Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Рівновага
Тепер, коли складено “будівельні блоки” (споживчі видатки і планові інвестиційні видатки), то, абстрагуючись від урядових видатків, можна зрозуміти, як визначається сукупний обсяг виробництва. Хоча таке абстрагування нереалістичне, все ж цей спрощений, оголений підхід вирізняє основні принципи визначення обсягу виробництва. У наступному параграфі врахуємо урядові видатки, що зробить нашу модель реалістичнішою.
Кейнсіанський хрест
Графік 24.2 називають кейнсіанським хрестом, який показує, як визначається сукупний обсяг виробництва. По вертикальній осі вимірюється сукупний попит, а по горизонтальній – обсяг сукупного виробництва. Лінія 45″ показує всі точки, за яких сукупний обсяг виробництва (У) дорівнює сукупному попитові (У**), тобто вона показує всі точки, в яких задовольняється умова рівноваги У = У0**. Оскільки урядові видатки становлять нуль {Сг я 0), то сукупний попит дорівнює:
За нашим припущенням, урядова діяльність відсутня, і тому в такій спрощеній економіці не стягуються податки. Використовуваний доход тоді дорівнює сукупному обсягу виробництва (О/ = У). Пам’ятайте при цьому, що сукупний доход і сукупний обсяг виробництва рівнозначні (див. додаток до розділу 1). Отже, функцію споживання за а = 200 і торе = 0,5, що зображена на графіку 24.1, можна записати як С = 200 + 0,5У і зобразити на графіку 24.2. Взявши планові інвестиційні видатки у сумі 300 млрд. дол., сукупний попит можна виразити як:
Попереднє рівняння, що зображене на графіку 24.2, подає розмір сукупного виробництва і називається функцією сукупного попиту.
Ця функція сукупного попиту У** = С + І є сумою по вертикалі функції споживання (С – 200 + 0,5У) і планових інвестиційних видатків (J = 300). Точка, в якій функція сукупного попиту перетинає лінію 45°, У – У™*, показує рівноважний рівень сукупного попиту і сукупного обсягу виробництва. На графіку 24.2 рівновага досягається у точці J, у якій і сукупний обсяг виробництва (У*), і сукупний попит (У0***) становлять 1000 млрд. дол.
Як ми дізналися з розділу 6, поняття рівноваги корисне тільки тоді, коли в економіці існує тенденція до її досягнення. Щоб зрозуміти, чи економіка прямує до рівноважного обсягу виробництва 1000 млрд. дол., погляньмо спочатку, що станеться, коли обсяг виробленої економікою продукції становить 1200 млрд. дол., тобто є більшим за рівноважний рівень. За цього обсягу виробництва сукупний попит становить 1100 млрд. дол. (точка К), на 100 млрд. дол. менше від обсягу виробництва у 1200 млрд. дол. (точка L на лінії 45°). Оскільки обсяг виробництва перевищує сукупний попит на 100 млрд. дол., фірми обтяжені непроданими запасами на суму 100 млрд. дол. Щоб не збільшувати кількість непроданих товарів, ділові фірми скорочуватимуть виробництво, як це зробила “Texas Instruments”, коли не могла продати модель ТІ-99 персонального комп’ютера. Поки обсяг виробництва вищий за рівноважний рівень і перевищує сукупний попит, фірми скорочуватимуть виробництво, спрямовуючи сукупний обсяг виробництва у напрямі рівноважного рівня.
Іншим способом розгляду існування в економіці тенденції прямувати у напрямі рівноваги в точці J, є підхід з позиції інвестицій у товарно-матеріальні запаси. Коли фірми не продають всього обсягу виробленої продукції, то вони додають непродану продукцію до суми запасів, і інвестиції у товарно-матеріальні запаси зростають. За обсягу виробництва 1200 млрд. дол., наприклад, 100 млрд. дол. з непроданих товарів веде до збільшення на 100 млрд. дол. незапланованих інвестицій у товарно-матеріальні запаси, яких фірми не бажали. Компанії скорочуватимуть виробництво для зменшення запасів до бажаного рівня, і сукупний обсяг виробництва зменшиться (позначено стрілкою). Цей підхід означає, що незаплановані інвестиційні видатки для всієї економіки {Iй) дорівнюють надлишку обсягу виробництва над сукупним попитом. У нашому прикладі, за обсягу виробництва 1200 млрд. дол., Iй – 100 млрд. дол. Якщо Iй додатне, то фірми скоротять виробництво, і обсяг продукції зменшиться. Падіння виробництва продукції припиниться тільки тоді, коли обсяг виробництва повернеться до рівноважного рівня у точці “1, в якій /и = 0.
Що станеться, коли обсяг виробництва менший за рівноважний? Нехай обсяг виробництва становить 800 млрд. дол. За цього обсягу виробництва сукупний попит в точці І становить 900 млрд. дол., тобто на 100 млрд. дол. більший, ніж обсяг виробництва (точка Н на лінії 45″). За такого обсягу виробництва фірми продадуть товарів на 100 млрд. дол. більше, ніж виробляють, тому запаси впадуть нижче від бажаного рівня. Від’ємні незаплановані інвестиції (Iй = -100 млрд. дол.) спонукатимуть фірми збільшувати їхнє виробництво, що збільшить запаси до бажаних рівнів. Як результат, обсяг виробництва зростає у напрямі до рівноважного рівня, що показано стрілкою на графіку 24.2. Доки обсяг виробництва менший за рівноважний, доти незаплановані інвестиції у товарно-матеріальні запаси залишаються від’ємними, тож фірми збільшуватимуть виробництво, і обсяг продукції зростатиме. Ми знову побачимо тенденцію в економіці до зрівноваження у точці “7, в якій сукупний попит дорівнює обсягу виробництва (У – У°^) і незаплановані інвестиції у товарно-матеріальні запаси дорівнюють нулю (Iм – 0).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)