (і культури загалом) покладено особистісний абсолют, на відміну від культури античності, в центрі якої перебуває чуттєво-матеріальний космос. Зовнішня матеріальність виражає в Середньовіччі певний “позатілесний, духовний

Естетика – Мовчан В. С. – 4.2. Естетичні ідеї у філософській патристиці

Естетичні проблеми посідають важливе місце в працях християнських філософів, котрі формували і формулювали основні доктрини та символи віри, осмислюючи дійсність на відповідність її ідеалам християнства. Мистецтво слугувало для них джерелом обгрунтування ідей нової віри,

Естетика – Мовчан В. С. – 4.3. Естетика раннього західноєвропейського Середньовіччя

Найвидатнішим представником західної патристики, у творчості якого вона набула завершеного вигляду, є Августин Блаженний (354-430), впливовий проповідник, активний діяч західної церкви. Саме він вважається філософом, праці якого по-особливому впливали на становлення офіційного середньовічного мистецтва

Естетика – Мовчан В. С. – 4.4. Західноєвропейська естетика пізнього Середньовіччя

Пізнє Середньовіччя – ХІІІ-XIV ст. – це час творення закінчених схоластичних систем з урахуванням наукових знань за умови їх несуперечності релігійним догмам. Взірцем розвиненого схоластичного філософування стають “Суми”, скажімо, “Сума теології” Фоми Аквінського (1225-1274),

Естетика – Мовчан В. С. – 4.5. Візантійська естетика

Поняття “візантійська естетика” відображає розвиток естетично-художніх ідей на теренах Візантійської імперії IV-XV ст. Збереження античних міст зумовило збереження античної культури й освіченості на землях колишньої східної Римської імперії, хоча християнські ідеали впливали на розуміння

Естетика – Мовчан В. С. – 4.6. Естетика Київської Русі

Естетика Давньої Русі творилася під впливом двох джерел. Першим формуючим джерелом було запровадження християнства, духовно-об’єднувального фактору, завдяки його ролі в становленні державності, ролі християнських символів віри для консолідації духу географічно та психологічно роздрібнених східнослов’янських

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 5. ЕСТЕТИКА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження Естетика доби Відродження постає закономірним продовженням ідей естетики попередніх епох, зокрема античної. Водночас вона є цілком оригінальним явищем, що відображає цілісний, досвідно-чуттєвий і розумно-осмислювальний підхід до природного світу

Естетика – Мовчан В. С. – 5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження

5.1. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження Естетика доби Відродження постає закономірним продовженням ідей естетики попередніх епох, зокрема античної. Водночас вона є цілком оригінальним явищем, що відображає цілісний, досвідно-чуттєвий і розумно-осмислювальний підхід до природного світу

Естетика – Мовчан В. С. – 5.2. Естетичні ідеї раннього гуманізму

Розвиток ідеалів і принципів естетики нового типу розпочинався з руху, який отримав назву гуманізм. Гуманістами в епоху Відродження називали особистостей, котрі присвячували життя вивченню та поширенню нової системи знання, в центрі якого поставали проблеми

Естетика – Мовчан В. С. – 5.3. Естетика ренесансного неоплатонізму

Багатство тенденцій духовного життя епохи відображено у становленні різних напрямів наукового знання. Естетична теорія розвивається, передусім, на основі філософії Відродження, яка переосмислює ідеї античного та середньовічного неоплатонізму відповідно до нового образу світу та нового

Естетика – Мовчан В. С. – 5.4. Естетика митців Високого Відродження

Високе Відродження у культурі Італії характерне особливим розквітом творчості геніальних митців – Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Тиціана. У культурі німецького Відродження такою універсальною постаттю був Альбрехт Дюрер. Чуттєва краса світу та людини досягає

Естетика – Мовчан В. С. – 5.5. Естетичні ідеї ренесансної натурфілософії

Новий етап у розвитку естетики Ренесансу пов’язаний з творенням філософських і натурфілософських систем XVI ст. Видатними представниками філософії цього періоду були вчені та мислителі: Дж. Бруно, Т. Кампанелла, Ф. Патриці, Т. Мор, М. Монтень.

Естетика – Мовчан В. С. – 5.6. Естетика маньєризму

Назва історичної епохи, що завершувала XVI ст., – маньєризм. Вона покликана означати відсутність власної стильової значущості діячів цього періоду і лише наслідування манери попередників – діячів Високого Відродження. Найвидатнішими теоретиками естетики цього періоду були

Естетика – Мовчан В. С. – 5.7. Естетичні ідеї українського Передвідродження

У культурі України ХІІІ-XVII ст. відсутні трактати з питань естетики. Однак є підстави розглядати певні рефлексії над проблемами мистецтва та художньої творчості у зв’язку з питаннями віри та її символів, цінності пізнання й ролі

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 6. ЕСТЕТИКА ДОБИ РАЦІОНАЛІЗМУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА В ЄВРОПІ

6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст. Характерною особливістю життя європейського суспільства ХVII-ХVIII ст. є його секуляризація (лат. saecularis – світський), тобто звільнення свідомості європейського суспільства від авторитаризму релігійної віри, зростання інтересу до пізнання

Естетика – Мовчан В. С. – 6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст

6.1. Загальні тенденції розвитку естетики XVII-XVIII ст. Характерною особливістю життя європейського суспільства ХVII-ХVIII ст. є його секуляризація (лат. saecularis – світський), тобто звільнення свідомості європейського суспільства від авторитаризму релігійної віри, зростання інтересу до пізнання

Естетика – Мовчан В. С. – 6.2. Естетика бароко

Поняття “бароко” склалося в європейській культурі для означення естетично-художньої своєрідності мистецтва XVII ст. Слово “бароко” (італ. barocco – дивний, примхливий) покликане означати властиву цьому художньому стилю вишуканість форм, надмірний декоративізм, афектацію. Поняття “бароко” склалося

Естетика – Мовчан В. С. – 6.3. Естетика класицизму

У мистецтві й естетиці класицизму (XVII ст.), що складалися на грунті ідей французького абсолютизму, центром постала активна діяльна особистість – герой. Його характеру не властивий титанічний масштаб, який вирізняв героїв Відродження, а також цілісність

Естетика – Мовчан В. С. – 6.4. Естетика англійського Просвітництва

У XVIII ст. Просвітництво постало явищем загальноєвропейського масштабу. Воно склалося на грунті філософського раціоналізму з властивим останньому демократизмом, адже цікавою бачиться кожна людська особистість, на противагу елітарності попередніх форм естетичного досвіду. Повага до людини

Естетика – Мовчан В. С. – 6.5. Естетика Просвітництва у Франції

Естетична думка Франції ХVII ст. складалась під впливом ідей Великої французької революції (1789-1794), що зумовила демократизацію духовного життя країни. Видатними представниками французького Просвітництва, ідеологами нового демократичного суспільства, теоретиками естетики були Жан Батіст Дюбо (1670-1742),

Естетика – Мовчан В. С. – 6.6. Естетика Просвітництва в Німеччині: виокремлення в самостійну науку

Німецьке Просвітництво, в тому числі в сфері естетики, було широким духовним рухом, що найгрунтовніше теоретично проаналізував сутність естетичного як особливого типу духовного досвіду. Видатними його представниками, виразниками демократичного ідеалу були: Олександр Баумгартен (1714-1762), Георг

Естетика – Мовчан В. С. – 6.7. Естетичні ідеї в культурі України XVII-XVIII ст

XVII-XVIII ст. в Україні – доба бароко, період становлення державності (козацька держава) та початки власне національної свідомості. Це час розбудови професійної філософії, близької за ідеологією до раннього західноєвропейського Просвітництва, а за манерою побудови дискурсу

Естетика – Мовчан В. С. – Тема 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ЕСТЕТИКА

7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності Становлення естетики як самостійної філософської науки відбувалося в другій половині XVIII – першій третині XIX ст. у Німеччині в межах класичної німецької філософії. Однак цей процес був підготовлений

Естетика – Мовчан В. С. – 7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності

7.1. Класична німецька естетика: загальні закономірності Становлення естетики як самостійної філософської науки відбувалося в другій половині XVIII – першій третині XIX ст. у Німеччині в межах класичної німецької філософії. Однак цей процес був підготовлений

Естетика – Мовчан В. С. – 7.2. Естетика І. Канта

Філософія І. Канта (1724-1804) започаткувала німецьку класичну філософію – новий етап у розвитку філософського знання. В основі “перевороту”, здійсненого І. Кантом, покладена ідея творчої активності суб’єкта пізнання. У другий (“критичний”, 70-90-ті роки XVIII ст.)

Естетика – Мовчан В. С. – 7.3. Естетика Ф. Шіллера

Естетика Ф. Шіллера, на чому наголошував сам філософ, грунтувалася на висхідних ідеях естетики І. Канта, зокрема стосовно загальнотеоретичних проблем. Показово, що основні праці з естетики написані Ф. Шіллером у 1792-1796 рр., тобто після виходу